Структура політичної свідомості

Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його роз­витку відбиваються політичною свідомі­стю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та суперечливістю.

В соціологічному плані - це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформаль­ної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволя­ють виділити й політичну свідомість людського суспільства.

В гносеологічному плані політична свідомість виступає на рівнях емпіричного і теоретичного, буденного і наукового, ідеологічного і соціально-психологічного.

За соціальними функціями в політичній свідомості виділяють­ся свідомість консервативна, реформістська і революційна, прак­тична і теоретична.

Першою ступенькою духовного відображення політичного І життя служить емпірична політична свідомість, що безпосеред­ньо фіксує практичний досвід. Його часто ототожнюють з буден­ним. Справді політична свідомість і практичний досвід, буденна свідомість близькі, але не тотожні. Буденна політична свідомість, як і емпірична, - це сукупність ідей, уявлень і поглядів, що виника­ють безпосередньо з буденної практики тієї або іншої соціальної спільності, верстви або групи людей, індивідів. Емпірична та бу­денна свідомість, як прийнято вважати, відображає, переважно, поверхові процеси, не проникаючи в їх суттєві характеристики. Але проявляючись як здоровий сенс, народна мудрість, свідомість і на таких рівнях володіє відомою пізнавальною цінністю, слу­жить одним з джерел теоретичної та ідеологічної свідомості. Без буденної свідомості людина не може вступити в суспільне життя, тому що забезпечує безпосередню орієнтацію своєї діяльності в процесі практичного вибору рішення.

Емпірична і буденна політична свідомість має яскраво вира­жені соціально-психологічні риси: почуття, настрої, емоції, імпуль­сивність, гостроту сприймання політичних процесів, подій і рішень. Безпосередній зв'язок з практикою і соціально-психологічна оформленість надають політичній свідомості особливу ди­намічність, рухливість, гнучкість, спроможність чуйно реагувати на політичні умови, що змінюються, впливаючи надто істотно ви­рішально на хід політичного процесу. Особливо яскраво соціаль­но-психологічний рівень політичної свідомості виявляється в по­ведінці індивідів у натовпі - стихійно нестійкої спільності людей, дії якої часто непередбачувані та нерідко піддаються маніпулю­ванню з боку організованих політичних сил.

Політико-теоретична свідомість - сукупність ідей, поглядів, вчень, що виникають на основі наукового дослідження політич­них відносин, процесів, інститутів, інших елементів політичної системи суспільства і проникнення в їх суть, глибинні взаємозв'яз­ки та суперечності, закономірності розвитку. Теоретична свідомість - стрижень політичної ідеології, що становить цілісне систематизоване, концептуальне відображення докорінних інте­ресів певного класу, зв'язаних з боротьбою за владу, її здійснен­ня і захист з метою реалізації інтересів.

82.Місце і роль політичної культури…………………

Функції політичної культури:

1) реалізація класових і національних інтересів;

2) регулююча - забезпечення ефективності функціонування політичної системи на основі притаманних їй ідеалів, норм, традицій;

3) виховна - формування "політичної людини" на грунті цінностей і норм, які відповідають інтересам певних соціальних класів і груп;

4) прогностична - передбачення можливих варіантів розвитку класів, соціальних верств, націй у певних соціально-політичних ситуаціях.