Правила внутрішнього розпорядку.

І. Загальні положення

1. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, в тому числі на належні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від зазначеної Законом. Держава гарантує громадянам захист від незаконного звільнення, своєчасне одержання винагороди за працю.

2. Відповідно до Закону України про державну службу громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України мають право на державну службу, якщо не мають обмежень, передбачених цим Законом.

3. Обов'язок і справа честі громадянина - добросовісна праця в обраній ним сфері суспільно корисної діяльності, дотримання трудової дисципліни.

4. Трудовий розпорядок визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які мають на меті сприяти вихованню працівників, зміцненню трудової дисципліни, раціональному використанню робочого часу, високій якості роботи щодо практичного виконання завдань і функції держави в галузі охорони здоров'я України.

II. Порядок прийняття та звільнення працівників

5. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення "трудового договору про роботу в Міністерстві охорони здоров'я України

6. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт, трудову книжку, документ про освіту, вчену ступінь, про стан здоров'я, військовий квиток, декларацію про доходи, заповнити картку П2-ДС.

7. Укладання трудового договору оформляється наказом Міністра. У наказі повинно бути вказано найменування посади відповідно штатного розпису.

8. До початку роботи за укладеним трудовим договором працівник повинен бути проінформований про:

- умови праці, його права та обов'язки відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

- правила внутрішнього трудового розпорядку;

- правила техніки безпеки, гігієни праці та протипожежної охорони.

9. Припинення трудового договору може мати місце тільки на підставах, передбачених законодавством.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це Міністра письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, трудовий договір повинен бути розірваний у строк, на який вказує працівник. У разі, коли така заява зумовлена невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, працівник має право розірвати трудовий договір у визначений ним строк.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника органу може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, крім випадків, передбачених законодавством.

10. Припинення трудового договору оформляється наказом Міністра. Працівник має у день звільнення отримати належно оформлену трудову книжку та розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи власника він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. День звільнення вважається останнім днем роботи.

III. Основні обов'язки працівників

11. Працівники зобов'язані:

- працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівника, додержуватись трудової дисципліни, дбайливо ставшись до державного майна;.

- вчасно приходити на роботу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов'язки;

- дотримуватись порядку та чистоти на своєму робочому місці, а також на території Міністерства;

- дотримуватись професійних обов'язків працівників МОЗ України, особливо щодо етики поведінки державного службовця;

- проходити у встановленому порядку періодичні медичні огляди;

- систематично підвищувати рівень професійних знань та кваліфікації.

12. Коло обов'язків, які виконує кожен працівник визначається посадовою інструкцією, з якою він ознайомлюються під розписку.

IV. Основні обов'язки керівника

13. Керівник зобов'язаний.

- правильно організовувати працю працівників, щоб кожен працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно до початку роботи, що доручається, був ознайомлений із встановленим завданням;

- організовувати вивчення 1 впровадження передових прийомів і методів праці, раціональних форм розподілу і кооперації праці;

- своєчасно доводити до підрозділів планові завдання, забезпечувати їх виконання з найменшими затратами трудових і матеріальних ресурсів, вживати заходи, спрямовані на більш повне виявлення і використання внутрішніх резервів для вирішення поставлених завдань;

- постійно удосконалювати організацію оплати праці залежно від кінцевих результатів роботи, забезпечувати матеріальну зацікавленість працівників у результатах їх особистої праці та загальних підсумках роботи, не допускати порушень у застосуванні діючих умов оплати праці;

- забезпечувати трудову дисципліну, постійно здійснюючи організаторську, економічну і виховну роботу, спрямовану на її зміцнення, усунення втрат робочого часу, раціональне використання трудових ресурсів, формування стабільного трудового колективу; застосовувати дисциплінарні стягнення до порушників трудової дисципліни, враховуючи при цьому думку трудового колективу;

- неухильно дотримуватись законодавства про працю та охорону праці; поліпшувати умови праці, забезпечувати належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови роботи, що відповідають правилам з охорони праці (правилам з техніки безпеки, санітарним нормам і правилам та ін.).