Лисянка як вірогідне місце народження Гетьмана України Б. Хмельницького.

Розглядаючи містечко Лисянку поруч із Чигирином та Суботовом, як одне з вірогідних місць народження Гетьмана України Богдана Хмельницького, необхідно в першу чергу звернутися до першоджерел та відомих історичних праць Григорія Граб’янки, Веспесіана Каховського, Михайла Максимовича, Ян Томаша Юзефовича, Дмитро Бантиш-Каменського, Миколи Маркевича, Едварда Круліковського, які прямо чи опосередковано вказують на це1. На Лисянку як місце народженя Богдана Хмельницького, звертав частково увагу в своєму творі і Тарас Шевченко в розділі «Банкет у Лисянці» в поемі «Гайдамаки» 2. Робив це і письменник Михайло Старицький, який в своєму творі «Останні орли» зазначив:

Герб м. Лисянки

«...У цьому містечку за часів Даниловича народився й виріс Хмельницький, - за одними переказами – батько Богданів, Михайло, а за іншими – сам Богдан»³.

Не обійшло своєю увагою Лисянку і духовенство. Так в Книзі для народного читання «Сборник из сочинений покойного протоиерея Иоана Наумовича», третього видання 1898 року, на 294 сторінці зазначено: «….Гетьман України Богдан Хмельницький родився в селі Лисянка неподалік від Києва»⁴.

В 1864 році Києво-Печерська Лавра видала книгу Полихевича Л.І. «Сказание о населениях местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковне заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губении находящихся», В цій книзі є цікавим опис містечка Лисянки складеного в 1861 році, звідіки вбачається: «Во время войн за Малороссию, Лысянка замечательна была своим многолюдством, воинственостю и любов’ю к отечеству своих жителей так что, по замечанию одного летописца, Татры не смели приближатся к ней за сто верст. Известно, что Лысянка признается некоторыми родиной Богдана Хмельницкого, коего отец Михаил Венжик – был ее гражданином». Також він зазначає, що «К ней (Лысянке) причислена казенная деревня Монастырок, лежащая при ручье Лысянке в 2-х верстах от местечка»⁵. Все це свідчить про те, що Лисянка разом з Монастирком, який знаходився на монастирській горі, під якою протікала річка Лисянка (Лиска), тісно пов’язана з життям і діяльністю роду Хмельницьких, пам’ять про яких береже не одне покоління лисян. До цього часу збереглася назва урочища, в якому розташовувався хутір Хмільник.

Таким чином, на сьогодні вчені не маючи точних, документальних свідчень щодо генеалогії Богдана Хмельницького і місце його народження зазначають, лише вірогідні місця народження Гетьмана – Суботів, Чигирин, Лисянку… Що ж до його батька Михайла Хмельницького, то майже всі цитовані вище автори стверджують, хоч і непевно, що батьківщиною була Лисянка або хутір Хмельник під Лисянкою. Проте усі переконливо називають, ці населені пункти місцем проживання Михайла.

В енциклопедичному дослідженні «Край козацький. Довідник з історії Лисянщини» відомий вчений історії козацтва Т. Чухліб пише про Михайла Хмельницького: «…брав участь у відбудові Лисянки. Очевидно, саме тут Хмельницький одружився з козачкою з Переяслава, яка й дала життя видатному державному діячеві»6. Шлюб відбувся десь на початку 1590 років. Так твердять у своєму дослідженні «Богдан Хмельницький», академік В. Смолій та професор В. Степанков7. А народився Б. Хмельницький, як відомо 27.12.1595 р. Тому питання щодо народження Богдана саме в Лисянці є актуальним і понині. Про Лисянку, як вірогідне місце народження Б. Хмельницького йшлося на засіданні круглого столу відомих вчених О. Гуржія, Ю. Мицика, Т. Чухліба, В. Кривошеї, В. Щербатюка, що відбулася в грудні 2005 року в Лисянці8. За переказами, що їх колись переповіли історику-краєзнавцю М. Лубку, який потім їх виклав в своїй книзі: «…лисянські старожили, стверджують, що на північний схід від

Пам ’ ятник на честь гетьмана України Богдана Хмельницького на місці родинного маєтку його батька Михайла у Монастирку в Лисянці

Лисянки (ця територія райцентру тепер прилягає до залізниці) знаходився хутір Хмельник. В цьому районі Лисянки мешкала родина Домащенків, в якій зберігалися перекази, ніби їх предком був батько гетьмана»⁹. Частина істориків поєднує його з хутором Монастирок (в даний час входить до складу смт. Лисянка Черкаської області). За переказами, саме тут збудував свій будинок Михайло Хмельницький.

Звертаючись до історії Лисянки, слід зазначити, що назву Монастирок було отримано від збудованого за кілька верст на північ від Лисянки у середині 1656 року православного Свято-Троїцького монастиря на кошти Лисянського сотника. Монастир був обнесений валами, і мав на озброєні гармати, відіграючи при цьому стратегічне значення в історії Лисянщини. Свято-Троїцький монастир у 1656 році освятив Антіохійський патріарх Макарій ІІІ, який мандрував з Дамаска до Москви через Україну¹⁰. Скоріш за все, як твердять дослідники, цей факт дав назву поселенню Монастирок, яке з часом розрослось до села Монастирок.

Протягом його існування весь час йшла боротьба між православними та католиками за право володіння монастирем. Так, у 1768 році православні знову на деякий час повернули собі монастир. При цьому над прихильниками католицької віри гайдамаки вчинили розправу. Проте у 1775 році така доля спіткала і православних. Свято-троїцький монастир був остаточно насильно перетворений в греко-католицький. Після царського указу про закриття римо-католицьких монастирів від 19.07.1832 року, Лисянський францисканський монастир був також закритий¹¹. Село Монастирок перейшло у державну власність. На той час у с. Монастирок проживало 274 мешканці, а в 1900 році село мало вже 601 жителя та 104 двори¹².

В радянські часи село Монастирок отримало назву Жовтень. Потім цей населений пункт у листопаді 1952 року був приєднаний до смт. Лисянка Черкаської області. В даний час він адміністративно і територіально злився в один населений пункт з Лисянкою та складає її частину, відому як мікрорайон «Монастирок-Жовтень» з шести вулиць: Нагірна, Заозерна, Ланова, Космонавтів, Пасічна, Пушкіна.

Козак М.Ю. Ковтуненко, що живе по вулиці Нагірній в смт. Лисянка, тобто там, де раніше знаходився монастир, згідно переказу свого роду стверджує, що в часи Хмельниччини, його пращур Ковтуненко у козацькому середовищі мав достатню вагу, оскільки знаходився серед найближчих дорадників (родичів і свояків) гетьмана Б. Хмельницького, займаючи при цьому старшинську посаду у війську. В той час Б. Хмельницький подарував, продав чи наділив Ковтуненка земельною ділянкою (хутором), яка мала відношення до його родини (батька Михайла). З того часу, рід Ковтуненків посилився там, де проживає по сей день, в тому числі і він. Тому прізвище Ковтуненко, є поширенним в районі Монастирка¹³.

Частковим письмовим підтвердженням цьому є те, що в одній із Лисянських сотень Якимовича Демка, Корсунського полку в переліку прізвищ, що зазначені в Реєстрі Війська Запорізького 1649 року, ми зустрічаємо Ковтуненка Васька та Ковтуненка Петра¹⁴. Зберіглась і «купчая кръпость на урочище, называемое Ковтуновщина и на плотину въ окресностях мъстечка Лысянки, выданная хорунжимь Лысянским козакомъ Василіемъ Зубкомъ, Лысянкому мъщанину, Григорію Гоготвъ» від 9 травня 1714 року^15. А в іншому реєстрі Миргородського полку 1722 року часів Гетьманщини, коли його очолював полковник Данило Апостол, серед дворян-шляхтичів ми зустрічаємо Ковтуненка Грицька¹⁶ Ці обставини можуть свідчити про те, що рід покозачених шляхтичів Ковтуненків, за часів Б. Хмельницького міг мати відношення, як до м. Лисянки так і до особи самого Гетьмана чи його родини в Лисянці.

Влітку 2009 року місце, де колись знаходився маєток М. Хмельницького, було оглянуто вченими істориками з науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України (д.і.н. Т. Чухліб), національного університету «Києво-Могилянська академія» (д.і.н. Ю. Мицик), Київського національного університету внутрішніх справ (к.і.н. В. Щербатюк). Історики дійшли висновку про досить зручну територію для маєтку, який, очевидно, був збудований на місці давнього городища, що з північного заходу до північного сходу огинається глибоким яром17. Після отримання листа від заступника директора Інституту історії України, HAH України, д. і. н., професора Г. Боряка, в якому загалом було підтримано ініціативу громадськості щодо встановлення пам'ятного знака на честь шляхетсько-козацького роду Хмельницьких та засновника Української козацької держави Богдана Хмельницького,

Герб роду Хмельницьких Абданк

за ініціативи та організації О. Гаврилюка козаками Лисянського козацького полку ЧОКТ ВГО УРК було побудовано та урочисто 10.12.2010 року освячено пам’ятник – козацький хрест, текст якого має такий вигляд: «Встановлено на честь гетьмана України Богдана Хмельницького на місці родинного маєтку його батька Михайла у Монастирку. Тут наприкінці XVI століття розпочався життєвий шлях засновника Української козацької держави»¹⁸.

Місцем встановлення даного пам’ятника є живописна галявина з фруктовим садом під лісом, що розташована на монастирській горі по вул. Нагірній в містечку Лисянка. З другої сторони дороги знаходяться людські будинки, серед яких є і будинок сотника, підполковника УРК М.Ю. Ковтуненка. На цій родовій землі за згоди власника, після отримання всіх відповідних узгоджень з органами влади і було споруджено пам’ятник¹⁹.

Безперечним є факт, що в житті родини Хмельницьких спочатку була Лисянка, а лише потім Чигирин і Суботів. При цьому, якщо з Михайла Хмельницького як «осадчого» почалося відновлення та заселення козацького міста-фортеці Лисянки, то з його сина, визначного політичного і державного діяча, полководця, гетьмана України Богдана Хмельницького, розпочалася побудова Української козацької держави. Це славетна сторінка нашої історії - козацької України. Свято бережемо та пам'ятаємо це!