Мал. 1 Рівновага споживача з ординалістських позицій

 

У цій точці (m. E) нахили кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому:

= .

Виходячи з того, що = умова рівноваги може бути виражена таким чином:

= , або = .

Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, приносила таку ж саму корисність.

Виведений еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського та ординалістського.

Аналітично умова рівноваги споживача (якщо вподобання відповідають всім теоретичним припущенням) виводиться за допомогою методу множників Лагранжа через визначення максимуму функції корисності за допомогою бюджетного обмеження :

Обчислюємо похідні за кожною змінною та прирівнюємо їх до 0.

 

(1)

 

(2)

 

(3)

 

 

Поділивши перше рівняння на друге, отримаємо:

(4)

У лівій частині виразу (Y) – співвідношення граничних корисностей, що є аналітичним визначенням величини граничної норми заміни, у правій – співвідношення цін, що визначає нахил бюджетної лінії.

Таким чином, умовою досягнення максимуму корисності споживача – його рівноваги – є рівність

Шляхом підстановки отриманого результату до третього рівняння можна знайти оптимальний план споживання .

 

При розкритті питання з макроекономіки “Сукупний попит та фактори, що його визначають” слід виходити з того, що модель сукупного попиту та пропозиції (АD - АS) є базовою для аналізу коливань обсягів випуску та рівня цін в економіці, причин та наслідків їх змін.

Сукупний попит (АD, Aggregate demand) – це кількість усіх товарів та послуг, які готові й спроможні купити всі економічні агенти. Сукупний попит дорівнює сумі всіх видатків економічних агентів на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці.

 

 

де: С – споживчі витрати домогосподарств,

І – інвестиційні витрати фірм,

G – державні витрати,

NX – чистий експорт країни.

 

Одні компоненти сукупного попиту відносно стабільні, змінюються повільно, наприклад, споживчі витрати C, інші – більш динамічні, наприклад, інвестиційні витрати I. Їх зміна викликає коливання економічної активності.

Оскільки AD має грошову форму, то зв’язок між рівнем цін P та величиною сукупного попиту AD можна отримати із рівняння кількісної теорії грошей:

звідки:

або ,

де: – рівень цін в економіці, в даному випадку – індекс цін,

– реальний обсяг випуску, на який пред’явлено попит,

– кількість грошей в економіці, або номінальні грошові залишки.

Між сукупним попитом АD і ціною Р існує обернена залежність і тому в графічній моделі крива сукупного попиту АD набуває вигляду від’ємно похилої лінії.

 

Y

	Y1
		Y2

 

Мал. 2. Крива сукупного попиту

 

Але слід зауважити, що сукупний попит істотно відрізняється від однотоварного попиту (попиту на окремі види товарів). Однотоварний попит (D) перебуває в оберненій залежності від ціни безпосередньо, а сукупний попит (AD) – опосередковано. Опосередкована залежність сукупного попиту від ціни виявляється завдяки трьом чинникам: ефекту багатства, ефекту процентної ставки, ефекту імпортних закупівель.

Ефект багатства полягає в тому, що в ринковій економіці багатство домашніх господарств в значній мірі представлено у вигляді різних фінансових активів (акцій, облігацій, строкових рахунків). Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків ().

За зростання рівня цін (P ) скорочуються реальні грошові залишки (). Отже, купівельна спроможність грошей зменшується, вартість облігацій падає, внаслідок зростання процентних ставок. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше споживати (C ). Обсяг сукупного попиту скорочується (AD ), що і позначається на від’ємному нахилі кривої АD (за умови М V = ).

 

Ефект процентної ставки полягає в тому, що із зростанням цін (P ) зростає попит на гроші (); за незмінної пропозиції грошей () зростає ставка процента (t ). Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіці (I ), а також знижується і обсяг сукупного попиту скорочується (AD ).

 

Ефект імпортних закупівель полягає в тому, що зростання цін всередині країни (P ) за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту (X ). Отже, знижується сукупний попит у національній економіці (AD )

 

Підвищення рівня цін за інших рівних умов () призведе до зменшення сукупного попиту на реальний обсяг виробництва. Зниження рівня цін зумовить збільшення обсягів виробництва. Це співвідношення подане на графіку, як рух від однієї точки до іншої за незмінної кривої АD.

 

 

	Р

 

 

У

У

 

 

Мал. 3. Зміна обсягу сукупного попиту

 

Крім цінових факторів на сукупний попит справляють вплив нецінові фактори, які викликають зміну характеру АD. Зміна попиту призводить до зміщення кривої АD.

 

 

Р

 

AD₂

 

AD₁

AD₃

 

У

 

Мал. 4. Зміна сукупного попиту

 

До нецінових факторів АD відноситься все те, що впливає:

· На споживчі витрати домогосподарств (добробут споживачів, їх очікування, заборгованість споживачів, зміни в прибутковому податку з громадян);

· На інвестиційні витрати фірм (процентні ставки, очікуваний прибуток від інвестицій, субсидії, пільгові кредити інвесторам, податки на бізнес, технологічний прогрес, надлишкові виробничі потужності);

· На державні витрати (державна політика);

· На чистий експорт (обсяг виробництва в зарубіжних країнах, який впливає на імпорт, коливання валютних курсів, умови на зовнішніх ринках і т.д.);

Крім того, важливо пам’ятати ще два нецінових фактори:

· пропозиція грошей M^S;

· швидкість обертання грошей V, що слідує із кількісної теорії грошей ().

 

Відповідаючи на тести з Історії економічних учень та Економічної теорії необхідно вибрати одну правильну відповідь. Наприклад:

1. При визначенні вартості Д. Рікардо дотримується:

а) трудової теорії;

б) теорії витрат;

в) теорії корисності;

г) теорії факторів виробництва.

Правильна відповідь: а) трудової теорії.

2. А. Тюрго єдиним джерелом усякого багатства вважає працю:

а) торгівця;

б) хлібороба (фермера);

в) ремісника;

г) лихваря.

Правильна відповідь: б) хлібороба (фермера).

3 Найвищий рівень диференціації продукту притаманний ринку:

а) досконалої конкуренції;

б) монополістичної конкуренції;

в) олігополії;

г) монополії.

Правильна відповідь: б) монополістичної конкуренції.

4. На ринковий попит не впливає:

а) ціна на ресурси;

б) ціна на взаємозв'язані товари;

в) доход споживачів;

г) чисельність покупців;

Правильна відповідь: а) ціна на ресурси.

3. Приклади розв'язування задач та визначення категорій

 

І. Задача 1.

В інформаційній програмі «ЧАС» журналіст телеканалу НВС у репортажі про стан світового ринку нафти говорив про те, що в результаті зростання світових цін на нафту слід очікувати падіння світового попиту на цей ресурс. Що є некоректним у такій позиції журналіста? Як слід коректно сформулювати наслідки для світового ринку зростання ціни на нафту?

 

Приклад відповіді:

Зміна попиту (падіння попиту або його зростання) є результатом дії нецінових деретмінант на ринку конкретного товару і відбивається на графіку зсувом кривої ринкового попиту (див.рис.1а,б).

Зміна ціни даного товару викликає зміну величини попиту, що відбивається у русі уздовж кривої ринкового попиту. При цьому відповідно до закону попиту величина попиту змінюється у напрмку протиложному зміні ціни (див.рис.1в). Оскільки у цьому випадку мова йде про зміну ціни на світовому ринку нафти, то вірним формулюванням наслідків зміни ціни є: «у результаті зростання світових цін на нафту слід очікувати падіння величини світового попиту на цей ресурс».

Задача 2.

Існує загальноекономічна проблема обмеженості виробничих ресурсів.

Визначте:

а) яким чином вона проявляється на ринку трудових ресурсів;

б) які напрямки розв`язання даної проблеми існують на ринку трудових ресурсів;

в) чи існує обмеженість трудових ресурсів у сучасних умовах розвитку України.

 

Приклад відповіді:

а) Проблема обмеженості виробничих ресурсів є загальною, тому вона властива й для ринку трудових ресурсів. Обмеженість виражається в неможливості задовольнити існуючий попит. На ринку праці існує попит не просто на здатність виконувати які-небудь трудові функції, а на трудові ресурси певної кваліфікації, професії. Тому існує відносна обмеженість трудових ресурсів на окремих ринках.

б) Проблема абсолютної обмеженості трудових ресурсів розв`язується шляхом міграції робочої сили, а саме завдяки спрощенню національних міграційних процедур. Обмеженість певної професії або рівня кваліфікації можна подолати як завдяки залученню іноземних трудових ресурсів, так і за рахунок вдосконалення місцевої системи освіти.

в) Оскільки проблема обмеженості виробничих ресурсів є загальною проблемою, то вона характерна й для ринку праці в сучасних умовах розвитку економіки України. Навіть за високого рівня безробіття існує обмеженість трудових ресурсів певних спеціальностей, наприклад, зварників, кранівників, монтажників та ін. з високим рівнем професійних навичок.

За умов вкладання в економіку країни іноземних інвестицій виникає відносна обмеженість на ринку праці робітників із знаннями декількох іноземних мов.

 

Задача 3.

Країни-члени Світової організації торгівлі (СОТ) уклали угоду про поступову ліквідацію експортних субсидій на сільськогосподарську продукцію і зниження розміру імпортних мит. Договір було підписано у 2004 році в Женеві на переговорах стосовно Світової угоди про торгівлю.

Досягнуті домовленості є ключовими для укладення Світової торговельної угоди, переговори щодо якої тривають від 2001 року.

Від переговорів у Женеві залежала подальша доля світової економіки і самої СОТ. Якщо б країнам-членам цієї організації домовитися не вдалося, це не лише загальмувало б розвиток діалогу між бідними та багатими країнами, а й поставило б під сумнів репутацію СОТ як світового торговельного арбітра.

Якщо переговори стосовно Світової торгівельної угоди закінчаться успішно, це дозволить залучити багатомільярдні інвестиції у світову економіку. За оцінками Світового банку, додатковий обсяг інвестицій у разі зниження тарифів становитиме близько 520 млрд. доларів до 2015 року. Найбільше, безумовно, виграють від цього найбідніші країни. Якщо ж укласти Світову торговельну угоду не вдасться, світова торгівля, вочевидь, регулюватиметься реґіональними та двосторонніми угодами. Тоді бідні країни залишаться за бортом.

До того ж графік скасування експортних субсидій ще доведеться узгодити, повідомляє ВВС. Розвинуті країни натякнули, що не мають наміру скасовувати експортні сільськогосподарські субсидії, якщо не отримають ширшого доступу на ринки промислових товарів країн, які розвиваються. Щоправда, згідно з досягнутими домовленостями, найбідніші країни ніхто не змушуватиме відкривати свої ринки.

Задоволеними результатами залишилися як представники країн, що розвиваються, так і розвинутих країн. "Це історичний момент для СОТ", -- заявив генеральний секретар СОТ Супачай Панічпакді. Бразильський міністр іноземних справ Сельсо Аморіма назвав переговори у швейцарській столиці "початком кінця субсидій". Власне Бразилія, а також Індія найбільше долучилися до провалу переговорів у Канкуні, де вони розкритикували систему експортних субсидій для фермерів у розвинутих країнах, передовсім у Штатах та Євросоюзі. Індійський міністр торгівлі Камал Нат підкреслив: "Розвинуті країни визнали, що субсидування сільського господарства перешкоджає вільній торгівлі".

1.Що таке субсидії? Чим вони відрізняються від тарифів? До яких заходів державного регулювання ринку – прямих або непрямих – їх відносять?

2. Яким чином субсидування виробників у сільському господарстві у розвинених країнах впливає на ринкову рівновагу? Як змінюються ціни на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції для покупців та виробників?

3. Який вплив на внутрішні ринки аграрної сировини та продовольства ЄС та США справляють високі тарифи на продукцію країн, що розвиваються?

Приклад відповіді:

1. Субсидії – це грошові виплати з боку держави покупцям або продавцям товару. Тарифи – це обов`язкові збори, які стягуються без зустрічних зобов`язань держави із продавців або покіпців товару. Коли держава встановлює тарифи та субсидії покупцям та / або продавцям, то справляє вплив на попит або пропозицію товару і таким чином опосередковано впливає на його ціну та обсяг продажу. Тарифи та субсидії є опосередкованими заходами державного регулювання ринку.

2. Субсидії, що виплачують сільськогосподарським виробникам у розвинених країнах компенсують їм частину витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Пропозиція таким чином зростає (рис.1). У результаті ціни на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції для покупців знижуються із Р^* до Р*_1. Оскільки на кожну продану одиницю товару державою до ціни, яку сплачує за товар покупець, виплачується субсидія у розмірі sub, то ціна товару сільгоспвиробників зростає з Р^* до Р_s, тобто (Р*₁ + sub).

Рис. 1

3. Високі тарифи на продукцію із країн, що розвиваються підвищують витрати селян із країн, що розвиваються на експорт аграрної сировини, а також продукції харчової та легкої промисловості. Експорт цієї продукції у розвинені країни знижується, тягне за собою зниження пропозиції аграрної сировини, продукції харчової та легкої промисловості на внутрішніх ринках країн ЄС та США (рис. 2). У результаті ціни на внутрішніх ринках цих продуктів зростуть із Р^* до Р*₁, а обсяг продажів зменшиться із Q^* до Q^*₁.

Таким чином, високі тарифи на експорт продукції із країн, що розвиваються підвищують ціни внутрішнього ринку у країнах ЄС та США. Вони є вигідними виробникам продукції у розвинених країнах та невигідними для покупців.

Рис. 2.