Причини поломок та ремонт базисів ЧЗПП.

Поломка пластинкових протезів - досить поширене явище. Кількість поломок протезів з акрилових пластмас вже в перші роки користування складає від 10 до 40%. Загальна кількість поломок по відношенню до кількості виготовлених дорівнює 40-50%.

Поломки знімних пластинкових протезів виникають від різноманітних причин, що можна розділити на 5 груп:

1) недоліки фізико-механічних властивостей базисних матеріалів;

2) помилки, допущені лікарем на окремих етапах роботи;

3) помилки, допущені техніком на різноманітних етапах роботи;

4) недбале відношення до протеза самого хворого;

5) невідповідність протезного ложа базису протеза в результаті атрофії щелеп.

Пластинкові протези при повній відсутності зубів як на верхній, так і на нижній щелепах, частіше всього ламаються по середній лінії. Цьому сприяє ослаблення протезів унаслідок глибокої вирізки для вуздечки губи, а також балансування верхнього протеза на піднебінному торусі при недостатній ізоляції останнього.

Клінічні спостереження показують, що область найбільшого поверхневого розтягу знаходиться на полірованій поверхні піднебінної частини пластинкового протеза на верхній щелепі, розташованої за центральними різцями.

Крім того, до поломки можуть призводити внутрішні напруги в пластмасовому базисі протеза, що виникають від порушения режиму полімеризації, швидкого охолодження протеза, а також від наявності різноманітного роду включень, наприклад фарфорових зубів.

Лагодження пластмасових протезів проводиться таким способом. Лінію зламу в двох - трьох місцях змащують дихлорэтановим клейєм, що входить у комплект протакрила; частини протеза сопоставляются по лінії зламу й утримують протягом 3-4 хв. По склеєному протезу відливають гіпсову модель і контрмодель одночасно. Після цього протез виймають із моделі, розламують по лінії склеювання, розширюють лінію зламу в кожну сторону на 1-2 мм і по краях роблять скоси. Модель змащують ізоляційним лаком «Изокол», частини протеза встановлюють на моделі, а правильність перевіряють контрмоделлю.

Пластмасове тісто готують із самотвірдеючих пластмас «Протакрил» або «Редонт», всипаючи порошок у рідину до повного насичення її і поверх закривають склом, щоб паявився мономер. Процес набрякання пластмаси продовжується 3-5 хв. в залежності від температури середовища. Лінію зламу змащувати не треба, так як вона змочується за рахунок вільного мономера. Підготовлене пластмасове тісто (фаза „ниток, що рвуться”) із невеличким надлишком накладають по лінії зламу і накривають контрмоделлю. Полімеризація пластмаси продовжується 8-10 хв., після чого протез обробляюють.

Приведена методика лагодження може бути використана за необхідності додавання до протеза штучних зубів. Для цього знімають відтиск щелепи з протезом і відтиск зубів-антогоністов. Після відливки моделей підбирають за кольором і розміром штучні зуби, потім освіжають фрезою краї протеза, накладають пластмасове тісто й у нього запаковують зуби. Через 8-10 хв. протез обробляють.

Лагодження пластмасових протезів можна робити і лабораторним засобом. Для цього склеюють протез і відливають модель описаним раніше способом. Після розширення лінії зламу щілину, що утворилася, заливають розплавленим воском і згладжують його на рівні з протезом. Потім модель із протезом гіпсують у кювету та заміняють віск на пластмасу. У процесі полімеризації пластмаси відбувається монолітне (хімічне) з'єднання уламків. Протез виймають із кювети, обробляють, шліфують і полірують.

Причини поломки знімних пластинчастих протезів різ­номанітні. Здебільшого це помилки лікаря, допущені у клініці при визначенні центральної оклюзії, меж про­тезного ложа і кісткових виступів, торуса та ін, помилки, допущені зубним техніком при склеюванні відтисків, ви­готовленні кламерів, моделюванні воскового базису, гіп­суванні, формуванні, пресуванні, полімеризації пластмаси, поліруванні протеза та ін.; недбале користування проте­зом; балансування й нерівномірне прилягання протеза до протезного поля після видалення опорних зубів і через атрофічні процеси в альвеолярних гребенях, щелепах та ін.