Студопедия — Витяг з Положення
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Витяг з Положення






Етапи Болонського процесу

Передісторія -Лісабонська конвенція -1997р.

Сорбопська декларація - 1998р.

Перший стан «Болонська декларацiя»   Болонiя (Iталiя) – 19 червня 1999 року Пiдписали 30 країн європи   Третiй стан «Берлiнське комюнiке»   18 – 19 вересня 2003 року Пiдписали 40 країн (33 + 7 (в т.ч. Росiя) = 40)  
     
     
Другий стан «Празьке комюнiке»   Прага (Чехiя) – 19 травня 2001 року Пiдписали 33 країн європи (30 + 3 = 33)   Четвертий стан Бергiн (Норвегiя) – 19 – 20 травня 2005 року

 

 

Болонський процес

Суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування.

 

Ключові позиції:

• Уведення двоциклового навчання.

• Запровадження кредитної системи.

• Контроль якості освіти.

• Розширення мобільності.

• Забезпечення працевлаштування випускників.

• Забезпечення привабливості європейської системи освіти.


Зона європейської вищої освіти до 2010 р. прийняти:

 

1. Систему легко зрозумілих і сумірних ступенів (бакалавр - магістр - доктор).

2. Систему, що основана на двох циклах (3-4 р. →1,5-2 р.).

3. Кредитно-модульну систему навчання

• Кредит як залікова одиниця трудомісткості.

• Навчальна дисципліна – модуль від 0,5 та вище кредиту.

Усередині - міні-модулі.

• Велика кількість спецкурсів, що забезпечують особистий вибір та набір

кредитів студентом.

4. Європейський підхід до забезпечення та контролю якості вищої освіти.

• Нові стандарти (4-те покоління) – діяльний аспект освіти.

• Недержавні органи та установи контролю.

• Оцінювання програми та ВНЗ, публікація результатів.

• Система акредитації та сумірних процедур.

• Міжнародне партнерство.

5. Європейський підхід до організації, формам та методів навчального процесу в ВНЗ.

• Навчальний рік, семестри, канікули тощо.

• Прийом, вступні іспити тощо.

• Форми навчання.

6. Новий (Європейський) підхід до підготовки викладачів вищої школи.

• Здатність проектувати освітнє та навчальне середовища.

• Застосовувати у навчанні сучасні комп'ютерні, інформаційні, педагогічні.

• Телекомунікаційні технології.

 

Витяг з Положення

Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту),

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України

№ 65 від 20.01.98 р

 

II. ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНІ РІВНІ

 

 

2. Освітньо-кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст

 

20. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув загальнокультурну підготовку, спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення типових професійних завдань, які передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства.

 

21. Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти або на базі базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Зазначена програма складається з навчальних дисциплін фахового спрямування та з різних видів практичної підготовки і може включати окремі дисципліни освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.

 

22. Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами І рівня акредитації. Вищий навчальний заклад більш високого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад І рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.

 

23. Нормативний термін навчання не може перевищувати на базі повної загальної середньої освіти трьох років, а базової загальної середньої освіти - чотирьох років.

Нормативний термін навчання для осіб, що мають повну загальну середню освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень кваліфікованого робітника за спорідненою професією, зменшується на один рік.

 

24. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста.

 

25. У вищих навчальних закладах І рівня акредитації дозволяється одночасно навчатися за освітньо-професійними програмами підготовки молодшого спеціаліста і програмою повної загальної середньої освіти.

 

3. Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр

 

26. Бакалавр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства.

 

27. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти. Зазначена програма підготовки бакалавра складається із загальних фундаментальних, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, спеціальних дисциплін відповідного напряму підготовки, а також з різних видів практичної підготовки.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра реалізується вищими навчальними закладами II - IV рівнів акредитації.

 

28. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати чотирьох років.

Нормативний термін навчання осіб, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки спеціальністю, зменшується на один - два роки.

 

29. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра.

 

30. У вищих навчальних закладах II - IV рівнів акредитації в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у разі припинення подальшого навчання студент може за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста.

 

4. Освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст

 

31. Спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад, у певній галузі народного господарства.

 

32. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Зазначена освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста складається із спеціальних дисциплін, у тому числі соціально-економічних, та різних видів практичної підготовки.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації.

 

 

33. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міносвіти може бути встановлено термін півтора року).

 

35. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста.

 

5. Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

 

36. Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

 

37. Освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року, а для окремих спеціальностей за погодженням з Міносвіти може бути встановлено термін півтора року). Здобуття кваліфікації магістра може здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (нормативний термін навчання визначається індивідуальною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року).

Зазначена освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

 

Вищий навчальний заклад реалізує освітньо-професійні програми підготовки магістрів за спеціальностями IV рівня акредитації.

 

38. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра.

 

 
 


РОЗДІЛ III

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТЕР ВИЩОЇ ОСВІТИ - ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ

Комюніке Конференції Міністрів країн Європи,

відповідальних за сферу вищої освіти

м. Берген, 19-20 травня 2005р.

Ми, міністри, відповідальні за сферу вищої освіти у крашах-учасницях Болонського процесу, провели зустріч для проміжного аналізу результатів роботи та для визначення цілей і пріоритетів діяльності до 2010 р. На цій Конференції ми схвалили приєднання до Болонського процесу нових країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України. Ми всі поділяємо принципи і цілі Болонського процесу, а також зобов'язання за ним, що їх визначено у Болонській Декларації та наступних комінюніке Конфренцій на рівні міністрів у Празі та Берліні Ми підтверджуємо взяті нами зобов'язання координувати впроваджувану політику протягом реалізації Болонського процесу задля досягнення кінцевої мети — створення Загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010 р. Ми також беремо зобов'язання допомогти новим країнам-учасницям забезпечити виконання цілей Болонського процесу.

 

І. ПАРТНЕРСТВО

Ми наголошуємо на тому, що ключове місце у Болонському процесі відводиться вищим навчальним закладам, їх співробітникам та студентам, їхня роль у реалізації Болонського процесу наразі стає ще більш важливою, і, оскільки, необхідні законодавчі перетворення вже переважно завершені, ми закликаємо активізувати роботу щодо створення: Загальноєвропейського простору вищої освіти. Ми вітаємо зусилля, пов'язані з реалізацією Болонського процесу, яких вочевидь докладають вищі навчальні заклади всієї Європи. До того ж ми розуміємо, що потрібен час для оптимізацІЇ впливу структурних змін на навчальні плани та, відповідно, для забезпечення надання та отримання знань на інноваційній основі, чого і потребує Європа.

Ми вітаємо підтримку ділових кіл та соціальних партнерів, а також висловлюємо готовність до поглиблення співпраці задля досягнення цілей Болонського процесу. Ми також вітаємо внесок, що його роблять такі учасники процесу, як міжнародні інституції та організації.

 

II. АНАЛІЗ ЗДОБУТКІВ

Ми констатуємо суттєвий прогрес, якого було досягнуто в реалізації цілей, визначених нами у Загальному звіті Групи супроводу за 2003-2005 рр., у Четвертій доповіді щодо тенденцій Європейської асоціації університетів (ЕІІА) та у доповіді Об'єднання національних студентських спілок.

На зустрічі у Берліні Групі супроводу було доручено здійснювати проміжний аналіз результатів роботи у період між Конференціями на рівні міністрів за трьома пріоритетними напрямками: система ступенів, забезпечення якості та терміни навчання. Базуючись на звіті з аналізу результатів роботи у період між Конференціями на рівні міністрів, ми констатуємо суттєвий прогрес, якого було досягнуто за всіма цими пріоритетними напрямками. До того ж, важливим буде забезпечення узгодженості процесу реалізації цілей в усіх крашах-учасницях. Отже, ми вважаємо, що для розбудови кадрового та шсїитущйного потенціалу як на рівні держави, так і на рівні окремих вищих освітніх закладів необхідним є більш широкий обмін досвідом.

 

Система ступенів.

Ми раді відзначити широкомасштабність впровадження дворівневої системи ступенів, при тому, що у більшості країн нею вже охоплено більш ніж половину студентів. Водночас все ще мають місце певні перешкоди доступу до наступних циклів навчання. Більше того, для поліпшення ситуації із працевлаштуванням випускників з кваліфікацією бакалавра, зокрема й на відповідних посадах в органах державної влади, необхідною є більш активна співпраця між державою, вищими навчальними закладами та соціальними партнерами.

Ми затверджуємо наднаціональну систему кваліфікацій у Загальноєвропейському просторі вищої освіти, що охоплює три цикли (включаючи, в рамках національних особливостей, можливість прискореного здобуття вищої освіти, пов'язаної із першим циклом), єдиних ідентифікаторів за кожним циклом, які базуються на знаннях та вміннях, отримуваних в результаті навчання, а також шкали кредитів у першому та другому циклах. Ми беремо на себе зобов'язання розробити до 2010 р. національні системи кваліфікацій, сумісні з наднаціональною системою кваліфікацій у Загальноєвропейському просторі вищої освіти, розпочавши роботу над цим питанням до 2007 р. Ми зобов'язуємо Групу супроводу доповідати про результати впровадження і подальшої розбудови наднаціональної системи кваліфікацій.

Ми наголошуємо на важливості розбудови такої наднаціональної системи кваліфікацій Загальноєвропейського простору вищої освіти, яка б доповнювала запропоновану систему кваліфікацій для навчання впродовж усього життя, що охоплює загальну та професійну освіту, як це наразі робиться у Європейському Союзі і в країнах-учасницях. Ми звертаємося до Європейської Комісії із проханням надавати всебічні консультації всім учасникам Болонського процесу на різних етапах їхньої роботи.

 

Забезпечення якості.

Практично всі країни вжили заходів для запровадження системи забезпечення якості, що базується на критеріях, визначених у Берлінському комюніке, і передбачає широку співпрацю, включаючи мережеве співробітництво. Проте все ще нагальним е досягнення більшого прогресу, зокрема в тому, що стосується участі студентів та міжнародної співпраці. Більше того, ми закликаємо вищі освітні заклади до подальшого підвищення якості іхньої діяльності шляхом систематичного впровадження внутріппх механізмів її забезпечення за прямого взаємозв'язку із зовнішньою системою забезпечення якості.

Ми приймаємо стандарти та керівні принципи забезпечення якості у Загальноєвропейському просторі вищої освіти в редакції, пропонованій Європейською мережею забезпечення якості (ЕМСІА). Ми беремо на себе зобов'язання впровадити запропоновану модель експертного оцінювання органів із забезпечення якості на національному рівні, одночасно звертаючи увагу на загальноприйняті напрями і критерії. Ми схвалюємо принцип Загальноєвропейського реєстру агентств із забезпечення якості на основі аналізу, проведеного в національних межах. Ми закликаємо Європейську мережу забезпечення якості (ЕЫС|А) спільно з Європейською асоціацією університетів (БІТА), Європейською асоціацією вищих навчальних закладів (ЕОКА8НЕ) і Об'єднанням національних студентських спілок (Е8ГВ) розробити практичні кроки з подальшого впровадження зазначених заходів та подати через Групу супроводу звіт за результатами цієї роботи. Ми наголошуємо на важливості співпраці між визнаними в національних межах органами з метою поліпшення взаємного визнання акредитації та рішень у сфері забезпечення якості.

 

Визнання ступенів та термінів навчання.

Ми констатуємо, що на сьогодні 36 із 45 країн-учасниць ратифікували Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій. Ми закликаємо країни, які ще не приєдналися до цієї конвенції, невідкладно ратифікувати її. Ми беремо на себе зобов'язання забезпечити повномасштабне впровадження визначених в Конвенції принципів та належним чином інкорпорувати їх в національні законодавства. Ми звертаємося до всіх краш-учааниць, закликаючи вирішити проблеми, визначені мережами ЫАК1С/ЕМ1С. Ми розробимо національні плани дій для полегшення процесу визнання кваліфікацій, наданих в зарубіжних країнах. Ці плани стануть частиною національних звітів усіх країн-учасниць, що будуть готуватися до наступної Конференції на рівні міністрів. Ми підтримуємо додаткові документи до Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій і закликаємо національні органи державної влади та інші зацікавлені сторони до визнання у Загальноєвропейському просторі вищої освіти спільних ступенів, що надаються у двох або більше країнах.

Ми вбачаємо у розвитку національних та загальноєвропейської систем кваліфікацій можливість подальшого впровадження навчання впродовж життя у систему вищої освіти. Ми будемо співпрацювати із вищими навчальними закладами та іншими зацікавленими сторонами для поліпшення ситуації із визнанням раніше здобутої освіти, включаючи, по можливості, визнання неформального навчання, що забезпечує доступ до програм вищої освіти або є їх складовою.

III. МАЙБУТНІ ВИКЛИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ

Вища освіта та дослідницька діяльність.

Ми підкреслюємо важливість вищої освіти у подальшому розвитку дослідницьких робіт та значущість аослідницької діяльності як фундаменту вищої освіти для забезпечення економічного і культурного розвитку наших держав та соціальної єдності. Ми відзначаємо, що впровадження структурних змін та поліпшення якості навчання повинно доповнюватися посиленням дослідницької та інноваційної діяльності. Відповідно, ми наголошуємо на важливості дослідницької діяльності та навчання у цій сфері в підтримці та підвищенні якісного рівня Загальноєвропейського простору вищої освіти та посиленні його конкурентоздатносгі й привабливості. Ми свідомі того, що задля досягнення кращих показників необхідно поліпшити зв'язок у взаємодії між сферою вищої освіти та різноманітною дослідницькою діяльністю у всіх країнах-учасницях, а також між Загальноєвропейським простором вищої освіти та Загальноєвропейським простором досліджень (ЕКА).

Для того щоб виконати ці завдання, кваліфікації рівня доктора наук повинні бути повністю узгоджені із наднаціональною системою кваліфікацій Загальноєвропейського простору вищої освіти на основі підходу, що базується на результатах. Ключовою складовою докторантури є поглиблення знань шляхом проведення оригінальних авторських досліджень. Беручи до уваги необхідність струкгурованих докторських програм та потребу в прозорому нагляді та оцінюванні, ми констатуємо, що звичайне робоче навантаження за третім циклом навчання у більшості країн складає 3-4 роки роботи. Ми закликаємо університети забезпечити в рамках відповідних докторських програм міждисциплінарне навчання та розвиток замінюваних вмінь та навичок, які б максимально відповідали потребам ринку праці. Ми повинні забезпечити загальне зростання кількості докторантів, що обирають професійний шлях дослідника в рамках Загальноєвропейського простору вищої освіти. Ми розглядаємо учасників програм третього циклу водночас як студентів та початкуючих дослідників. Ми вважаємо учасниками третього циклу програм і студентів, і молодих науковців. Ми доручаємо Групі супроводу Болонського процесу за участю Європейської Асоціації Університетів та іншими зацікавленими партнерами щдготувати і представити Конференції міністрів у 2007 році доповідь в межах своєї компетенції щодо подальшого розвитку основних принципів докторських програм. При цьому необхідно уникати надмірної формалізації докторських програм.

 

Соціальна складова.

Соціальна складова Болонського процесу є невід'ємною частиною Загальноєвропейського простору вищої освіти та необхідною умовою його конкурентоздатності та привабливості. Отже, ми підтверджуємо взаіі на себе зобов'язання щодо забезпечення доступності якісної вищої освіти для всіх бажаючих та наголошуємо на потребі створити для студентів умови, які уможливлюють закінчення ичллтг навчання без жодних перешкод, пов'язаних з матеріальним чи соціальним становищем. Соціальна складова включає прийняті урядами заходи щодо допомоги у фінансовому та економічному аспектах студентам, особливо соціальне незахищеним, щодо керівництва і проведення консультацій з огляду на розширення доступу.

Мобільність.

Ми розуміємо, що забезпечення мобільності студентів та працівників вищих навчальних закладів між країнами-учасницями залишається одним із ключових завдань Болонського процесу. Свідомі того, що на цьому шляху ще треба подолати чимало перешкод, ми підтверджуємо взяті зобов'язання сприяти, в тому числі й спільними зусиллями, якщо це доцільно, доступності та зручності грантів та позик з тим, щоб забезпечити справжню мобільність в рамках Загальноєвропейського простору вищої освіти. Ми маємо активізувати наші зусилля для того, щоб усунути перешкоди мобільності через полегшення видачі віз і дозволів на роботу та заохочення до участі в програмах мобільності. Ми закликаємо вищі навчальні заклади та студентів максимально використовувати програми мобільності, сприяючи повному визнанню термінів навчання за такими програмами за кордоном.

Привабливість Загальноєвропейського простору вищої освіти та співпраця з іншими регіонами світу.

Загальноєвропейській простір вищої освіти повинен бути відкритим та привабливим для інших регіонів світу. Наші зусилля щодо доступності освіти для всіх мають базуватися на принципах сталого розвитку та узгоджуватися з діяльністю світової громадськості з розробки керівних принципів надання транскордонної вищої освіти на належному якісному рівні. Ми вкотре наголошуємо, що у міжнародній співпраці вищих навчальних закладів мають домінувати університетські цінності.

Ми вбачаємо у Загальноєвропейському просторі вищої освіти партнера систем вищих навчальних закладів інших регіонів світу, що стимулює збалансований обмін студентами і працівниками, а також співпрацю між вищими навчальними закладами. Ми підкреслюємо важливість розуміння та поваги до різних культур. Ми працюємо над поліпшенням сприйняття Болонського процесу в інших частинах світу шляхом передачі країнам сусідніх регіонів набутого досвіду з реформування. Ми наголошуємо на необхідності діалогу з питань, в розгляді яких є взаємозацікавленість. Ми вбачаємо необхідність встановлення регіонів-партнерів та інтенсифікації обміну ідеями й досвідом з цими регіонами. Ми просимо Групу підтримки Болонського процесу розробити і погодити стратегію для внутрішньої складової.

 

IV. АНАЛІЗ ЗДОБУТКІВ У ПЕРІОД ДО 2007 РОКУ

 

Ми зобов'язуємо Групу супроводу й надалі поглиблювати поточний аналіз результатів роботи та вчасно подати відповідний звіт до наступної Конференції на рівні міністрів. Ми очікуємо, що здійснюваний аналіз базуватиметься на відповідній методології та охоплюватиме систему ступенів, забезпечення якості та визнання наукових ступенів та термінів навчання, адже до 2007 р. ми вже здебільшого закінчимо реалізацію цих трьох проміжних пріоритетів.

Зокрема, ми очікуємо поступу в таких сферах:

• впровадження стандартів і директив щодо забезпечення якості, запропонованих у доповіді Європейської мережі забезпечення якості вищої освіти;

• впровадження національних систем кваліфікацій;

• надання та визнання спільних наукових ступенів, в тому числі ступеня доктор наук;

• уможливлення гнучкого шляху здобуття вищої освіти, включаючи процедури визнання раніше здобутої освіти.

Ми також зобов'язуємо Групу супроводу надати порівнювані дані щодо мобільності працівників і студентів та щодо соціального і матеріального становища останніх у країнах-учасницях, які використовуватимуться як основа для подальшого аналізу і своєчасного звітування на наступній Конференції Міністрів. Подальший аналіз здобутків повинен враховувати вищезазначену соціальну складову.

 

V. ПІДГОТОВКА ДО 2010 РОКУ

Базуючись на здобутках Болонського процесу, ми прагнемо розбудувати Загальноєвропейський простір вищої освіти на основі принципів якості та прозорості. Прагнучи побудувати суспільство, що базується на знаннях, ми повинні плекати нашу багату спадщину та культурну розмаїтість. Ми беремо на себе зобов'язання дотримуватися принципу відповідальності держави за сферу вищої освіти в сучасному багатогранному суспільстві. Оскільки у сфері вищої освіти переплелися дослідницька діяльність, освіта та інновації, вона також є ключем до конкурентоздатності Європи. Щоближче наближаючись до 2010 р., ми беремо на себе зобов'язання забезпечити автономність вищих навчальних закладів, яка є необхідною для здійснення затверджених реформ, а також визнаємо необхідність стабільного фінансування таких закладів.

Загальноєвропейський простір вищої освіти базується на трьох циклах навчання, при цьому кожен рівень сприяє підготовці до успішного працевлаштування, подальшому отриманню знань, умінь та навичок, утвердженню активної громадянської позиції тих, хто навчається. Наднаціональна система кваліфікацій, узгоджений пакет європейських стандартів та керівних принципів забезпечення та визнання ступенів і термінів навчання також є ключовими елементами структури Загальноєвропейського простору вищої освіти.

Ми підтримуємо створену в Берліні структуру супроводу, що передбачає участь у ній Структури пан'європейської міжнародної освіти (ТЕ), Європейської мережі забезпечення якості вищої освіти (ЕМС^А) та Союзу конфедерацій промисловців та роботодавців Європи (ІЖІСЕ) як нових консультативних членів Групи супроводу.

Оскільки Болонський процес веде до створення Загальноєвропейського простору вищої освіти, ми маємо розглянути заходи, що їх необхідно вжити для забезпечення безперервності розвитку після 2010 р., і ми зобов'язуємо Групу супроводу вивчити ці питання.

Ми проведемо наступну Конференцію на рівні міністрів у 2007 р. в Лондоні. 45 краін-учасниць Болонського процесу, що одночасно є членами Групи супроводу: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Вірменія, Бельгія (Фламандська та Французька спільноти), Боснія й Герцеговина, Болгарія, Ватикан, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ісландія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, „колишня Югославська Республіка Македонія", Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Сербія й Чорногорія, Словацька Республіка, Словенія, Сполучене Королівство Великобританії, Туреччина, Україна, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія та Швеція. До того ж у Групі супроводу має право голосу Європейська комісія.

Рада Європи, Об'єднання національних студентських спілок (Е8ІВ), Структура пан'європейської міжнародної освіти (ІЕ), Європейська мережа забезпечення якості вищої освіти (ЕЫ(ЗА), Європейська асоціація університетів (ЕІЛА), Європейська Асоціація вищих навчальних закладів (ЕІЖА5НЕ), Європейський центр вищої освіти (ЕЫЕ5СО-СЕРЕ5) та Союз конфедерацій промисловців та роботодавців Європи (ЦМІСЕ) є консультативними членами Групи супроводу.

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

 

Кожен заклад, що використовує ЕСТ8, випускає інформаційні пакети як довід­ники для потенційних партнерів, студентів і викладацького складу закладів-партнерів, до своїх курсів, навчальних програм, навчального й адміністративного устрою. Призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості навча­льної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання за кордоном, і забезпечувати практичною інфор­мацією.

Інформаційні пакети повинні систематично - кожного року - оновлюватися і бу­ти легко доступними для користувачів, студентів і викладацького складу або у роз­друку, або на дискеті. Із зростанням рівня участі в ЕСТ8 існує пропозиція про пред­ставлення інформаційних пакетів про ЕСТ8 в Інтернеті.

ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ, ЯКІ НЕОБХІДНО

ВКЛЮЧИТИ В ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

ЗМІСТ ВСТУП - ЩО ТАКЕ ЕСТ8?

 

I – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

А. Назва й адреса

Б. Академічний календар

В. Координатор від закладу

Г. Загальний опис закладу

Д. Процедура реєстрації

II – ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті у країні, що приймає студентів

Б. Як туди потрапити

В. Вартість проживання

Г. Забезпечення житлом

Д. Здоров'я і страхування

1. Медичне обслуговування

2. Студенти з особливими потребами

3. Страхування

Е. Умови для навчання у закордонному закладі

1. Бібліотеки

2. Умови для навчання

Є. Інша практична інформація

Ж. Позапрограмна діяльність і дозвілля

III – ФАКУЛЬТЕТ

А. Загальний опис

Інформація про факультет і характерні особливості, що є загальними для всіх курсів.

Б. Ступенева структура

І.Кваліфікація

2.Діаграма структури курсу

В. Індивідуальні розділи курсу

1. Ідентифікація

2. Опис

3. Рівень

4. Обов'язкові чи факультативні розділи курсу

5. Викладацький склад

6. Тривалість періоду (1-й семестр, 2-й семестр і т.ін.)

7. Методика викладання та методи навчання.

8. Оцінювання

9. Мова

10. Розподіл кредитів ЕСТ8

ІV – СЛОВНИК

 

V – ПРИКЛАДИ ЯКІСНОЇ ПРАКТИКИ

ПОКАЖЧИК ЗМІСТУ

ВСТУП - ЩО ТАКЕ ЕСТ8?

Вступ дає стислий опис ЕСТ8 значною мірою, задля корисного інфорування студентів, які читають інформаційний пакет. Зразок вступного розділу (розміщений на перших сторінках і цього довідника для користувачів) подається у додатку.

І – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД







Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 382. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...

В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия