РОЗВІДКА ЦІЛЕЙ, ВИЗНАЧЕННЯ ДАЛЬНОСТІ ТА ЦІЛЕВКАЗАННЯ

1. Вправи з розвідки цілей призначені для навчання спостереженню у бою, виявленню та розпізнаванню цілей і визначенню дальностей до них різними способами, визначенню напрямку, швидкості руху цілей та цілевказанню.

Вправи відпрацьовуються у ході вогневих тренувань під час виконання вправ стрільб на навчальному місці, обладнаному мішеневим полем з цілями, що з’являються та рухаються на дальностях дійсного вогню. Під час виконання вправ на вогневих містечках, де глибина мішеневого поля не дозволяє встановлювати мішені на визначені в умовах вправ дальності, дозволяється зменшувати дальність до них, одночасно зменшивши розміри мішеней на відповідну величину.

Для визначення дальності окомірним способом та за допомогою прицілу-далекоміра мішені (макети) виставляються натурального розміру, для визначення дальності по кутовій величині цілі допускається виставлення зменшених розмірів.

Мішені, які позначають цілі, що рухаються, встановлюються на візках шляхопроводів вогневих містечок і можуть позначатися макетами бойової техніки та мішенями (фронтальної чи бортової конфігурації).

Цілі (мішені), що з’являються, у вправах виставляються у секторі 40–60⁰.

Кожна ціль встановлюється на двох-трьох рубежах, щоб забезпечувалася можливість зміни послідовності та дальності показу цілей для кожної зміни тих, хто навчається.

За відсутності мішеневого поля потрібної глибини допускається мати роздільні ділянки з цілями, що з’являються та рухаються. У цьому випадку вправи відпрацьовуються на роздільних ділянках або послідовно, як самостійні вправи, кожна на своїй ділянці.

Перед виконанням вправ необхідне вивчення: приладів стрільби та спостереження, способів визначення дальностей та цілевказань, макетів (зразків мішеней) бойової техніки, характерних розвідувальних ознак розташування особового складу, розрахунків і вогневих засобів.

Вправи відпрацьовуються у складі відділень, а з екіпажами БМ – і в складі взводу.

2. Оцінка за виконання вправи визначається залежно від умов вправи за кількістю виявлених та розпізнаних цілей, а також правильно поданим цілевказанням.

Цілевказання вважається правильно поданим, якщо точно зазначені: тип, місцезнаходження, характер дії (положення, напрямок та швидкість руху) цілі та дальність до неї.

Характер дій цілі вважається визначеним, якщо правильно визначений напрямок руху цілі (фронтальний, фланговий, косий, від фронту, до фронту, праворуч-ліворуч, ліворуч-праворуч) та помилка у вимірі швидкості руху цілі становить не більше 5 км/год для бойової та іншої техніки і не більше 2 м/с для живої сили.

При визначенні дальності до цілі окомірним способом і за шкалами прицілу (приладу) точність виміру дальності оцінюється:

“відмінно” – якщо помилка виміру становить не більше 25м (50м вночі) дійсної дальності до живої сили і не більше 50 м (100 м вночі) до бойової та іншої техніки;

“добре” – якщо помилка виміру становить не більше 50м (75м вночі) дійсної дальності до живої сили і не більше 100м (150м вночі) до бойової та іншої техніки;

“задовільно” – якщо помилка становить не більше 75м (100м вночі) дійсної дальності до живої сили і не більше 150м (200м вночі) до бойової та іншої техніки.

При визначенні дальності до цілі далекоміром допустима помилка залежить від типу далекоміра та точності виміру дальності до цілі і оцінюється: “виконав” або “не виконав”.

3. З початком заняття командир підрозділу (керівник заняття):

повідомляє тему, мету та порядок проведення заняття;

перевіряє знання тими, хто навчається, основних положень Курсу стрільб, умов вправи та вимог безпеки;

ставить командирам взводів (відділень) і тим, хто навчається, бойове завдання залежно від умов вправи.

Під час постановки завдання керівник вводить тих, хто навчається, у тактичну обстановку, вказує орієнтири, положення та характер дій противника, місце розвідки, сектор спостереження та порядок доповіді про результати розвідки.

Командири БМ перед початком виконання вправи екіпажем призначають (уточнюють) сектори спостереження кожному членові екіпажу.

Забороняється вказувати тим, хто навчається, місця розташування цілей та порядок їх показу.

Після постановки завдання тим, хто навчається, зайняття ними зазначених місць, перевірки зв’язку з екіпажами БМ та доповіді про готовність керівник подає команду: “До розвідки цілей приступити”, за якою оператор починає показ цілей, а ті, хто навчається, починають виконувати вправи. Показ цілей дозволяється здійснювати як послідовно, так і одночасно.

Результати розвідки цілей ті, хто навчається, записують в оціночній відомості розвідки цілей спостереженням або доповідають керівнику усно в міру виявлення. Після закінчення виконання вправи керівник проводить короткий розбір та повідомляє оцінку кожному тому, хто навчається (екіпажу бойової машини).

Командирам підрозділів дозволяється вводити в умови вправ різні доповнення та зміни. При цьому повинно враховуватися те озброєння та бойова техніка, що знаходяться на озброєнні підрозділу, рівень підготовки особового складу, наявність та стан навчальної матеріально-технічної бази.

У навчальних підрозділах, військових частинах, ВВНЗ вправи з розвідки цілей розробляються навчальними частинами (циклами, кафедрою) стосовно умов вправ з навчальних стрільб, що виконуються.