Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища – система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище [15]. На сучасному етапі в країні приділяється значна увага екологічній безпеці територій та населених пунктів. З цією метою розробляється законодавчо-правова база регулювання відносин між суб’єктами господарчих відносин. Базовим нормативним актом у сфері захисту навколишнього середовища є Закон України про «Охорону навколишнього природного середовища» [15]. Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської та іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об’єктів. При роботі за комп' ютером людина негативно не впливає на навколишнє середовище. Папір та диски відносять до спеціальних місць та утилізуються або переробляються. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред. проф. В.В. Березуцького. – Харків: Факт, 2005. – 480 с. 2. Наказ МОЗ України «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» - від 27.12.2001. 3. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введен 01.01.1989. 4. СНиП 2.04.02-91* Опалення, вентиляція та кондиціювання. Будівельні норми и правила. - Чинний 01.01.1992. 5. ГН 2152-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. – Введен 14.02.1980. 6. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. − Чинний з 01.10.2006. 7. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введен 01.07.1984. 8. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998, № 7. 9. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые урони на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введен 01.01.1986. 10. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – Чинний 01.12.1997. 11. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442. 12. ГОСТ 12.2.032-78. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования - Введен 01.01.1979. 13. Наказ «Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» - Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017. 14. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. − М.: Энергоатомиздат, 1984. − 624 с. 15. Закон Украины «Об охране окружающей природной среды» от 25 июня 1991 года.
|
