Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Рекомендації. до теми 5.7. «Побудова охоронного цілика для інших об’єктів»





до теми 5.7. «Побудова охоронного цілика для інших об’єктів»

Виробництво підземних гірничих розробок родовища викликає зсуви і деформації земної поверхні. Об’єкти, які попали у зону зсуву, деформуються і ступень деформування залежить від розміру деформацій. Тривалі інструментальні спостереження за підробіткою об’єктів, а також дослідження нормальних умов експлуатації об’єктів і технологічного обладнання дозволили установити допустимі і граничні величини деформацій для різних об’єктів, що одночасно сприяло більш обґрунтованому поняттю безпечних умов або безпечної глибини розробки.

Під безпечною глибиною розробки розуміють таку глибину, при якій нижче горизонту гірничі роботи не викликають у споруджень деформацій більше допустимих. Нижче горизонту безпечної глибини гірничі роботи можуть виконуватися без застосування гірничих і конструктивних засобів захисту. Безпечна глибина відкладається від об’єкту по вертикалі.

Безпечна глибина для одинокого пласта або першого пласта свити, коли для охороняємого об’єкту в якості допустимих прийняті горизонтальні деформації, коли для охороняємого об’єкту в якості допустимих прийняті похили, визначені згідно Правил охорони споруджень, величина яких залежить від кута похилу, підроботаності товщі раніше відробленими пластами і приналежності до конкретного басейну.

Допустимими деформаціями прийнято вважати деформації (в Правилах охорони вони приводяться для громадських і промислових об’єктів, опор ЛЕП, сантехнічних мереж), які можуть викликати такі ушкодження, при яких для подальшої експлуатації достатньо проведення поточних налагоджувальних і ремонтних робіт.

Для деяких об’єктів (транспортні споруди, залізничні дороги, похилі шахтні стволи тощо), для яких коефіцієнт безпеки визначається експериментально, глибину рекомендовано визначати помноженням потужності пласта на коефіцієнт безпеки (із Правил охорони споруджень). При повторних підробітках коефіцієнт безпеки збільшується на 15%.

Для визначення орієнтирних умов застосування гірничих і конструктивних засобів під час підробітки об’єктів існує поняття граничної глибини розробки. Під граничній глибині розробки одинокого пласта або першого пласта свити розуміють глибину вище горизонту якої, гірничі роботи можуть викликати появу граничних деформацій, порушуючи нормальну експлуатацію будівель і споруджень.

Виймання запасів вугілля на глибині між безпечною і граничною величинами повинні виконуватися із застосуванням гірничих і конструктивних засобів охорони.

У випадках, коли гірничі і конструктивні засоби з техніко-технічних причин недоцільні, приймається рішення про залишення охоронних ціликів.

 

 

Література:

1. Правила охраны сооружений и природных объектов от вредного влияние подземных горных выработок на угольных шахтах. М.: Недра, 1981.

2. Д.Н.Оглоблин, Г.И. Герасименко, А.Г.Акимов и др. Маркшейдерское дело. М.: Недра, 1981.







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 403. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...


Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия