Рекомендації. до теми 5.3. «Побудова охоронного цілика під промисловий майданчик»
до теми 5.3. «Побудова охоронного цілика під промисловий майданчик» Вибір заходів охорони споруджень при розробці вугільних родовищ регламентується Правилами охорони споруджень, які визначають: зони впливу гірничих розробок, способи охорони споруджень, умови безпечної підробки споруджень, розміри процесу зсувів, способи будівлі охоронних ціликів під спорудженнями різного призначення, методи розрахунку, величин зсуву і деформацій, які очікуються і імовірні; економічну ефективність видобування запасів із охоронних ціликів із застосуванням засобів охорони. Правила охорони споруджень рекомендують наступні засоби охорони: гірничі, конструктивні та тимчасові зміни експлуатації підробляємого об’єкту на час виникнення небезпечних деформацій, залишення охоронних ціликів. До гірничих заходів охорони відносяться: застосування закладання виробничого простору породою, яку доставляють із зони, де гірничі роботи не впливають, часткова виїмка вугілля, прискорення просування виїмкових робіт, застосування спеціального порядку відробки дільниці під об’єктом, який охороняється. В цьому разі рекомендується під одинокими об’єктами збільшувати розмір лави, щоб об’єкт потрапляв у пласке дно мульди, розріз лави під об’єктом з одночасним відходом її в обидва боки до меж шахтного поля, із залишенням між ними невідробленої лави, яка пізніше буде відробляться оберненим ходом від межі шахтного поля, взаємне розташування і відробку лав у двох і більше пластах, так щоб на поверхні землі під об’єктами не нагромаджувалися однознакові деформації, а відбувалася їх компенсація тощо. Гірничі заходи охорони споруджень призначаються для зменшення деформацій поверхні землі, тому при їх виборі складають проект, де розраховують очікувані деформації, і находять коефіцієнт зменшення деформацій і визначають раціональний спосіб видобування вугілля у зоні впливу на об’єкт, який охороняється. Застосування гірничих заходів ускладнює розробку корисних копалин. До конструктивних заходів відносять: поділ будівель деформаційними швами на обособлені ділянки посилення стін і фундаменту будівлі, армуровку посилення жорсткості ділянки за допомогою улаштування замкнених поверхових залізобетонних або залізо цегляних поясів, відділення наземної частини будівлі від фундаменту швом сковзання, застосування клиновидних армурованих фундаментів, застосування більш міцних і якісних матеріалів, збільшення опор міжповерхових перекриттів, улаштування додаткових зв’язків, кронштейнів, піддомкрачування будівель під час її підйомки тощо. Якщо перераховані засоби захисту неефективні, передбачається тимчасове припинення експлуатації об’єкта або часткове обмеження деяких елементів роботи. Охоронні цілики застосовують, коли інші засоби охорони не можуть гарантувати нормальну експлуатацію об’єкту, або економічно непридатні. Межі захисних ціликів відносно до проммайданчика, який включає безпосередньо проммайданчик з об’єктами на ньому (вертикальні стволи, будинок вентилятора, електропідстанцію, копри, надшахтну будівлю, будівлю підйому, склади технічного обладнання тощо) та берму навкруги нього, яка утворює деякий запас надійності захищаємого об’єкту. Ширина берми для вертикальних стволів дорівнює 20м, а для технічних будівель і споруд в залежності від допустимих деформацій. Якщо розрахункові деформації виявляються більше гранично допустимих, то для виїмки запасів обов’язкове застосування гірничих засобів захисту. Якщо одних гірничих засобів виявиться недостатньо, то повинні бути вибрані додаткові конструктивні засоби охорони. Межа майданчика, який охороняється визначається багатокутником із сторонами, паралельними охороняємим об’єктам. При великих глибинах для зменшення запасів вугілля у захисних ціликах можлива побудова ціликів криволінійної форми.
Література: 1. Инструкция по производству маркшейдерских работ, утвержденная 20.02.1985г. М.: Недра. 1985. 2. Д.Н.Оглоблин, Г.И. Герасименко, А.Г.Акимов и др.. Маркшейдерское дело. М.: Недра, 1981. 3. В.И.Борщ-Компаниец, А.М.Навитный, Г.М.Кныш. Маркшейдерское дело. М.: Недра, 1985.
|
