Рекомендації

до теми 6.5. «Підрахунок запасів корисних копалин»

Оперативним обліком називають облік добування по кількості і масі вагонеток, скипів або по даним безпосереднього зважування корисних копалин.

Оперативний облік контролюється маркшейдерськими вимірами залишків корисних копалин на складах і в бункерах, підрахунком добичі корисних копалин по даним маркшейдерських вимірів гірничих робіт.

Під час контролю маркшейдерських вимірів залишків корисних копалин на складах і в бункерах маса добутих корисних копалин за звітний період визначається шляхом підсумовування маси корисних копалин, відправлених за звітний період споживачам та залишків корисних копалин на складах і в бункерах відповідно на початок і кінець місяця.

Для підрахунку добичі корисних копалин визначають довжину гірничої виробки, фактичний переріз виробки, збирають і фіксують дані для деталізації основного плану гірничих робіт, паспортів вибоїв, так як при вимірах фіксуються у визначених точках потужність покладу, сортність, характер геологічних порушень тощо.

Виміри гірничих виробок учиняє комісія, яку призначає керівник підприємства. Результати вимірів гірничих виробок, зйомки очисного простору заносять у спеціальні книги вимірів. Періодичність вимірів, порядок їх виконання установлюються відповідними інструкціями, приказами, розпорядженнями вищестоящих організацій.

По результатам вимірів розподіляють добичу по окремим дільницям, пластам, сортам корисних копалин тощо.

Визначення обсягів корисних копалин у штабелях (відвалах) і бункерах можна здійснювати трьома способами: тахометричною (при благоприємних кліматичних умовах – мензульний) зйомкою, способом профілів, рулеточним виміром. Тахеометричну (мензульну) зйомку використовують при визначенні обсягу штабелів і відвалів великої ємкості, складної конфігурації. Масштаб 1:500.

Гранична відстань візирування до 60м, середня площа, яка припадає на одну пікетну точку, не повинна бути більше 20м.

Основою для виробництва тахеометричної (мензульної) зйомки є постійні або тимчасові висотно-планові обґрунтування, які закладають на території складів, відвалів, естакад. Результати зйомок наносять на план майданчика складу у вигляді контурів і горизонталей поверхні відвалів. Переріз горизонталей залежить від складності поверхні і висоти відвалів. Рекомендовано приймати переріз 0,25-0,5м при середній височині відвала до 5м і 1м при височині більше 5м.

Обсяг відвалів може бути визначений двома способами в залежності від методики зйомок. Якщо ведеться зйомка усього відвалу і відображається на плані горизонталями, то обсяг підраховується по формулам трапеції або призматоїда. Якщо знімаються поперечники і відома площа відвала, то підрахунок ведуть способом вертикальних паралельних перерізів. Відстань між перерізами 5м при обсягах 7-10 тис.м³ і 10м при більших обсягах.

Спосіб профілів рекомендовано використовувати при вимірах естакадних і залізничних відвальних складах витягнутої форми. Для визначення обсягів на майданчику складу, який повинен бути заснятий до його заповнення, розбивають поперечники у вигляді паралельних рівновіддалених ліній, орієнтованих приблизно по нормалі до вісі відвалу. Закріплюють крайні опорні точки поперечників з обох кінців (при неможливості із одного кінця) і визначають координати від тих же точок, від яких велась зйомка майданчика складу.

При послідуючих вимірах зйомку профілів відвала ведуть у слідуючий послідовності: виміряють відстань від опорної точки до підошви відвала рулеткою, довжину відкосу і послідуючі відстані по поперечнику між точками перегибу; одночасно визначають нівеліром відмітки у відповідних точках перегибу поперечника.

Побудування перерізів відвалу по поперечникам виконують на наперед заготовлених профілях майданчика складу. Масштаб перерізів 1:100, 1:200. Обсяг відвалу обчислюють по формулі трапеції по площі перерізу у напрямі поперечників.

Рулеточний вимір застосовують для вимірів невеликих обсягів (1000-1500м³) складів правильної форми. При рулеточному вимірі (400-7000м³) середня квадратична похибка не більше 6-14%; при тахеометричній (мензульній) зйомці для штабелів (відвалів) от 3000 до 6000м³ – от 1,5 до ± 4%; при способі профілів ± 3,5%.

При виконанні робіт підвищеної небезпеки повинні пред’являтися підвищені вимоги до персоналу, який виконує ці роботи. До роботи з підвищеною небезпекою допускаються особи, які пройшли спеціальну технічну підготовку і навчання правилам безпечного ведення цих робіт, пройшли медичний огляд, забезпечені засобами індивідуального і колективного захисту.

На роботи, небезпечні для життя і здоров’я повинні видаватися наряди-допуски. Якщо роботи ведуться на висоті повинен бути медичний висновок про допуск до робіт на висоті.

Ділянки і зони небезпечних робіт повинні позначатися попереджувальними знаками, а до початку роботи усім робітникам повинні бути видані приписи по техніці безпеки в конкретних умовах роботи і повинні забезпечити індивідуальними засобами захисту.

Робота машин і механізмів під час маркшейдерських робіт повинна бути припинена, а пускова апаратура заблокована. Відновити роботу дозволяється тільки після особистого повідомлення маркшейдера, що роботи закінчені і усі виконавці робіт залишили небезпечну зону.

Виробничі дільниці, для роботи на яких потребується підйом робітників на висоту до 0,75м, повинні мати сходинки; на висоту більше 1,5м – роботи можуть виконуватися на міцних настилах з перилами і драбини, а на висоті більше 3м, окрім того, робітники повинні працювати із страховочними засобами (верхолазний пояс, капроновий фал).

При виконанні робіт на висоті забороняється:

 

- находження людей і приладів на настилах, трапах у кількості, яка перевищує розрахункові навантаження;

- передавати від одного робітника до другого прилади, інструменти шляхом їх перекидання, а також залишати ці приладдя по закінченні роботи;

- працювати дочасно на різних висотах по одній вертикалі при відсутності між ними захисного настилу;

- роботи під час грози, сильного вітру, туману, ожеледі тощо.

Контрольно-вимірювальні прилади повинні мати пломбу або клеймо державного повірителя, який виконує ремонт і повірку приладів у строки, передбачені інструкціями із їх експлуатації.

 

При експлуатації обладнання, приладів забороняється:

- застосовувати не по призначенню або роботу у несправному стані приладів і обладнання;

- працювати без огороджень, пристосувань і засобів захисту;

Залишати без догляду обладнання, яке працює на висоті, щоб уникнути його падіння, повинен зберігатися у спеціальній сумці, а під час роботи прив’язувати до руки.

 

 

Література:

1. Е.П.Тимофеенко, А.П.Рылов. Горная геометрия. М.: Недра, 1987.

2. Правила по технике безопасности на топографо-геодезических работах. М.: Недра. 1991.