ИНСТРУКЦИЯ

1. Наука в системі теоретичного знання. Специфіка наукового знання.

2. Філософія і наука як теоретичне знання: спільні та відмінні риси.

3. Позанаукове знання та його форми.

4. Наука і псевдонаука в культурі техногенної цивілізації.

5. Антинаука та форми її вияву.

6. Альтернативна наука та її риси.

7. Порівняльна характеристика класифікації наук, за О. Контом і В. Дільтаєм.

8. Порівняльна характеристика класифікації наук за І. Франком і В. Вернадським.

9. Вплив філософських концепцій на розвиток наукових теорій, за А. Койре.

10. Соціокультурні передумови становлення природознавства як дисциплінарного знання.

11. Категорії “часу” та “простору”, їх роль у конституюванні класичної науки.

12. Становлення класичного ідеалу раціональності в добу Нового часу. Експериментально-математичне природознавство.

13. Емпіричні методи наукового пізнання та їх специфіка в природознавстві.

14. Матеріалістична діалектика як методологія класичної науки.

15. Принцип детермінізму як засадничий у класичній науці.

16. Лінійно-кумулятивна модель класичної науки та її риси.

17. Релятивістська інтерпретація простору і часу в некласичній науці.

18. Методологічне значення спеціальної теорії відносності.

19. Гносеологічні аспекти загальної теорії відносності.

20. Філософський аналіз взаємозв’язку маси, енергії, простору й часу в загальній теорії відносності.

21. Порівняльна характеристика об’єктів класичної та некласичної науки.

22. Структурні рівні некласичної науки та їх характеристика.

23. Ґ. Башляр. “Новый рационализм”.

24. Моделі розвитку науки як концептуалізації знання. Ґ. Башляр.

25. Методологія некласичної науки. Роль математичного моделювання в наукових дослідженнях.

26. Лінійно-некумулятивна модель некласичної науки та її риси.

27. Риси некласичної науки. Математизація та формалізація наукового знання.

28. Принцип індетермінізму як засадний у некласичній науці.

29. Інтерпретація розвитку науки як зміна науково-дослідницьких програм.

30. Конституювання постнекласичної науки: її принципи та риси.

31. Порівняльна характеристика об’єктів постнекласичної та некласичної науки.

32. Парадигмальна модель розвитку постнекласичної науки. Т. Кун.

33. Порівняльна характеристика методології науки, за І. Лакатошем і Т. Куном.

34. Порівняльна характеристика методології науки, за К. Попером і Т. Куном.

35. Дискурсивні революції та структурні де–революції, за Шьорером.

36. Синергетика Г. Гакена. Поняття “синергії”.

37. Конституювання методології самоорганізуючих систем. І. Пригожин.

38. Міждисциплінарний статус синергетики та її місце в культурному просторі постнекласичної науки.

39. Імітаційне та ситуативне моделювання в постнекласичній науці.

40. Сенергетична методологія постнекласичної науки. Порядок і хаос в природі. Хаос і структуризація.

41. Саморганізація в живій і неживій природі. Принципи синергетики.

42. Методологія постнекласичної науки. П. Фойєрабенд. Можливості і межі науки.

43. Функції науки в техногенному суспільстві.

44. Поняття наукової спільноти. Комунікація, її специфіка і форми в науковій спільноті.

45. Конкуренція в науці. Специфіка та основні причини конфліктів.

46. Наукова дискусія як форма комунікації і форма розвитку наукового знання.

47. Етика і логіка ведення наукової дискусії.

48. Віртуалізація науки: проблеми та перспективи.

49. Філософсько-світоглядний зміст квантовоїтеорії.

50. Соціально-філософські аспекти розвитку генетики. Історія і трагедія генетики в СРСР.

51. Антропогенетика та євгеніка як ідеологізовані галузі дослідження спадковості.

52. Біоетика як нормативне вчення про цінність всього живого.

53. Філософські аспекти бімолекулярної революції.

54. Сучасна екологічна ситуація в суспільстві та конституювання екології як дисциплінарного знання.

55. Соціоекологія та її принципи.

56. Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури.

57. Нормативний характер екоетики та її принципи

58. Етика відповідальності. Г. Йонас.

59. Філософський зміст концепції ноосфери. Її місце в сучасній науці.

60. Антропосфера та ноосфера. Світоглядно-етичні проблеми коеволюція людини і природи.

61. Вернадський В. “Кілька слів про ноосферу”.

62. Урсул А. Космічні перспективи автотрофності людства.

63. Наукове пізнання і моральні цінності.

64. Поняття і предмет етики науки. Проблема етичного самовизначення сучасної науки.

65. Моральні кодекси сучасної науки, їх роль в регуляції поведінки вчених та комунікації в наукових спільнотах.

66. Проблема відповідальності науки і вчених перед суспільством. Рівні етичної відповідальності.

67. Творча свобода та соціальна відповідальність вченого.

68. Сучасні стратегії розвитку природничонаукового знання. Наука та її зв’язок з технічними та соціальними ноу-гау.

69. Квантова, комп’ютерна та бімолекулярна революція та їх філософський зміст.

70. Кайку М. “Візії: як наука змінить ХXІ сторіччя”.

71. Штучний інтелект та його роль в природничонауковому пізнанні. Системи штучного інтелекту.

72. Біотехнології: конструювання трансгенних живих істот і сурогатних типів неживої матерії.

73. Клонування, його філософсько-світоглядні та культурно-етичні проблеми.

74. Бодріяр Ж. “Клонування”.

75. Супертехнології – епіцентр соціально-філософських дискусій ХХІ ст.

76. Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя.

 

ИНСТРУКЦИЯ

по охране труда № ____