РОЗДІЛ ІІ
Вихідні дані: Таблиця 1.1
Таблиця 1.2
Таблиця 1.3
4.1. Закупівельна логістика. Управління багатономенклатурними постачаннями (ABC-XYZ) Одним із методів систематизації та групування багатономенклатурних запасів є АВС-XYZ аналіз. Сутність АВС полягає у розподілі усієї номенклатури запасів на три нерівноцінні підмножини: А, В та С. Ідея диференціації асортименту даним методом полягає в тому, щоб з множини однотипних об’єктів відокремити найбільш значимі. Таких об’єктів, як правило, не багато, проте ним необхідно приділяти при роботі найпильнішу увагу. Проведення АВС аналізу. Спочатку обираємо об’єкт аналізу. Згідно вихідних даних курсового проекту об’єктом є лікарські засоби (Таблиця 1.1) Розраховуємо долю товарів в загальній реалізації беручи відношенням від річної реалізації всіх товарів (Таблиця 2.2)
Таблиця 2.2
Впорядковуємо позиції у порядку зменшення долі у загальній реалізації – від більшого до меншого значення відсотку. Наприклад: позиція 1 – 20% від загалу, позиція 2 – 15%, позиція 3 – 11% від загалу (Таблиця 2.3). Розраховуємо долю позицій накопичувальним підсумком. Для цього значення відсотку за першою позицією лишається сталим, а для розрахунку накопичувального відсотку за другою позицією необхідно додати до значення першої значення відсотку другої позиції. Наприклад: накопичувальний підсумок позиції 1 – 20%, накопичувальний підсумок позиції 2 – 20%+15% = 35%, позиція 3 – 35%+11% = 46% і так далі за всіма позиціями у номенклатурі (Таблиця 2.3). Таблиця 2.3
За даними таблиці 2.3 будуємо графік кривої АВС (див Додаток 1) та визначаємо за допомогою дотичних до кривої середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С (Таблиця 2.4) Таблиця 2.4 Середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С
Надаємо позиціям певні значення груп: А, В, С. Ті товари (позиції), що становлять перші 50% накопичувального підсумку становлять групу А. Група В – це товари що мають значення накопичувального підсумку в діапазоні 50% до 80%. Група С – всі позиції що мають відсоток накопичувального підсумку більший за 80%. (Таблиця 2.5). Таблиця 2.5
XYZ аналіз XYZ – аналіз – математично-статистичний метод, який дозволяю аналізувати і прогнозувати сталість продажів і бачити коливання попиту на товари. Якщо АВС показує долю товару у загальній реалізації, то XYZ – сталість продажів конкретного товару. Для розрахунку сталості продажів використовують коефіцієнт варіації, який власне і показує наскільки значні коливання існують у продажах. В залежності від того яке значення коефіцієнту варіації має позиція (товар), він належить до певної групи (див таблицю внизу.) Визначення коефіцієнтів варіації за окремими позиціями асортименту (Таблиця 2.6)
де Xі – значення попиту за оцінюваною позицієї за і-тий квартал (період); X – середньо квартальне значення попиту за позицією; n - кількість кварталів (періодів). Таблиця 2.6 Розрахунок коефіцієнту варіації
Розставляємо коефіцієнт варіації наростаючим підсумком та розподіляємо кожний товар за групами XYZ (Таблиця 2.8). (Групи XYZ визначаються за допомогою таблиці 2.7) Таблиця 2.7
Таблиця 2.8
Закінченням даних аналізів є матриця, яка дозволить угрупувати товари до певних груп і відповідно управлінські рішення будуть прийматися не для кожного окремого товару (що дуже складно і забирає багато часу), а для певної групи (Таблиця 2.9). Таблиця 2.9
Провівши АВС і XYZ аналіз з групи товарів я виключив «Дігтярне мило». Як видно з матриці (Таблиця 2.9) даний вид товару відноситься до групи СZ, а отже він має низьку ціну, та нестійкий попит. Доля в загальній реалізації товару дуже мала і складає лише 0,14%. Розглянувши кількості замовлень і надходжень даного товару (Твблиця 1.2), можна також побачити, що «Дігтярне мило» має ще й значні проблеми з постачанням, оскільки його замовлення становить 12, а надходження складає лише половину обсягу. Новим інвестованим товаром буде «Легалон» (Таблиця 1.3), оскільки він має досить велику ціну 48 грн/од, при значному вантажооберті 640 шт.
4.2. Розрахунок оптимальної партії постачання (EOQ) Економічний розмір замовлення ( economic order quantityEOQ ) визначається за формулою Харрісома - Уілсона:
EOQ = (1)
де, Со – витрати виконання замовлення, од; Сі – закупівельна ціна одиниці товару, грн; S – річний обсяг продажів, од; U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
Маючи річну потребу у продажах та значення оптимального розміру замовлення можна знайти кількість таких замовлень на рік: N = S/EOQ; (2)
N = 640/553=1,2 2, (замовл).
Також можна визначити мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання за період (рік):
Cmin = ; (3)
Тривалість інтервалу між замовленнями:
Tз = Др \ N; (4)
Др – кількість робочих днів у періоді (як правило, 52 тижні, або 260 робочих дні);
Розрахунок в такий спосіб дозволить приблизно спланувати грошові кошти та періодичність постачань, що є невід’ємною частиною управління запасами підприємства. На основі даних складаємо таблицю:
Таблиця 2.10
4.3. Розрахунок вантажної площі складу Визначити вантажну площу під зберігання запасу певного товару можна методом, що ґрунтується на даних про обсяги середнього товарного запасу. Алгоритм наведено нижче: А) Визначити об’єм (м3) товарного запасу, що планується мати на складі. В) Знайти необхідну для цього об’єму кількість палето-місць. С) Визначити норму вантажної площі на одне палето-місце. D) Визначити розмір вантажної площі, необхідної для даної кількості палето-місць. Основні дані для розрахунку наведені в Таблиці 2.11
Таблиця 2.11
A) Визначення об’єму не є складним, проте необхідно пам′ятати про перерахунок вартісних значень (або штучних, вагових) у об’ємні (тобто у м3). Для цього можна користуватися або товарним довідником, або на підставі інформації про кількість одиниць товару у транспортній упаковці (вага нетто товару у транспортній упаковці), і розмір упаковки (довжина * ширина * висота). Середній запас товару і-ї позицій (Зсер і) розраховують за наступною формулою:
З сер і = ; (5)
де, Оі – прогнозне значення оберту за період у натуральних одиницях (шт., кг, тощо) – іноді цю величину ще називають середній товарний запас, а, в, с – довжина, ширина, висота (вказують у метрах), Т – планова оборотність запасів (в днях оберту), Д – кількість робочих днів за період, Ч – кількість одиниць у транспортній упаковці (шт., кг, тощо).
Формула для розрахунку потреби кількості палето-місць для окремої товарної позиції (Ni) має вигляд:
Ni = , (6)
де Кнер – коефіцієнт нерівномірності завантаженості складу. Визначається як співвідношення загального вантажооберту найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажооберту складу. У розрахунках приймають на рівні К нер = 1.1 – 1.3 Кн.п. – коефіцієнт наповненості палет; Vпал.сер – середньозважений об’єм однієї палети на складі, м3.
Формула для розрахунку розміру вантажної площі для розміщення на складі необхідної кількості палето-місць має вигляд:
Sвант i = Ni x q; (7)
Отже розмір загальної площі складу (Sзаг) для і-ої товарної позиції (якщо приймати широко поширену думку на те, що вантажна площа дорівнює 30% від загалу) буде:
Sзаг = Sвант і / Квант; (8)
Висновки Для здійснення соціально-економічних реформ, приостановленню спаду виробництва і забезпечення його подальшим розвитком питання виключної важливості є безвідкладна кардинальна реогранізація системи управління на рівні підприємств. Без вміння швидко реагувати на зміни внутрішнього середовища на основі традиційних, не відповідаючих світовим тенденціям та уровню систем внутріфірмового управління неможливо забезпечити адаптацію підприємств до ринкових умов господарювання, досягнути успіху в бізнесі, зберегти конкурентноздатність продукції при динамічно-змінюющихся умовах внутрішнього середовища і коньюктури ринку. На динний момент неможна не приймати до уваги, що в умовах західного зразку внутріфірмовий менеджмент ¾ активно розвиваючийся вид управлінської діяльності є одною з головних проблем управління підприємствами. В той же час, як засвідчує аналіз, вітчизняною необхідність ефективного управління підприємствами в умовах перехідної економіки більш чим очевидна. В ході здійсненої роботи си можемо побачити, що на данний час ми вже маємо реальну базу для того щоб розвивати економіку на Україні хоча на цьому шляху ще є дуже багато перешкод. Література 1. Мотивация комерческих коммун. в системе маркетинга А 574483 У 29 Учебн. пособ. / Санкт-Петер. 2. Тактика особистої роботи менеджера (Петренко В. П., Данилюк М. О., Понадюк А. А. Івано-Франк. 1996 – 186. 3. Ладанов Л. Д. Практический менеджмент. Под ред. Серлюка П. М. М: Коммер.-произ. фирма Ника, 1992 – 356 ст. 4. Крутин А. Б., Маркушевич О. Г. Механизм управления предприятием в условии свободной єкономии. 1992. – 355 с. 5. Клуб директоров: Опыт произ.-целевого управ. предпр. [А. Г. Аганбелян, В. Д. Речин и др. М.: Эконом. 1989 – 254 с. 6. Донецк: Дон ГТУ Мин. обр. Укр. НАН Украины, ИЭПИ. НАН Укра. Юго-восток, 1999 – 190 с. Управління підприємством в умовах перехідного періода. 7. Теоретические основы внутрифирменного управ. предприим. типа. 8. Слударь Г. М. Донецк ИЭПИ НАН Украины - 1998 – 99 с. 9. Організаційно – економічний механізм управління містами. Адамов Б. І. Організаційно-економічний механізм управління містами. К.: ГРОТ, 1998 – 48 с. 10. Управление экономикой переходного периода: СБ. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти: Редиол. Сумаченко Н. Г. Донецк 1998 – 248 с.
|