Программа по классическому танцу

Терміни і загальна тривалість практики визначається навчальним планом.

На початку практики студенти повинні отримати інструктаж з охорони праці в галузі, ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, (установи, організації) порядком отримання документації тощо.

При зарахуванні студентів на штатні посади на час проходження практики на них розповсюджуються законодавство про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку організації (підприємства).

На студентів, не зарахованих на штатні посади, також розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку організації.

Тривалість робочого часу студентів під час проходження практики регламентується Кодексом законів про працю України і складає:

- для студентів віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень (ст. 51 КЗпП України),

- від 18 років і старше - не більше 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП України).

На підприємстві, яке є базою практики, студенту призначається керівник практики.

Керівники практики отримують від коледжу програму практики, а студенти – щоденники проходження виробничої практики.

Виробнича практика на підприємстві повинна розпочатися із знайомства студента(ів) з керівником практики від підприємства. При цьому студент(и) повинен (ні) отримати загальну інформацію про підприємство, його структуру, керівництво, а також види діяльності. Крім того, студенту(ам) доводять до відома правила внутрішнього розпорядку, проводять інструктаж з охорони праці, наголошують про необхідність коректної поведінки та бережливого ставлення до майна.

Керівник практики від підприємства у перший день проходження практики повинен скласти і погодити з практикантом графік проходження практики за зразком (Додаток 1), який відповідає основним напрямкам програми практики. Календарний план повинен відображатися у записах в щоденнику студента-практиканта.

Поточне керівництво роботою практиканта в окремих структурних підрозділах підприємства здійснюють їх відповідальні працівники. При цьому вони повинні залучити студента до опрацювання аналітичної інформації, що відповідає меті та завданням практики.

Якість проходження практики залежить від сумлінності виконання своїх обов’язків студентом-практикантом, керівником практики від підприємства, керівником практики від коледжу.

 

4. Організація та керівництво практикою

Відповідальність за організацією, проведення і контроль практики покладається на директора коледжу. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні предметні (циклові) комісії коледжу. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням у коледжі здійснює завідувача виробничою практикою.

Обов'язки керівника практики від коледжу:

§ забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед відбуттям студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики, надання студентам-практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, методичні рекомендації щодо оформлення звітної документації тощо), перелік яких встановлено програмою і дане Положення;

§ у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

§ контролює забезпечення нормальних умов праці і побуту студентів та проведення з ними обов'язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

§ подає заступнику директора з навчальної роботи письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення практики студентів;

§ розробляє тематику індивідуальних завдань;

§ узгоджує з керівником практики від підприємства (організації, установи) індивідуальні завдання з урахуванням особливостей місця практики;

§ бере участь у розподілі студентів за місцями практики;

§ відслідковує своєчасне прибуття студентів до місць практики;

§ здійснює контроль за виконанням програми практики та строками її проведення;

§ надає методичну допомогу студентам під час виконання ними індивідуальних завдань і збору матеріалів до курсової роботи;

§ проводить обов'язкові консультації щодо обробки зібраного матеріалу та його використання для звіту про практику;

§ інформує студентів про порядок надання звітів про практику;

§ приймає особисто звіти з навчальної практики та атестує їх і виставляє оцінки в відомості та залікові книжки, чи у складі комісії приймає заліки з навчальної бізнес-практики та виробничої (економічної) практики;

§ здає звіти студентів з виробничої (економічної) практики заступнику директора з НР.

Студенти коледжу при проходженні практики зобов’язані:

• до початку практики одержати від керівника практики направлення, методичні матеріали (методичні вказівки, програму, щоденник, індивідуальне завдання) та консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
• своєчасно прибути на базу практики;
• у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики та вказівками її керівників;
• вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії та внутрішнього розпорядку;
• нести відповідальність за виконану роботу;
• своєчасно оформити звітну документацію та скласти залік з практики.

Керівник практики від бази практики зобов'язаний:

• несе особисту відповідальність за проведення практики;
• організовує практику згідно з програмами практики;
• визначає місця практики, забезпечує найбільшу ефективність її проходження;
• організовує ознайомлення студентів з правилами техніки безпеки і охорони праці;
• забезпечує виконання погоджених з навчальним планом графіків проходження практики по структурних підрозділах установи, (організації, підприємства);
• надає студентам-практикантам можливість користуватись наявною літературою, необхідною документацією;
• забезпечує і контролює дотримання студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку;
• створює необхідні умови для засвоєння практикантами нової техніки, передової технології, сучасних методів організації праці;
• контролює виконання Кодексу законів про працю України тощо.

 

5. Програма проходження практики

У період проходження практики студенти повинні засвоїти зміст і методи виконання роботи молодшого спеціаліста з фінансів і кредиту, а потім набути навички самостійної роботи на основних ділянках діяльності підприємства.

Студенти проходять практику протягом 5 тижнів в кінці 6 семестру. Після закінченні виробничої практики студенти отримують диференційовану оцінку на підставі представленого звіту, складеного відповідно до програми практики.

Програма проходження економічної виробничої практики

 

1. Загальна характеристика підприємства.

1.1.Найменування та відомче підпорядкування

1.2.Статут

1.3 Юридичний статус, форма власності підприємства

1.4. Мета діяльності

1.5. Продукція підприємства

1.6. Потужність підприємства (за проектом та виробнича)

1.7. Організаційно-функціональна структура підприємства (склад підприємства, структура управління, функціональні обов’язки основних відділів і служб, штатний розклад підприємства)

2. Формування фінансових ресурсів підприємства та джерел їх формування.

2.1. Класифікація фінансових ресурсів підприємства.

2.2. Джерела формування фінансових ресурсів підприємства (бази практики).

додатки:

· Баланс підприємства (форма №1)

3. Грошові розрахунки підприємства.

3.1. Види рахунків, відкриті підприємством в банківських установах, їх призначення.

3.2. Види платіжних інструментів, які використовуються на підприємстві під час здійснення розрахункових операцій та їх характеристика.

3.3 Готівкові розрахунки на підприємстві.

додатки:

· Схеми здійснення розрахунків на підприємстві при використанні різних видів платіжних інструментів.

· Копії документів з готівкових розрахунків.

4. Грошові потоки на підприємстві (бази практики)

4.1 Характеристика грошових потоків підприємства від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

4.2. Складові доходів і витрат за видами діяльності підприємства.

додатки:

· Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

5. Формування чистого прибутку (збитку) підприємства (бази практики)

5.1. Порядок формування чистого прибутку (збитку) підприємства

5.2 Розрахунок показників рентабельності підприємства, а саме: рентабельності продажу, рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, рентабельності продукції

додатки:

· Звіт про фінансові результати (форма №2)

6. Нарахування і сплати податків і зборів на підприємстві.

6.1. Види податків і зборів, платником яких є підприємство.

6.2. Аналіз змін розміру сплачених податків і зборів за звітний рік у порівнянні з попереднім роком з визначенням причин цих змін.

додатки:

· Податкові декларації з податків та зборів, платником яких є підприємство.

7. Необоротні і оборотні активи підприємства.

7.1. Склад необоротних і оборотних активів підприємства (бази практики)

7.2. Метод нарахування амортизації необоротних активів, який застосовується на підприємстві.

7.3. Аналіз руху необоротних активів у звітному році.

7.4. Розрахунок показників забезпеченості, стану та ефективності використання основних засобів.

7.5 Характеристика оборотних активів підприємства за ступенем ліквідності.

7.6. Аналіз руху оборотних активів підприємства у звітному році.

8. Оцінювання фінансового стану підприємства.

9.1. Розрахунок і аналіз показників ліквідності і платоспроможності підприємства на кінець року у порівнянні з початком року.

9.2. Розрахунок і аналіз показників фінансової незалежності підприємства на кінець року у порівнянні з початком року.

9.3. Розрахунок і аналіз показників ділової активності підприємства на кінець року у порівнянні з початком року.

6. Вимоги до оформлення звіту

Практикант складає звіт про практику, в якому висвітлює конкретну виконану роботу за період практики. Цей звіт повинен містити короткий опис бази практики, лаконічну характеристику самостійної роботи практиканта, висновки та пропозиції. Переказ у звіті матеріалів, що викладені в інструкціях, навчальних посібниках і лекціях, не допускається..

Звіт про виконану роботу практикант складає у відповідній послідовності за розділами, що передбачені змістом практики. Звіт повинен бути виконаним та оформленим із додержанням стандартних технічних вимог (набраний та надрукований на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4, шрифт Times New Roman, 14 пт., через 1,5 інтервали та ін.). У звіті мають бути наведені стислі описи виконаних практикантом робіт з посиланням на копії прикладених у додатках до звіту відповідних документів.

Звіт повинен мати структуру, що відповідає структурі практики і складатись з титульного аркуша, змісту, послідовно викладених розділів, висновків, списку літератури та додатків. Кожна структурна частина звіту починається з нової сторінки. Заголовки основних структурних частин роботи «ЗМІСТ», «РОЗДІЛ...», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої). Титульний аркуш виконується відповідно до зразка (додаток 3). Зміст складається із переліку складових частин звіту із зазначенням сторінок. Обсяг кожної складової звіту повинен бути в межах трьох-семи сторінок. Висновки до звіту мають обсяг 1—2 сторінки і містять стислий перелік висновків і пропозицій, зроблених під час проходження розділів практики. Список літератури наводиться у зростаючому порядку в міру посилань у тексті на літературні джерела і має складатись переважно з найменувань інструкцій та інших законодавчо-нормативних документів (у тому числі і внутрішніх), що використовувались студентом під час роботи на практиці. Загальний обсяг звіту з практики повинен бути не більше 40 сторінок. Всі додатки до звіту повинні мати назву і бути пронумеровані арабськими цифрами. Посилання у текстовій частині звіту на додатки дається з вказівкою на номер додатку.

Нумерацію сторінок, розділів, малюнків, таблиць та формул у звіті подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок звіту. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.

Звіт практиканта про практику перевіряє і підписує керівник практики від підприємства. Звіт завіряється печат­кою підприємства — бази практики.

Практикант подає звіт про практику керівникові практики від коледжу в останній день закінчення практики. До звіту (після титульного аркуша) підшиваються графік проходження практики (додаток 1), щоденник (додаток 4) та характеристика з підприємства (додаток 2) про якість роботи практиканта з виконання програми виробничої практики. Щоденник повинен містити записи про зміст виконаної роботи окремо за кожен день практики з підписами безпосередніх керівників.

7. Звіт про практику.

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання.

Форма звітності студента за практику - це подання письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником бази практики.

Письмовий звіт разом з іншими документами, (щоденник, характеристика від бази практики з оцінкою), подається на рецензування керівнику практики від коледжу.

Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, список використаної літератури тощо. Оформлюється звіт за вимогами, що визначені у програмі виробничої (економічної) практики.

Звіт захищається студентом у комісії, призначеній наказом коледжу.

До складу комісії входять керівник практики від коледжу, викладачі та (по можливості) керівник від бази практики.

Комісія приймає диференційований залік у студентів в останні дні її проходження.

Студент, який не виконав програму практики без поважних причини, відраховується з навчального закладу.

Якщо програма практики не виконана студентом з поважної причини, то коледжем надається можливість студенту пройти практику повторно через рік. Можливість повторного проходження практики через рік, але за власний рахунок, надається і студенту який на підсумковому заліку (захисті звіту) отримав негативну оцінку.

Результат заліку за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписом голови комісії і враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатами підсумкового контролю.

Критерії оцінювання результатів практики

Оцінка проходження практики складається з суми балів, які виставляються керівником практики від коледжу та за підсумком усного захисту перед.

Підсумкова оцінка знань, умінь, та навичок студента, набутих на практиці, встановлюється за 100-бальною шкалою із наступним переведенням її у шкалу ECTS та у чотирибальну оцінку.

Переведення балів підсумкової оцінки у традиційну чотирибальну оцінку та у шкалу ECTS здійснюється за шкалою:

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за 4-бальною шкалою
90—100	A	5 (відмінно)
80–89	B	4 (добре)
70—79	C
66–69	D	3 (задовільно)
60—65	E
21—59	FX	2 (незадовільно) з можливістю переробки звіту про практику та повторного захисту
0—20	F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним проходженням практики

Складовою загальної суми балів захисту звіту про практику є:

1.Сума балів за зміст звіту про практику окремо за кожний розділ, що входить до програми практики.

2.Бали безпосередньо за захист звіту про практику.

Шкала балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки за переддипломну практику, наведена нижче:

	Розділ звіту	Кількість балів за розділи звіту по практиці	Максимальна кількість балів
	Загальна характеристика підприємства	0-6-8-10
	Формування фінансових ресурсів підприємства та джерел їх формування	0-6-8-10
	Грошові розрахунки підприємства	0-6-8-10
	Грошові потоки на підприємстві	0-6-8-10
	Формування чистого прибутку (збитку) підприємства	0-6-8-10
	Нарахування і сплата податків і зборів на підприємстві	0-6-8-10
	Необоротні і оборотні активи підприємства	0-6-8-10
	Оцінювання фінансового стану підприємства	0-6-8-10
	Захист звіту	0—5—10—15—20
Загальна максимальна сума балів

До захисту не допускаються та повертаються студентам на доробку звіти, які не містять хоча б одного з розділів або структурної частини (титульний аркуш, зміст, вступ, література та додатки), або оформлені не у відповідності з технічними вимогами.

Виставлена загальна сума балів переводиться до традиційну і заноситься до відповідних документів як підсумкова оцінка з проходження практики.

Критерії оцінки змісту розділів звіту про практику (за кож­ний розділ):

А.Найвища якість розділу звіту (оцінюється в 10 балів) повин­на відповідати таким вимогам:

1) повне та вичерпне викладення змісту роботи, яка проводилася студентом під час опрацювання відповідного розділу (допус­кається виконання не менше 90 % обсягу роботи, що запланована програмою практики для відповідного розділу — залежно від особливостей конкретної бази практики);

2) повний склад додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (копії документів, аналітичні та статистичні матеріали та ін.), — допускається відсутність не більше 10 % додатків, передбачених програмою з причин, які не залежать від студента;

3) актуальність та достовірність поданої в звіті інформації.

Б. Посередня якість розділу звіту (оцінюється в 8 балів) визначається у разі (якщо присутнім є хоча б один з зазначених нижче пунктів):

1) повне та вичерпне викладення змісту роботи, яка проводилася студентом під час опрацювання відповідного розділу (допус­кається виконання не менше 75 % обсягу роботи, що запланована програмою практики для відповідного розділу — залежно від особливостей конкретної бази практики);

2) повний склад додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (копії документів, аналітичні та статистичні матеріали та ін.), — допускається відсутність не більше 25 % додатків, передбачених програмою з причин, які не залежать від студента;

3) актуальність та достовірність поданої в звіті інформації.

В. Посередня якість розділу звіту (оцінюється в 6 балів) визначається у разі (якщо присутнім є хоча б один з зазначених нижче пунктів):

1) неповного викладення змісту роботи або неповної відповідності змісту роботи вимогам програми практики (50—75 % охоплення зазначених у її програмі за відповідною дисципліною питань);

2) неповного складу додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (50—75 % необхідних додатків);

3) неактуальності поданої в звіті інформації (подання інформації за період, що передує терміну проходження студентом практики).

Г. Незадовільна якість розділу звіту (оцінюється в 0 балів) визначається у разі (якщо присутнім є хоча б один з зазначених нижче пунктів):

1) неповного викладення змісту роботи, або неповної відповідності змісту роботи вимогам програми практики (менше 50 % охоп­лення зазначених у її програмі за відповідною дисципліною питань);

2) неповного складу додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (менше 50 % необхідних додатків);

3) недостовірності поданої в звіті інформації;

4) відсутності належно оформленого, із записами конкретної роботи за кожен день проходження практики та відповідними відмітками керівників від практики, щоденника практики.

 

Критерії оцінки захисту звіту про практику:

А. Найвища якість захисту звіту про практику, яка оцінюється в 20 балів, повинна відповідати таким вимогам:

1) вільне володіння змістом роботи, яка проводилася на практиці;

2) повне знання відповідного законодавчого та інструктивного матеріалу;

3) уміння студента відповідати на проблемні запитання, пов’язані із змістом роботи, передбачених програмою практики;

4) вміння відповідати на питання щодо заповнення додатків з практики.

Б. Захист звіту про практику оцінюється в 15 балів, якщо:

1) щодо захисту на найвищий бал немає відповідності хоча б одному з пунктів, вказаних вище, або якщо

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час визначення терміну прийняття чи назви змісту в цілому правильно зазначеного інструктивного матеріалу.

В. Захист звіту про практику оцінюється в 10 балів, якщо:

1) щодо захисту на найвищий бал немає відповідності двом з пунктів, вказаних у критерії А (найвища якість захисту), або якщо

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час визначення терміну прийняття чи назви змісту в цілому правильно зазначеного інструктивного матеріалу.

Г. Захист звіту про практику оцінюється в 5 балів, якщо:

1) щодо відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття трьох пунктів, зазначених у вимогах до нього;

2) характер відповідей дає підставу стверджувати, що особа, яка захищає звіт про практику, не зовсім вірно зрозуміла завдання змісту практики щодо окремих розділів.

Д. Захист звіту про практику оцінюється в 0 балів, якщо:

1) щодо відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття трьох пунктів, зазначених у вимогах до нього;

2) характер відповідей дає підставу стверджувати, що особа, яка захищає звіт про практику, неправильно зрозуміла зміст практики і тому не відповідає на запитання по суті, припускає грубі помилки у змісті відповіді.

Під час оцінки звіту про практику в цілому додатково враховуються і впливають на підсумкову суму балів (шляхом зменшення на 5 балів за кожний недолік або помилку) допущені недоліки та помилки, якими вважаються:

— неохайне оформлення звіту;

— помилки в оформленні звіту про практику порівняно з діючими вимогами;

— помилкові статистичні та аналітичні дані, якщо помилка незначна і в цілому не впливає на висновки, які зроблено у звіті;

— нечіткі та неякісні висновки до звіту про практику;

— неякісна організаційно-ознайомча частина (неактуальні дані, нечітке подання інформації).

Під час оцінки звіту про практику в цілому додатково враховується і впливає на підсумкову суму балів трудова дисципліна студента під час проходження практики. При порушенні графіку та змісту проходження практики (зафіксованому у відповідному журналі) комісія може знизити оцінку за практику:

— за одноразову відсутність без поважних причин на базі практики у визначений робочий час;

— за несвоєчасність подання інформації про початок практики;

— за несвоєчасність подання звіту про практику.

Також під час оцінки звіту про практику в цілому додатково враховується і оцінка, надана у характеристиці керівником практики від установи банку.

Студент, який не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при захисті звіту про практику, направляється на практику повторно або відраховується з коледжу.

 

 

Программа по классическому танцу

Для детского танцевального коллектива

 

 

Термином «Классический танец» пользуется весь балетный мир, художественная самодеятельность, обозначая им определенный вид хореографической пластики. Классический танец повсеместно признан одним из главных выразительных средств современного хореографического искусства. Он представляет собой четко выработанную систему движений, в которой нет ничего случайного, ничего лишнего. Эта система движений, призванная сделать тело дисциплинированным, подвижным и прекрасным, превращает его в чуткий инструмент, послушный воле балетмейстера и самого исполнителя.

В процессе занятий в самодеятельном хореографическом коллективе его участники должны получить широкие возможности для эстетического развития и прежде всего воспитания двигательной культуры и совершенствования пластичности тела, т.е. постоянного и целенаправленного тренинга своего психофизического аппарата средствами музыкально-хореографического искусства.

 

Основная цель учебной работы в самодеятельном танцевальном коллективе – воспитание средствами хореографического искусства «музыкального тела», т.е. способности выразить в хореографической пластике всю сложность нюансов, акцентов музыкального произведения, на основе которого создается танец.

Занятие хореографией – тяжелый труд, предполагающий познания в различных научных областях. Чтобы хореографическое действие стало произведением высокохудожественным, для исполнителя нужны:

· чувство ритма и умение слушать музыку (ритмика, музыка),

· физическая выносливость и ловкость (гимнастика, физкультура),

· знания о духовной и материальной культуре (религия, обряды и обычаи; быт, труд и народные промыслы),

· представление об истории костюма и о народном творчестве.

 

Программа рассчитана на 7 лет.

 

 

Хореография

 

Этап обучения	Уровень обучения	Год обучения	Возраст детей
Подготовительный	Подготовительный	1-й 2-й	6 лет 7 лет
Углубленный	Младший Средний	3-й 4-й 5-й	8 лет 9 лет 10 лет
Профессиональный	Старший Юношеский ансамбль	6-й 7-й	11-12 лет 13-14 лет

 

На каждом уровне обучения решаются определенные задачи, для каждого уровня определяются свои творческие задачи и репертуар. На каждом этапе осуществляется постановочная и репетиционная работа.

Большую роль играет единство с концертмейстером.

Цель программы – формирование творческой личности через сотрудничество педагогов, детей и родителей в живой единый творческий организм.

Задачи программы:

1. выявление и развитие склонностей и способностей ребенка к отдельным направлениям художественной деятельности;

2. практическое постижение «классического танца» - как направления художественного творчества;

3. приобретение опыта эмоционально-целостного отношения к миру;

4. формирование потребности в дальнейшем получении дополнительного образования в одном из направлений художественной деятельности.

Программа по «Классическому танцу» направлена в помощь педагогам дополнительного образования, желающим правильно поставить корпус, руки, ноги, голову, растанцевать детей на элементарных этюдах.

Программа актуальна тем, что она составлена с учетом детей с любой подготовкой, с различными физическими способностями и возрастными особенностями. Эта программа имеет отличительные особенности от уже существующих:

1. это комплексная программа в изучении классического танца, начиная с игрового стрейчинга, танцевальных связок, начальные классы хореографического училища

2. классический экзерсис расписан до мельчайших подробностей – указывается музыкальный размер упражнения, темпо-ритм, на сколько тактов проучивается движение; методические требования преподавания классического танца к коллективе хореографической самодеятельности

3. в процессе обучения дети получают знания о полезности и назначении основных элементов классического танца, осваивают их.

4. особое внимание уделяется развитию музыкальности обучающихся, связи движений и элементов с ритмом и темпом музыкального сопровождения.

Занятия по хореографии, по классическому танцу проводятся 3 раза в неделю по 2 часа.

Ожидаемые результаты проверяются на контрольных уроках для педагогического состава, на открытых занятиях для родителей, отчетных концертах.

Итоги реализации программы подводятся на фестивалях, конкурсах, на курсах повышения квалификации педагогов дополнительного образования.

В углубленный этап обучения в средние классы добавляется курс «Историко-бытовой танец» - 1 раз в неделю по 2 часа.

Для развития гармонически развитой личности в профессиональный этап обучения на старшем уровне добавляется предмет «История балета».

Курс история балета органически сочетается с дисциплинами, изучаемыми в центре детского и юношеского творчества №2.

Задачей курса является изучение истории хореографии, музыки, театра. Знание истории балета, его специфика и выразительных средств необходимо для создания образов на сценической площадке.