АНДРІЙ БІЛЕЦЬКИЙ: КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Зміст

Про Вождя

Андрій Білецький: коротка біографія 3

Вождь 6

Як пізнати Вождя? 10

Головний командир «Патріоту України»

(статті А.Білецького 2005-2007 років)

Патріотизм проти Націоналізму? 13

Мігранти 15

Що є Україна? 17

Нова Доба 20

Штраф за нелюбов! 22

Головний Провідник СNА

(статті А.Білецького 2008-2011 років)

Чому Соціальний Націоналізм? 24

Світова криза і етнічний хаос 27

Мова і Раса: первинність питання 28

Демократія: очевидні вади 31

Лідер ув’язнених патріотів

(статті А.Білецького 2012-2013 років)

Дух – основа нашої Боротьби 33

Перемога або Смерть 33

ПРО ВОЖДЯ

АНДРІЙ БІЛЕЦЬКИЙ: КОРОТКА БІОГРАФІЯ

 

Андрій Білецький народився 5 серпня 1979 р. у місті Харків в українській родині. Батько походить з роду козаків-запорожців, а мати - з української шляхетської родини, до якої належав Василь Лукашевич, засновник «Малоросійського товариства» (1821–1822). У 2003 р. Андрій одружився, заснувавши власну сім’ю, яка у 2007 р. поповнилася сином Олександром.

Історичний факультет Харківського Національного Університету ім. В. Н. Каразіна Білецький закінчив з червоним дипломом. Його дипломне дослідження було присвячене діяльності Української Повстанської Армії і визнане однією з найкращих студентських робіт України за 2001 р. Неформальне керівництво його науковою діяльністю здійснював відомий український історик Ярослав Дашкевич. По закінченню Університету працював викладачем харківських ВУЗів, продовжував вивчати військову історію України (досліджував дружинне військо Київської Русі). Але згодом перевагу віддано було творенню, а не вивченню історії.

 

З юнацьких років активно займався спортом, мав І-й юнацький розряд з боксу. Тренувався у спортивному клубі «клан Мінамото» під керівництвом Геннадія Мінки. Згодом займався ножовим боєм, практичною стрільбою та іншими видами спорту, в чому досяг значних успіхів. Ці навички допомогли поставити на високий рівень систему вишколів у очолюваних ним організаціях. Але згодом перевагу віддано було боротьбі на вулицях, а не на рингах.

 

Андрій Білецький приймав активну участь у націоналістичному русі ще зі студентських часів. У 1999 р. разом з групою харківських спортсменів-націоналістів здійснив спробу виїхати на війну в Косово для боротьби з ісламською експансією на Балканах. У 2001 р. взяв участь у березневих заворушеннях у Києві в рамках кампанії «Україна без Кучми», під час яких був затриманий міліцією та потрапив під адміністративний арешт. За це СБУ намагалося змусити керівництво Університету виключити Білецького з ВУЗу.

 

Від 2002 р. очолював Харківський загін Організації «Тризуб» ім. С.Бандери. Згодом співпрацював з Українською Консервативною Партією. У 2003 р. розпочав активну співпрацю з Харківським осередком СНПУ та дієво підтримував спротив лібералізації СНПУ і перетворенню її у ВО «Свобода».

Після розпуску по Україні Товариства сприяння ЗС та ВМФУ «Патріот України» при СНПУ, Андрій Білецький створив нову, незалежну від будь-яких партійних структур, Організацію «Патріот України», від початку існування якої є її беззмінним командиром. Першими членами Організації стали молоді бійці з Харківських осередків СНПУ, УНА-УНСО і «Тризубу», що ясно бачили занепад націоналістичних структур ХХ-го століття і потребу утворення нової, дійсно дієвої націоналістичної сили віку ХХІ-го.

Від початку діяльності Організації Андрій Білецький планує, координує та бере безпосередню участь в усіх її заходах, в тому числі й акціях прямої дії. Він особисто очолював практично всі групи бійців, що здійснювали операції з виявлення та розгрому точок наркоторгівлі, затримання нелегальних мігрантів тощо. Керував усіма масовими акціями Організації (від маршів та мітингів до актів громадської непокори та масових силових акцій). Під час подій 18 жовтня 2008 р. перебував на чолі атакуючої колони та був заарештований разом з усіма бійцями Організації.

 

Набутий громадсько-політичний досвід та вроджені якості Провідника дозволили Андрію Білецькому виступити ініціатором утворення та очолити об'єднаний організований націоналістичний фронт — Соціал-Національну Асамблею (СНА), навколо якої об'єдналися дієві націоналістичні організації та групи.

 

У середовищі соціал-націоналістів з того часу його називають Вождем. Так українські націоналісти титулували до цього тільки Євгена Коновальця, начального команданта УВО, засновника і Провідника ОУН.

 

За кілька років СНА було перетворено на вагому політичну силу, яка стала однією з найбільших загроз для нинішнього правлячого режиму, що спровокувало масові політичні репресії проти організованого Соціал-Націоналістичного руху. Після арешту керівників столичного осередку СНА (справа «Васильківських Терористів») Вождем були організовані й очолені пікетування управлінь СБУ по всій Україні, в деяких містах представництва держбезпеки були закидані димовими шашками і блоковані. Антиукраїнський режим також не забарився з відповіддю – на Харківський офіс СНА було здійснено збройний напад, який втім було успішно відбито (справа «Оборонців Римарської»). Організаційних старшин, які відбили напад було заарештовано, а на Білецького вчинено замах. Але на зважаючи ні на що, Організація на чолі зі своїм незмінним Вождем вперто не бажала капітулювати перед режимом. Тож, у грудні 2011 року Андрія Білецького було заарештовано. З того часу вже майже два роки він керує Соціал-Націоналістичним рухом з-за грат Холодногірської тюрми. Втім навіть в ув’язненні він не здається – налагоджує систему взаємозв’язку-взаємодопомоги між ув’язненими націоналістами, надихає і координує побратимів на волі на продовження розпочатої ним справи.