Перевтома, її механізми, ступені розвитку та профілактика

У разі відсутності належного відпочинку між робочими днями може розвиватись перевтома, або хронічна втома.

Перевтома характеризується змінами стану основних фізіологічних систем, порушенням оптимуму їх взаємовідносин, загальним падінням продуктивності праці, зниженням резистентності, творчої активності і ро- зумової працездатності, підвищенням артеріального тиску та ін.

Характерними ознаками перевтоми є невротичні симптоми: підви- щена дратівливість, швидка стомлюваність, відсутність бажання займати- ся улюбленою роботою, головні болі, порушення сну.

Головні болі, як одна із основних суб’єктивних ознак перевтоми, пов’язані, як свідчать клінічні дослідження, з підвищенням внутрічереп- ного тиску, змінами порогів збудливості механорецепторів судин голо- вного мозку.

Виникнення та прояви перевтоми залежать від психофізіологічних особливостей людини. За наявності тих чи інших відхилень у психіці, на- бутих від народження чи сформованих у процесі життя, ймовірність мо- жливості розвитку невротичного вибуху підвищується. Хворобливі стани можуть мати місце в особистостей, які не враховують своїх сил і можли- востей при плануванні фізичних і розумових завдань, тобто коли виникає конфлікт між потребою і реальною можливістю її досягнення. Типи ви-

щої нервової системи – важливий фактор, що визначає величину праце- здатності конкретної людини. Слабкий тип нервової системи має порів- няно невелику працездатність. Сильні типи, навпаки, характеризуються значною працездатністю.

На рівень працездатності, а відтак і на швидкість формування втоми та перевтоми, у процесі трудової діяльності суттєвий вплив має мотива- ція. Йдеться про сукупність матеріальних і моральних стимулів, на основі яких людина у праці ставить перед собою конкретні цілі.

Окрім мотивацій, на ступінь працездатності та на розвиток втоми і перевтоми впливає вік працівника; співвідношення праці і відпочинку; наявність в даний момент іншої домінуючої діяльності, несумісної з тру- довою діяльністю людського організму.

К.К. Платонов виділяє 4 ступеня перевтоми – початковий, легкий, ви- ражений і тяжкий, кожен з яких вимагає відповідної профілактики. Так, для зняття початкової перевтоми досить регламентувати режим праці і від- починку. При легкому ступені перевтоми потрібно зробити нетривалий пе- рерив у праці й ефективно використати його для відновлення працездатнос- ті. При вираженій перевтомі слід терміново здійснити організований відпочинок, а при тяжкому ступені перевтоми – лікування.

Засобами профілактики перевтоми і відновлення нормального фізіо- логічного стану людини є психо- і фармакотерапія, фізіотерапія (електро- стимуляція, масаж і ін.), дозовані фізичні вправи і навантаження, загарту- вання, водні процедури тощо.