Працездатність людини

 

Працездатність – це потенційна можливість людини здійснювати фізичну (фізична працездатність) або розумову (розумова працездат- ність) роботу за певний проміжок часу. Розрізняють багатолітню, річну, місячну, добову працездатність та працездатність протягом зміни.

Працездатність залежить від багатьох факторів, у тому числі фізич- ного і психічного розвитку, тренованості організму та самопочуття пра- цюючого, а також умов праці.

Зміну працездатності в часі називають динамікою працездатності.

Період праці протягом робочої зміни як при фізичній, так і при розу-

мовій роботі включає декілька фаз:

І) передробочий стан (фаза мобілізації) – суб’єктивно виявляється в обміркуванні майбутньої роботи (ідеомоторний акт), викликає певні пе- редробочі зрушення у нервово-м’язовій системі;

ІІ) впрацьованість, або фаза зростаючої працездатності (фаза гіпер- компенсації) – період, протягом якого здійснюється перехід від спокою до робочого стану, налагодження координації між системами організму, що забезпечує працездатність людини. Ця фаза може тривати від кількох хвилин до 2-3 годин, що залежить від інтенсивності роботи, віку, досвіду, тренованості та ставлення до роботи;

ІІІ) період стійкої працездатності (фаза компенсації) – встановлю- ється оптимальний режим роботи організму. Тривалість цієї фази стано- вить приблизно 2/3 від усього часу роботи, а ефективність праці досягає максимуму. Період стійкої працездатності є важливим показником ви- тривалості людини щодо даного виду роботи та заданого рівня її інтенси- вності (швидкості виконання).

Витривалість зумовлена такими факторами:

1) і нтенсивністю праці. Чим більша інтенсивність, тим коротшим є період стійкої працездатності;

2) специфікою роботи. Наприклад, динамічна робота має більший період стійкої працездатності порівняно зі статичною;

3) віком. В юнацькому і молодому віці витривалість зростає, а у похилому – знижується;

4) емоційним станом. Позитивні емоції сприяють зростанню пра-

цездатності, а негативні, як правило, – її зниженню;

5) уміннями, навичками, тренованістю, які сприяють зростанню

працездатності;

6) особливостями центральної нервової системи. Сильні врівно- важені типи вищої нервової діяльності є більш витривалими порівняно з іншими;

ІV) період стомлення (фаза декомпенсації). Характеризується зни- женням працездатності та іншими негативними наслідками. Його можна віддалити на деякий час емоційно-вольовою напругою;

V) період відновлення. Тривалість цієї фази визначається важкістю роботи й іншими чинниками. Після легкої одноразової роботи цей період може тривати до 10 хвилин, після важкої одноразової роботи – 60-90 хв., а після тривалої фізичної роботи – декілька днів, що береться до уваги при встановленні норм часу на відпочинок.

Якщо всередині робочої зміни правильно організовано обідню пере-

рву, після неї знову повторюються всі фази розвитку працездатності.