Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
Мета вивчення теми: вивчити основні поняття фінансової науки, її структуру та історичний шлях її формування і розвитку
це спеціалізована галузь наукових знань, наукова діяльність, спрямована на вивчення фінансів у теоретичному і практичному аспектах, а також форм організації і функціонування їхніх окремих інститутів;
це соціально-економічна наука, що вивчає сукупність фінансових явищ, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП
|
Рис. 3.1. Визначення фінансової науки
Розвиток ринкової концепції фінансів, коли вивчаються такі фінансові категорії як: фінансовий ринок, фінансовий механізм, механізм оподаткування, кредитування тощо, розкривається зв’язок фінансової науки з іншими економічними науками
| ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ
| I етап
(поч. XV ст. – сер. XVII ст.)
| II етап
(друга пол. XVII ст. –
кін. ХVIII ст.)
| ІІІ етап
(поч. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. до 1914р.)
| ІV етап
(з 1914 р. до теперішніх часів)
| Розвиток вчення про платежі, податки та державні доходи
| Розвиток вчення про державний бюджет та його визначну роль у розвитку державності
| Розвиток та поглиблення вчення про державні фінанси, доходи, заробітну плату, кредит, страхування тощо
|
Рис. 3.2. Етапи розвитку фінансової науки
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ
| - вчені;
- наукові працівники;
- науково-педагогічні працівники;
- наукові установи;
- наукові організації;
- вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації;
- громадські організації у сфері фінансової наукової діяльності
| - суспільство;
- фонди грошових коштів;
- капітал та фінансові ресурси суспільства, держави, суб'єктів господарювання, адміністративно-територіальних формувань;
- грошові доходи і нагромадження;
- конкретні види податків, обов'язкових зборів, неподаткових надходжень до бюджетів;
- усі види видатків, витрат;
- усі види фінансових планів та їхні показники
| - сутність фінансів;
- специфічні для фінансової науки принципи, закони і закономірності;
- особливі форми прояву та механізми дії цих принципів, законів і закономірностей;
- фінансова техніка;
- фінансова практика
| Теоретичне обґрунтування моделі розподільчих процесів, яка дала б можливість гармонізувати інтереси всіх суб’єктів фінансових відносин
| - формулювати теоретичні концепції і моделі фінансів;
- обґрунтовувати відповідні фінансові явища;
- обслуговувати практичні потреби регулювання суспільних відносин;
- сприяти удосконаленню фінансового законодавства і фінансової практики
|
Рис. 3.3. Особливості фінансової науки
сукупність знань, відомостей, інформації про фінанси
| діяльність, пов’язана з продукуванням знань про фінанси
| сукупність колективів, інститутів, установ і підрозділів, які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності
|
Рис. 3.4. Вияви фінансової науки
Історико-теоретичні науки
(історія фінансів, теорія фінансів тощо)
| Науки управлінського циклу
(управління фінансами, фінансовий менеджмент тощо)
| Прикладні науки
(бюджетна система, податкова система, фінанси підприємств, фінансовий ринок тощо)
|
Рис. 3.5. Структура фінансової науки
фундаментальні теоретичні й історичні основи фінансів
| системи наукових фінансових знань галузевого і проблемного характеру
| системи фінансових наукових знань прикладного характеру
|
Рис. 3.6. Блоки наукових знань, що складають зміст фінансової науки
Таблиця 3.1
Основні складові системи наукових фінансових знань
Складові
| Опис
|
|
| Фінансова теорія
| об'єднаний єдиною внутрішньою пізнавальною логікою, взаємопов'язаний у його частинах, закінчений на певний момент комплекс пояснень фактів і осмислень фінансової дійсності
| Фінансова наука
| упорядкований процес одержання знань, їхньої організації та систематизації у світлі певної парадигми, а також сума знань про явища міжнародних, державних та приватних фінансів і достовірно встановлені закономірності їх функціонування
| Фінансова думка
| відображає сукупність наукових тем, порушених проблем, відкритих істин та способів їхнього доведення
| Вчення про фінанси
| сукупність теоретичних положень про фінанси, систему поглядів мислення на фінанси
| Фінансова доктрина
| систематизоване вчення про фінанси, цілісну концепцію, сукупність принципів
| Фінансова концепція
| система доказів певного положення або система поглядів на те чи інше фінансове явище
| Наукові закони
| внутрішні суттєві зв'язки фінансових ідей, явищ, що зумовлюють їхній закономірний розвиток
| Судження
| думка, у якій за допомогою зв'язку фінансових явищ, понять чи процесів стверджується або заперечується що-небудь
| Умовивід
| розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов'язане з вихідним
| Постулати та аксіоми
| вихідні, незалежні, несуперечливі і повні твердження або положення наукових теорій, які за аксіоматичної або дедуктивної побудови теорій сприймаються як істинні і з яких виводяться, за прийнятими у них правилами виводу, усі інші положення (основні абстракції)
|
Продовження табл. 3.1
1
|
| Гіпотеза
| таке наукове припущення, істинність якого не доведена і потребує експериментальної перевірки. Доведена гіпотеза стає істиною
| Наукова проблема
| як суб'єктивне уявлення об'єктивної дійсності є видом знання, яке виявляє межі незнання. Якщо проблема сформульована і поставлена правильно, то окреслені й сфери можливих наукових відповідей, варіанти її потенційного вирішення
| Наукова парадигма
| становить теоретико-методологічну основу фінансової науки і наукових досліджень. Парадигма – той чи інший приклад або показовий випадок концепцій чи теоретичного підходу
| Метод
| спосіб відображення і відтворення у мисленні досліджуваного предмета. Головні елементи методу: принципи, правила, прийоми, способи і засоби
|
Фінансове наукове поняття
| думка, відображена в узагальненій формі. Під цими поняттями розуміють змістовні, необхідні ознаки фінансових явищ і процесів, предметні уявлення, що відтворюють у мисленні об'єктивну суть таких явищ і процесів, існують у ній, виражають специфічну фінансову визначеність цих процесів і явищ
| Науковий факт (науковий результат)
| нове знання, здобуте у процесі фінансових наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації. Під науковим фактом розуміють відображену у висловлюванні об'єктивну реальність
|
Таблиця 3.2
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...
|
Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси
Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...
Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей:
- трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...
Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...
|
Задержки и неисправности пистолета Макарова 1.Что может произойти при стрельбе из пистолета, если загрязнятся пазы на рамке...
Вопрос. Отличие деятельности человека от поведения животных главные отличия деятельности человека от активности животных сводятся к следующему: 1...
Расчет концентрации титрованных растворов с помощью поправочного коэффициента При выполнении серийных анализов ГОСТ или ведомственная инструкция обычно предусматривают применение раствора заданной концентрации или заданного титра...
|
|