Еволюція податкової системи та податків

Період	Характеристика
Київська Русь	- зародкові форми фінансів, необхідні для утримання верховної князівської та помісної влади; - система оподаткування представлена даниною (сплачувалась як у натуральному, так і у грошовому вираженні); - данина набула форм прямого державного податку з переорієнтацією державного скарбу на внутрішні джерела доходів. Одиницею оподаткування були «плуг», «рало», «дим», що вказувало на основних платників - землеробів
Кінець XI ст.	- об'єктом обкладання стає кожне господарство (дим, соха). Важливим видом доходів було мито, що пов'язано зі значним розвитком внутрішньої та зовнішньої торгівлі; - збільшується кількість податків та багаторазовість їх стягнення; - запроваджуються різні об'єкти оподаткування на окремих територіях (поголовщина, воловщина, подимщина); - встановлюється диференційовані ставки податків залежно від платника (привілейовані особи платили менше); - Домени виступають важливим джерелом доходів держави. Держава мала виключне право на експлуатацію землі, надр, повітря, виробництво окремих товарів, що давало їй право на отримання доходів від цього; - методи формування доходів державної казни, які базувалися на особливих привілеях і правах держави, отримали назву регалій. Найбільш поширені: судова, митна, лісова, монетна, та ін. Регаліям властиві риси податків (мають примусовий характер) і зборів (збираються за певну послугу, іноді мають цільове призначення). Однак за своєю економічною природою регалії - державні монополії на ведення певної діяльності або торгівлі окремими видами товарів; - трансформація регалій у непряме оподаткування (акцизи на сіль, сірники, тютюн, цукор тощо)
XVII-XVIII ст.	- встановлення непрямих податків на товари широкого вжитку, які сплачували всі соціальні групи населення без урахування податкового імунітету; - у Російській імперії непрямі податки займали більше половини доходів державного бюджету і включали акцизи на сіль, цукор, тютюн, сірники, газ та багато інших товарів;
Початок XX ст.	у Росії був запроваджений подохідний податок

 

Продовження табл. 2.1

1941-1945 рр.	уряд активно залучає податки з метою поповнення доходів державного бюджету. Так, на початку війни, до подохідного і сільськогосподарського податків була встановлена стовідсоткова надбавка, яку з січня 1942 р. замінили військовим податком, що мав подушний характер. Були введені податок з холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР, податок з видовищ, збільшені ставки інших податків. Податки з населення виконали своє фіскальне призначення і дали близько 30 % від усіх надходжень до державного бюджету.
1965 р.	рішеннями господарської реформи запроваджуються нові прямі податки з юридичних осіб у бюджет: плата за фонди (прообраз податку на нерухомість), фіксовані (рентні) платежі, вільний залишок прибутку.
70-ті роки	розпочалися економічні експерименти, які змінили механізм розподілу прибутку і платежі до бюджету. Однак поверхові зміни і доповнення проблему наповнення дохідної частини бюджетів вирішували частково та не могли зрушити основи соціалістичного ладу.
1 січня 2000 р.	позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, включаються до спеціального фонду відповідного бюджету.
2 грудня 2012 р	Податковий кодекс України, який регулює усі відносини у сфері оподаткування в України.

 

Фактори виникнення фінансів

суспільний розподіл праці та поділ суспільства на соціальні групи

розвиток товарно-грошових відносин, обумовлений зростанням виробництва та збільшенням ВВП та НД

виникнення та зміцненням держави, яка забезпечує систему законодавчих та правових норм

поява самостійних, незалежних суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди

Рис. 2.9. Фактори виникнення фінансів

 

ВЗАЄМОЗВЯЗОК КАТЕГОРІЇ «ФІНАНСИ» З ІНШИМИ ЕКОНОМІЧНИМИ КАТЕГОРІЯМИ

 

 

ЦІНА це грошове вираження вартості будь-якого товару; виступає вихідним інструментом розподілу вартості валового внутрішнього продукту і створює умови для його подальшого перерозподілу. В умовах вільного ціноутворення держава закладає у ціни податки та обов'язкові платежі до бюджету, внески до соціальних позабюджетних фондів, через норми амортизації регулює суму відрахувань

ЗАРОБІТНА ПЛАТА підлягає державному регулюванню шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, посадових окладів, надбавок і доплат працівникам державних організацій та установ. Пов'язана з розподілом частини вартості валового внутрішнього продукту і тісно взаємодіє з фінансами

КРЕДИТ здійснює перерозподіл вільних грошових коштів. За нестачі власних фінансових ресурсів суб'єкт залучає кредитні ресурси, а за надлишку - тимчасово розміщує у кредитній установі. Кредит сприяє переміщенню коштів між суб'єктами розподілу, тісно взаємодіючи з фінансами

Рис. 2.10. Взаємозв’язок фінансів з економічними категоріями

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД

Фонд нагромадження

Фонд споживання

Кошти можуть нагромаджуватись за рахунок: - коштів бюджетів, - кредитів банку, - приватних доходів, - іноземних інвестицій.

Суспільні фонди споживання

Фонд особистого споживання

Фінанси суспільних фондів споживання проходять через бюджетні видатки на утримання соціальної сфери

Особисте споживання включає отримання таких доходів: заробітна плата, соціальні допомоги, дивіденди, відсотки за депозитними вкладами тощо

 

Рис. 2.11. Складові національного доходу

Розподіл ВВП

Фінанси

Ціна

Заробітна плата

Кредит

вихідний інструмент розподілу вартості ВВП

створює умови для перерозподілу ВВП

перерозподіл ВВП через бюджети, позабюджетні фонди, фінансовий ринок, централізовані фонди і резерви міністерств

складова фонду споживання

підлягає державному регулюванню шляхом встановлення розміру мінімальної з/п, прожиткового мінімуму, посадових окладів, надбавок

здійснює перерозподіл вільних грошових коштів

залучає кредитні ресурси

Рис. 2.12. Процес розподілу ВВП через різні інструменти економіки