РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УМОВ ПРАЦІ

На підставі проведених досліджень можна визначити заходи, реалізація яких дасть змогу значно поліпшити умови праці управлінців на державній службі, в тому числі у Кам’янець-Подільському РЦЗ.

Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання ПК:

– на робочому місці користувача має бути перевірений ПК з наявністю монітора, який відповідає вимогам захисту від електромагнітного випромінювання (шведські стандарти безпеки ТС0'03). Разом із цим (за дослідженнями російських учених) навіть сертифікований монітор не забезпечує регламентованих санітарними нормами вимог у разі роботи користувача у віконному (не в повноекранному) режимі, що призводить до двократного підвищення рівня поля в діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц;

– якщо в приміщенні є декілька ПК, то відстані між ними мають відповідати вимогам нормативних документів, а саме: між бічними поверхнями моніторів – не менше 1,2 м, між тильним боком монітора одного ПК і екраном монітора іншого ПК – не менше 2,5 м [8; 29]. Такі відстані мають бути збережені при розміщенні ПК в суміжних приміщеннях, особливо якщо вони розділені перегородками з фанери, гіпсокартону і т. п.;

– всі складові ПК мають бути підключені до електророзеток, які знаходяться позаду монітора, системного блоку та інших пристроїв ПК, сполучні кабелі мають проходити якомога далі від робочого крісла користувача;

– на робочому столі користувача ПК мають бути встановлені прилади захисту від електромагнітного випромінювання типу "ФОРПОСТ-1" або УСАТОМ" («ЩИТ»).

Оператори електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) повинні дотримуватися режиму праці та відпочинку (захист часом): обов'язково через кожні дві години роботи робити 15-хвилинну перерву. Розробники програм із застосуванням ЕОМ повинні робити перерву на 15 хв., оператори комп'ютерного набору – на 10 хв. через кожну годину роботи. Оптимальна відстань від очей користувача до екрана монітора має бути не менше 500 мм, а для монітора, наприклад, 17'' (43 см) – 600-700 мм (захист відстанню). Площа, виділена для одного робочого місця з ПК, має бути не менше 6 м², а об'єм - не менше 20 м³.

Іншим шкідливим чинником на робочому місці користувача є статична електрика. Накопичена статична електрика, зокрема на екрані монітора, притягує пил, бруд та інші частинки, що є в повітрі. При цьому електризується не тільки екран, а й повітря на робочому місці, а також одяг із синтетичного або шерстяного матеріалу.

Рекомендації для захисту від дії статичної електрики:

– не торкатися екрана монітора руками й знімати на себе електричні заряди;

– в період регламентованих перерв мити руки і обличчя водою, а після закінчення роботи вимити руки й обличчя з милом;

– щоденно протирати екран монітора, клавіатуру, пристрій "миша", а якщо є, то й приекранний фільтр антистатичною серветкою;

– у приміщенні з ПК має підтримуватися вологість повітря, зазначена в нормативних документах (40-60%); щоденно має проводитися вологе прибирання;

– мають бути встановлені нейтралізатори статичної електрики;

– заземлення ВДТ має бути виконане відповідно до правил безпечної експлуатації електроустановок;

– користувачу ПК бажано носити одяг з природних (льняних) волокон, в тому числі й шкарпетки.

Мікроклімат (температура, відносна вологість та швидкість руху повітря) та рівень іонізації повітря на робочих місцях користувачів мають відповідати вимогам нормативних документів, зокрема, у приміщеннях з ПК має бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину, адже під час розумової праці мозок людини споживає в 9-10 разів більше кисню, ніж у звичайних умовах. Рекомендується застосовувати припливно-витяжну вентиляцію чи систему кондиціонування повітря, прилади зволоження та/або генерації негативних іонів (аероіонізатори). Краще, щоб усі ці операції (очищення повітря, аероіонізація, зволоження, підтримка необхідної температури) забезпечувалися кондиціонером.

Заходи попередження впливу на зір користувачів ПК несприятливих умов на робочому місці:

– рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк;

– на рівні екрана монітора доцільно встановити рухомий пюпітр (тримач документів), щоб зменшити "розкидання" погляду;

– монітор ПК має відповідати вимогам шведських стандартів ТСО'03;

– оптимальна відстань від очей користувача до екрана монітора має відповідати даним наведеної таблиці 3.1.;

– монітор має бути розташований відносно джерел світла (вікон, світильників) таким чином, щоб світло падало збоку, переважно зліва, і на екрані не було відблисків від них;

– для штучного місцевого освітлення бажані світильники зі спеціальними матовими лампочками;

– якщо є можливість, використовувати монітор з плоским екраном;

– яскравість і контрастність мають бути так відрегульовані, щоб зір не напружувався (не на максимум) і очам було комфортно.

Таблиця 3.1.

Рекомендовані відстані від очей користувача до екрана монітора

Розмір екрана по діагоналі	Відстань від ока користувача до екрана, мм
у дюймах (")	у сантиметрах
14"/15"	35-38	500-600
17"		600-700
19"		700-800
21"		800-900

Джерело [5, с. 54].

 

Перед початком роботи необхідно пройти обстеження в лікаря-офтальмолога на можливість працювати на комп'ютері, а також кожного року перевіряти стан органів зору. Під час роботи на ПК працівники мають дотримуватися режиму праці та відпочинку, кілька разів на день робити своєрідну гімнастику для очей, наприклад:

1. 10-20 разів примружитися й покліпати очима;

2. «намалювати» вісімку (вертикальну і горизонтальну) заплющеними очима;

3. помасажувати скроні (правий кут очей і лівий);

4. для розслаблення м'язів кришталика ока зафіксувати погляд на найвіддаленішій точці (не менше 3 м), потім повільно перевести погляд на кінчик носа (10-15 разів).

При напруженій роботі час від часу слід кліпати очима, кинути оком у вікно (подивитися на дерева, траву, небо).

Для профілактики та відновлення нормального стану кістково-м'язової системи рекомендується:

- обладнувати робоче місце користувача ПК відповідно до ергономічних вимог ГОСТ 12.2.032. ССБТ "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", НАОП 0.00-1.31-99, ДСанПіН 3.3.2.007-98, характеру та особливостей трудової діяльності;

– під час роботи дотримуватися оптимальної робочої пози [5, с. 38], правильного положення зап'ястя та кисті руки при роботі на клавіатурі [5, с. 25];

– фізичні вправи гімнастики рекомендується проводити в період регламентованих перерв, прямо на робочому місці, вимкнувши ПК і відкривши вікно;

– при перевтомі м'язів пальців рук наступає перевтома центральної нервової системи, може наступити дистрес, що виражається нетерпимістю, роздратованістю, недоброзичливістю аж до агресії. Тому важливо розслабляти пальці для зняття нервового навантаження.

Рекомендується такий варіант вправ для розслаблення м'язів пальців:

– масаж пальців однієї руки за допомогою другої;

– розведення долонь при зведених пальцях обох рук;

– "рукоплескання" з наступним розтиранням і струшуванням рук;

– максимальне розведення випрямлених пальців з наступним струшуванням;

– максимальне розгинання всіх пальців у суглобах за допомогою другої руки із наступним струшуванням;

– спирання на випрямлені і розведені пальці;

– поляскування пальцями;

– віялоподібні рухи випрямленими пальцями;

– витягування пальців за допомогою другої руки ("зняття рукавичок").

Крім цього пропонуються вправи на розслаблення і розтягування м'язів спини.

У кінці робочого дня або (при значному психоемоційному навантаженні) упродовж робочого дня рекомендовано психофізіологічне розвантаження в спеціально обладнаній кімнаті. Варіант технічного обладнання кімнати психофізіологічного розвантаження:

1. Декілька крісел з високими спинками і підлокітниками (на спинках крісел на рівні поперека закріплені м'які валики).

2. Декілька кушеток.

3. Технічні засоби:

– мультимедійний комплекс (мультимедійний проектор, персональний комп'ютер (ноутбук));

– аудіоплеєри з навушниками для прослуховування заспокійливої музики, співу птахів тощо;

– настінний або переносний екран;

– кондиціонер, який очищує повітря, аероіонізує, зволожує (вологість повітря 40-60%) і підтримує необхідну температуру.

4. Стенди з вправами на розслаблення і розтягування м'язів спини.

Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, вони стають бадьорішими, з'являється гарний настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.

У цілях виявлення всіх стресорів на робочому місці та їх впливу на співробітників слід проводити організаційну діагностику стресу. Це має бути процес з високою мірою співучасті, що проходить за підтримки одного або більшої кількості індивідів із відповідною підготовкою та досвідом. Таким чином, можна значною мірою запобігти або ослабити стрес на робочому місці шляхом: створення шкали життєвих стресів; розробки форм визначення симптомів розладів; інвентаризації ефекту “вигорання”; аудиту організаційного стресу; стратегій урівноваження або послаблення стресу для різних позицій або підрозділів; інших індексів, що стосуються стресу, профілів або засобів надання зворотного зв’язку, що вважаються відповідними для унікальних характеристик окремої організації [14, с. 5].

Відповідно до аудиту стресів, широко використовуваним інструментом є індикатор професійного стресу (Occupational Stress Indicator, OSI), для розрахунку якого використовуються шість різних, але взаємопов’язаних опитувальників, що зосереджують увагу на такому: 1) визначенні джерел тиску; 2) загальних моделях поведінки співробітників; 3) сприйнятті міри контролю над роботою; 4) існуючих стратегіях подолання стресів; 5) здоров’я співробітників; 6) задоволеності роботою (IRS Bulletin, 2000) [18, с.179-181].

Після того, як необхідні інструменти створені та проведена організаційна діагностика, що стосується стресу, мають бути розпочаті дії для зменшення рівня стресу і прищеплювання навичок співробітникам по його подоланню. Конкретні дії, які слід зробити, звичайно, залежать від результату аудиту стресу. Проте на основі досліджень, проведених протягом двох останніх десятиліть, було виділено декілька стратегій або технік запобігання та зменшення стресу.

Найбільш ефективними з них є такі:

– організація для керівників нижчої ланки і менеджерів середнього рівня спеціалізованих тренінгів, зосереджених на запобіганні, розпізнаванні та подоланні стресів на робочому місці;

– використання по можливості групової роботи за командними принципами, розрахованої на створення у співробітників відчуття більшого контролю над роботою;

– розробка програми підтримки співробітників (Employee Assistance Program, EAP), включаючи консультації по запобіганню та лікуванню пов’язаних із стресом порушень здоров’я;

– демонстрація підтримки програм навчання співробітників у зв’язку з технологічними змінами;

– велика гнучкість графіків роботи;

– проведення семінарів із управління конфліктами і розвитку навичок міжособового спілкування для співробітників;

– забезпечення відкритості каналів комунікації між вищим рівнем менеджменту та іншою частиною організації. Остання стратегія життєво важлива для зниження впливу таких факторів, як відсутність гарантії збереження робочого місця, змішення ролей, побоювання змін і опір ним, несправедливість системи винагороди, що відчувається, та інших факторів, пов’язаних з роботою [18, с.184].

Таким чином, правильна організація ділових взаємин знижує рівень психічної напруги, рівень невизначеності. Культура ділових взаємин у колективі складається під впливом соціального макросередовища. Проте в багатьох факторах, що чинять вплив на стан ділових взаємин, суттєве значення мають і фактори мікросередовища, в тому числі і соціально-психологічні. Сприятливі, засновані на взаємній відповідальності, міжособові відносини можуть компенсувати або нейтралізувати різного роду конфлікти, що виникають у групі. Задоволення широким колом спілкування в групі знижує вплив негативних емоцій незалежно від причин, що їх викликали.

Важливою гарантією захисту права працівника на належні, безпечні та здорові умови праці є надання працівнику інформації про умови праці на робочому місці [23, с.377-384].

Така інформація повинна надаватися першому, як під час прийняття на роботу, так і під час всієї його трудової діяльності. Під час укладення трудового договору роботодавець зобов’язаний проінформувати працівника про наявні на майбутньому робочому місці шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які ще не усунено, й водночас повідомити про можливі шкідливі, негативні наслідки їхнього впливу на його здоров’я, а також ознайомити з правом на відповідні пільги і компенсацію за роботу в таких умовах.

Відповідно до ст. 2 Директиви Європейського Союзу 89/654 “Про встановлення мінімальних вимог до безпеки та гігієни робочих місць” під поняттям робочого місця необхідно розуміти призначене для установки робочого обладнання місце, яке міститься на території підприємства (установи) і до якого працівник має доступ в процесі здійснення трудової діяльності [25, с. 199]. Таке визначення, на нашу думку, повинно міститися і в національному законодавстві. Адже для того, щоб виконувати вимоги законодавця щодо забезпечення належних, безпечних та здорових умов праці на робочому місці, необхідно дати його юридичне поняття. Тільки тоді можна говорити про дотримання вимог щодо безпеки праці.

Окрім цього, на законодавчому рівні необхідно встановити основні вимоги до облаштування такого робочого місця. На нашу думку, роботодавець повинен забезпечити:

1) регулярне прибирання й очистку з метою дотримання гігієни праці робочого місця, обладнання та устаткування;

2) здійснювати періодичне технологічне обслуговування такого робочого місця, робочого обладнання та устаткування;

3) здійснювати технологічне обслуговування і перевірку засобів захисту, які призначенні для усунення та попередження можливої небезпеки;

4) проводити періодичні перевірки та навчання працівників для підвищення їхніх знань з охорони праці. Такі перевірки найдоцільніше проводити у письмовій формі, оскільки особа при цьому не тільки перевіряє рівень своїх знань, але й задумується про їхню правильність і доцільність.

В свою чергу працівники також повинні дотримуватися обов’язків, щодо дотримання норм охорони праці. Зокрема, вони мають дбати про свою особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди тощо.

Загалом конституційне право на належні, безпечні та здорові умови праці повинне забезпечуватися шляхом: поліпшення інформування, навчання та співробітництва працівників та роботодавців; удосконалення системи запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; орієнтування роботодавців на заходи з безпеки та гігієни праці як засіб підвищення продуктивності праці; ідентифікацію та оцінку можливих нових професійних ризиків; координацію діяльності всіх суб’єктів правовідносин у сфері безпеки та гігієни праці; удосконалення та спрощення нормативних документів, що регулюють відносини у сфері безпеки та гігієни праці на робочому місці.

Такі фактори умов праці як організація робочого місця і належне технічне забезпечення, дотримання елементарних умов гігієни праці та відпочинку державних службовців, в т.ч. вдосконалення технічної бази органів державної влади, поряд із адміністративними заходами екстенсивного характеру на кшталт збільшення штатної чисельності працівників чи посилення контролю за їх роботою, здатні в значній мірі підвищити виконавську дисципліну на державній службі.

У зв’язку з цим доцільно проводити регулярні обстеження в органах державної влади на предмет ці, зокрема організації робочих місць державних службовців, їх технічного забезпечення у відповідності до стандартів гігієни праці та функціональних обов’язків. На основі такого обстеження сформувати науково обґрунтовані рекомендації щодо організації праці в органах державної влади і закріпити їх відповідними нормативними актами.

Вважаємо також за доцільне на стадії укладання колективних договорів обов’язково передбачати пункт щодо обов’язку роботодавця вживати заходів з охорони праці відповідно до концепції гідної праці.

Резюмуючи вищевикладене, зазначимо, що концепція гідної праці має зайняти центральне місце в розробленні економічної і соціальної політики на національному і місцевому рівнях. Гідні умови праці мають забезпечувати оптимальне фізичне і розумове здоров’я на роботі та адаптацію умов праці до фізичних і розумових можливостей працівників.