ЗАВДАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Визначити поняття світогляду та дати характеристику його структури.

2. Проаналізувати історичні типи світогляду: міфологічний, релігійній, філософський, науковий.

3. Визначити, що таке філософія та розглянути її предмет і роль у суспільстві.

4. Сформулювати основне питання філософії та дати характеристику двох його сторін.

5. Дати перелік і характеристику основних функцій філософії.

6. Розглянути античну філософію, її основні етапи і напрямки розвитку.

7. Висвітлити та співвіднести характерні риси філософії Середньовіччя і епохи Відродження.

8. Розглянути «ранній» етап філософії Нового часу, її основні характеристики та зв'язок з розвитком науки.

9. Охарактеризувати класичну німецьку філософію та її місце у світовій філософії і культурі.

10. Розкрити виникнення й сутність марксистської філософії.

11. Дати загальну характеристику Західній філософії ХХ століття та її основним напрямкам.

12. Висвітлити зародження і розвиток філософської думки в Україні у ХІ-ХVІІІ століттях.

13. Розглянути розвиток філософії в Росії та в Україні у другій половині ХІХ і ХХ ст.ст.

14. Визначити категорію буття. Висвітлити становлення проблеми буття в історії філософії.

15. Охарактеризувати основні форми буття та розкрити їх єдність і специфіку.

16. Розглянути проблему субстанції. Визначити категорії «матерія» і «дух» та проаналізувати їх співвідношення.

17. Визначити поняття руху, охарактеризувати його основні форми і принципи їх класифікації.

18. Визначити поняття простору і часу. Дати характеристику просторово-часовим концепціям.

19. Розкрити проблему єдності світу та дати характеристику основним варіантам її вирішення.

20. Визначити поняття діалектики та проаналізувати її історичні форми.

21. Охарактеризувати об’єктивну і суб’єктивну діалектику, показати їх єдність та відмінність.

22. Розкрити діалектику як систему принципів, законів і категорій.

23. Розглянути становлення ідеї розвитку в історії філософії та науки.

24. Проаналізувати розвиток як принцип діалектики.

25. Розкрити закон взаємопереходу кількісних і якісних змін, показати його світоглядне та методологічне значення.

26. Розглянути закон єдності та боротьби протилежностей, показати його світоглядне і методологічне значення.

27. Висвітлити сутність закону заперечення заперечення, показати його світоглядне та методологічне значення.

28. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «одиничне – загальне», «зміст – форма», «сутність – явище» як рівні структурної організації буття.

29. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «причина – наслідок», «можливість – дійсність», «необхідність – випадковість» як вияв універсальних зв’язків детермінації.

30. Висвітлити діалектику і метафізику як альтернативні методи осягнення дійсності та практичної дії.

31. Визначити поняття природи і суспільства та показати їх єдність і відмінність.

32. Охарактеризувати основні історичні етапи та типи взаємодії суспільства і природи.

33. Розглянути основні концепції суспільного життя: ідеалістичну, натуралістичну, матеріалістичну.

34. Визначити поняття суспільних відносин, охарактеризувати їх види і структуру. Розглянути суспільство як систему відносин.

35. Дати тлумачення поняттю суспільного виробництва. Охарактеризувати матеріальне і духовне виробництво.

36. Розглянути спосіб виробництва, проаналізувати його структуру і роль у суспільстві.

37. Висвітлити поняття суспільно-економічної формації. Дати структуру та охарактеризувати формаційний підхід до аналізу історичного процесу.

38. Визначити поняття цивілізації. Розглянути цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.

39. Розкрити сутність діалектико-матеріалістичного розуміння історії.

40. Висвітлити поняття свідомості. Проаналізувати свідомість як філософську проблему.

41. Дати аналіз природних передумов свідомості. Охарактеризувати відображення та еволюцію його основних форм.

42. Розкрити соціальну сутність свідомості. Проаналізувати суспільно-історичні основи її виникнення.

43. Розглянути структуру свідомості та її властивості.

44. Дати тлумачення поняттям суспільної та індивідуальної свідомості й обґрунтувати їх діалектичний взаємозв’язок.

45. Розглянути структуру суспільної свідомості: рівні, сфери, форми.

46. Проаналізувати закономірності розвитку суспільної свідомості.

47. Розглянути основні концепції теорії пізнання в історії філософії: емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм.

48. Висвітлити проблему пізнаваності світу та основні варіанти її вирішення.

49. Розкрити діалектику процесу пізнання. Обґрунтувати єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні.

50. Визначити поняття істини. Проаналізувати співвідношення істини й заблудження. Дати основні характеристики істини.

51. Висвітлити проблему критерію істини в історії філософії та дати оцінку різним підходам до цієї проблеми. Охарактеризувати роль практики в пізнанні.

52. Визначити поняття науки. Розкрити специфіку наукового пізнання.

53. Охарактеризувати методи і форми наукового пізнання.

54. Висвітлити специфіку філософського розуміння людини та дати оцінку різним філософським підходам до вирішення питання про її сутність.

55. Проаналізувати проблему антропосоціоґенезу, її сучасний стан.

56. Показати єдність природного, соціального і духовного в людині.

57. Визначити та проаналізувати зміст понять: «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

58. Розглянути проблему взаємовідносин особи і суспільства.

59. Висвітлити проблему сенсу життя людини в духовному досвіді людства.

60. Визначити поняття глобальних проблем сучасності та розглянути передумови і шляхи їх вирішення.

61. Як Ви розумієте тезу Геракліта: «Багатознання розуму не научає»?

62. Як Ви розумієте афоризм Сократа: «Я знаю, що нічого не знаю»?

63. Філософія: це світогляд чи наука?

64. Як, на Вашу думку, чому Ф. Енгельс вважав, що про речі, тіла поза рухом «поза всяким відношенням до інших тіл, нічого не можна сказати»?

65. Як Ви розумієте афоризм Геракліта: «У одну й ту ж річку не можна увійти двічі»?

66. Стародавні мислителі стверджували: «У здоровому тілі – здоровий дух». Ваше розуміння цього твердження.

67. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Нове – це добре забуте старе»?

68. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням»?

69. Чи згодні Ви з висловом стоїків, що людина може бути «багата у злиднях, вільна у кайданах, щаслива у хворобі»?

70. Як Ви розумієте афоризм Конфуція: «Не роби іншим того, чого не бажаєш собі»?

71. Як Ви розумієте слова І. Канта: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш сильним здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше ми роздумуємо про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені»?

72. Чи тотожні поняття «причина» і «привід»?

73. Чи можна вважати за правильне вислів: «Це було вірно свого часу, зараз це невірно»?

74. Як Ви розумієте китайську мудрість: «Не можна побудувати новий колодязь, не зруйнувавши старий»?

75. Як Ви відноситеся до вислову А. Камю: «Що таке життя і чи стоїть воно праці бути прожитим»?

76. Як, на Ваш погляд, пов’язані поняття «необхідність» і «свобода»?

77. Як Ви розумієте вислів Арістотеля: «Платон мені друг, але істина дорожче»?

78. Як Ви розумієте вислів Сократа: «Пізнай самого себе»?

79. Як Ви розумієте вислів: «Теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа»?

80. У чому, По-вашому, спільність і відмінність істин філософії і науки?

81. Чи згодні Ви з твердженням Піррона, що щастя людини в незворушності і спокої духу?

82. Як Ви розумієте вислів: «Слухняного доля веде, а неслухняного – тягне»?

83. Що таке фаталізм і волюнтаризм?

84. Чого в людині більше: природного, соціального або духовного?

85. Як розуміти вислів В. І. Леніна: «Свідомість людини не тільки відображає об'єктивний світ, але й творить його»?

86. Як розуміти вислів Б. Спінози: «Свобода є пізнана необхідність»?

87. Як Ви оцінюєте твердження Й. Діцгена: «Мозок також виділяє думку, як печінка виділяє жовч»?

88. Що означає, По-вашому, бути вільним?

89. Чи згодні Ви з висловом: «Зо всіх позицій машина може стати моделлю людини»?

90. Чи згодні Ви з твердженням, що інтуїція – особливий рід пізнання істини, що не спирається на практику і закони логіки?