СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У мудрій китайській книзі "І. Цзінь" ("Книзі перемін"), ще три тисячі років тому, задовго до того, як виникли перші ідеї науки управління, було написано: "Коли розумний чоловік бачить, яким чином він домігся успіху, то він діє знову. Коли ж він бачить свої помилки, він не повторює їх". Чи знайома Вам ця ситуація? Яке відношення вона має до внутрішньошкільного управління?

 

2. Кожен з нас протягом дня обирає сотні, а протягом життя тисячі і тисячі рішень. Майже всі щоденні рішення ми приймаємо без систематичного продумування. Що ж стосується інших рішень, наприклад, куди поїхати працювати після закінчення коледжу чи університету, який стиль життя обрати,

ми приймаємо після роздумів, які тягнуться днями, місяцями, роками. В управлінні прийняття рішення є більш систематизованим процесом, ніж у приватному житті. Ставки часто бувають набагато вищі. З чим це пов'язано? Як непродумане управлінське рішення може змінити хід педагогічного процесу? Запропонуйте різні варіанти. Що, на Ваш погляд, слід зробити, щоб рішення було раціональним?

 

3. Готуючись до відвідання уроку учителя, директор школи переглядає навчальну програму, знайомиться з новими вимогами до викладання даного предмета, переглядає в класному журналі записи вивченого матеріалу, перечитує у підручнику програмний матеріал попереднього і наступного уроків, знаючи оснащення навчального кабінету, передбачає можливе використання на уроці наочності, ТЗН і методів роботи вчителя. До початку занять директор перечитує у журналі контролю записи про відвідання у даного вчителя попередніх уроків, намагається з ним поговорити, щоб дізнатись від нього про цілі, тип і структуру наступного уроку. Що дає директору така підготовка до відвідання й аналізу уроку вчителя? Коли потрібно так ґрунтовно готуватися до відвідування уроків учителя?

4. "Учитель – це рядовий працівник, – говорив А.С.Макаренко. Якщо він не зможе бути хорошим рядовим працівником, він ніколи не зможе бути хорошим директором". Чи можна цілком погодитися з цією думкою? Чи може кожний хороший учитель зразу стати хорошим директором? Які додаткові знання і якості потрібні хорошому учителю для успішного виконання управлінської діяльності?

 

5. Директор школи разом з наказом про своє призначення на цю посаду отримує і владу над людьми. Які закони і нормативні документи регламентують його адміністративні права?

 

6. Як реалізується педагогіка співробітництва в системі "директор-учитель"? Як вона сприяє цілеспрямованому управлінню навчально-виховним процесом? наведіть приклади такого співробітництва.

 

7. Вчителька математики K. прийшла в цю школу у VII-Г уперше. Перед уроком класний керівник попередив її, щоб була обачною, аби не спровокувати якогось поганого вчинку учнів, до чого вони великі мастаки. "Головне, – сказав він, – не дати їм об'єднатися, змовитись. Задайте з перших хвилин високий темп уроку, щоб у них не залишалося часу. Можна, наприклад, швидко диктувати, або читати, або розповідати".

Коли вона відчинила двері до класу, вразили дитячі очі. Тридцять шість пар дивились на неї з ненавистю. Чому? Хіба діти її знають? Хіба вона зробила їм зло? Рішення прийшло інтуїтивно. Урок почала так, немовби не помітила цих поглядів. Ніякого штучного темпу, ніяких диктувань. Гри не повинно бути. їхня зневага стосується не її, а тих колег, які утвердили у підлітків досвід негативного спілкування з учителем.

Довгих два місяці доводилося вчительці терпіти різні капості, на які здатен озлоблений підліток. Але за цей час вона жодного разу не вдалася до крику, погроз, не побігла серед уроку за директором, не відіслала за батьками, не вигнала з класу. Учні поступово переконалися, що вчителька не бажає їм зла. А вона продовжувала вишукувати в них добрі риси, розвивати їх. Невдовзі у класі з'явився поет – теореми з геометрії перекладав на вірші. Двійочники просили після уроків залишитися, щоб з'ясувати незрозуміле. Кілька хлопчиків, які вважалися організаторами всіх поганих справ "класу-звіринця" (так називали його вчителі), почали дбати про те, щоб однокласники ставилися до вчительки доброзичливіше.

У цьому класі троє підлітків перебували на обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Двоє вже побували у спецшколах. Четверо вживали наркотики або токсичні речовини. Педколектив втратив надію добитися від них не те що знань – елементарного порядку. Дбали лише про те, аби швидше їх довести до дев'ятого класу, а там клас розформують. Вели уроки тут найвідважніші.

Яким же був чарівний ключик вчителя до управління нормальних взаємин з учнями?

 

Література

1. Капиталистическое управление: уроки 80-х / Под ред. О.А. Дынкина. – М.: Экономика, 1991. – 125 с.

2. Карлоф Б. Деловая стратегия / Б. Карлоф. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.

3. Ломакина, И. С. Применение бенчмаркинга в образовательной политике ЕС [Текст] / И. С. Ломакина // Педагогика. – 2007. – №6. – С.93-98.

4. Омельченко, С. М. Соціокультурні засади менеджменту освіти [Текст] / С. М. Омельченко // Педагогіка і психологія. – 2002. – №3. – С.81-84.

5. Сорочан, Тамара Антикризовий менеджмент загальноосвітнього навчального закладу [Текст] / Тамара Сорочан // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2009. – №3. – С. 108-111.

6. Скворцов М.Н., Назимова Н.К. Теория и практика менеджмента: зарубежный опыт. – К.: Укр ИНТЭН, 1992. – 161 с.

7. Тройхард, Л. Менеджмент по результатам и оценка высшего образования как модные тенденции и истории успеха: пример Финляндии [Текст] / Л. Тройхард, М. Хууско, Т. Сааринен // Высшее образование сегодня. – 2007. – №1. – С.22-27.