Проектування форми
Робота над новим проектом в Delphi починається із створення стартової форми. Створення форми фактично складається з двох етапів: - створення і завдання властивостей форми; - розміщення на формі компонентів і завдання їх властивостей. Форма створюється шляхом зміни її властивостей:
Таблиця 5
Для визначення компонентів, які необхідно розмістити на формі, варто скласти алгоритм рішення задачі. Алгоритм рішення. Виходячи з умови завдання алгоритм її рішення наступний: у доларах і євро необхідно одержати від користувача початкові дані - суму в гривнах Розміщення компонентів Виходячи з алгоритму рішення задачі, програма переліку суми в гривнах в суму. Дані з клавіатури вводяться в поле редагування Edit. Значення властивостей розташованого компоненту Edit1 приведено в таблиці.
Таблиця 6
Також форма застосування, що розробляється, повинна містити 3 мітки: 1 для виведення інформаційного повідомлення, 2 для виведення результатів. Значення властивостей розташованих компонентів класу Label приведенны в таблиці.
Таблиця 7
Таблиця 8
У завершенні у форму потрібно додати кнопку Button, при натисненні якої виконуватиметься перелік. Значення властивостей командної кнопки Button1 приведені в таблиці.
Таблиця 9
Готова форма має наступний вигляд Рисунок 2 Готова форма Написання програмного коду Застосування повинне виконувати перерахунок по натисненню кнопки. Для реалізації обчислення необхідно створити процедуру відповідної події. Для цього необхідно виконати наступні дії: - - виділити командну кнопку Buttonl; - вибрати закладку Events діалогового вікна Object Inspector, виконати подвійне клацання в полі імені необхідної події, тобто Onclick; - у вікні редактора коду, яке з'явилося, у області введення певної процедури ввести програмний код, який відповідає розробленому алгоритму. procedure TForml.ButtonlClick(Sender: TObject); Var Grn: rreal; { торба в гривнах} Dol: real; { торба в доларах} Euro:real; { торба в Євро} Begin Grn:=StrToFloat(Editl.Text); Dol:=Grn/5.4; Euro:=Grn/6.7; Label2.Caption:=Editl.Text+' грн. це '+FloatToStr(Dol,ffGeneral,4,2)+ * $'; Label3.Caption:=Editl.Text+' грн. це '+ FloatToStr(Euro,ffGeneral,5,3)+'EUR0'; end:
2.3 Обчислювальний процес, що розгалужується На практиці рідко зустрічаються завдання, алгоритм рішення яких є лінійним. Часто виявляється, що алгоритм рішення навіть елементарного завдання не є лінійним. Наприклад, хай треба обчислити за формулою струм в електричному ланцюзі. Якщо припустити, що користувач завжди вводитиме вірні дані, то алгоритм рішення цієї задачі дійсно є лінійним. Проте покладатися на те, коли користувач проводитиметься так, як треба програмі, не слідує. Формула розрахунку припускає, що величина опору не рівна нулю. А що буде, якщо користувач введе 0? Відповідь простій: виникне помилка "Ділення на нуль", і програма аварійно завершить роботу. Можна, звичайно, покласти відповідальність за це на користувача, але краще внести зміни в алгоритм рішення, щоб розрахунок виконувався тільки в тому випадку, якщо введені вірні дані. Точки алгоритму, в яких виконується вибір подальшого ходу програми, називаються точками вибору. Вибір чергового кроку рішення задачі здійснюється залежно від виконання деякої умови.
Умова У повсякденному житті умова звичайно формулюється у вигляді питання, на яке можна відповісти Та чи ні. Наприклад: · Величина опору рівна нулю? · Відповідь правильна? · Сума покупки більше 300 рублів? У програмі умова - це вираз логічного типа (Boolean), який може приймати одне з двох значень: True (істина) або False (брехня). У мові Delphi є шість операторів порівняння.
Таблиця 10 Оператори порівняння
2.3.2 Вибір Вибір в точці розгалуження алгоритму чергового кроку програми може бути реалізований за допомогою інструкцій if і case. Інструкція if дозволяє вибрати один з двох можливих варіантів, інструкція case — один з декількох.
2.3.2.1 Інструкція if Інструкція if дозволяє вибрати один з двох можливих варіантів розвитку програми. Вибір здійснюється залежно від виконання умови. У загальному вигляді інструкція if записується так:
|