Розділ 6. Продуктивність лісових насаджень
Загальна економічна комплексна продуктивність лісів складається із захисної і деревної продуктивності, продуктивності рекреаційної, продуктивності нелісових земель і лісових акваторій. Комплексна загальна економічна продуктивність лісів базується на раціональному використанні кожної ділянки землі лісового фонду з найбільшою економічною і екологічною віддачею [31]. Кожна категорія і складова загальної продуктивності може бути природною, фактичною і потенційною. Природна продуктивність обумовлюється природними чинниками сучасного оточуючого людину середовища і від неї не залежить. Фактична продуктивність – це та, яка під впливом досягнутого економічного розвитку країни уже використовується. Потенційна загальна продуктивність – це рівень продуктивності, якого можна досягнути в конкретних умовах при відповідному вкладенні капіталу і праці, найбільш повному використанні досягнень науки і техніки, також новітніх технологій. Фактична продуктивність лісостанів визначається запасом деревини на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель у віці їх стиглості. На сприятливість лісорослинних умов, продуктивність лісостанів лісництв вказують і такі показники як бонітет і повнота, частка низькостовбурного твердолистяного і м’яколистяного господарства [31]. Отримання максимально можливої кількості лісової продукції з одиниці площі визначається терміном “продуктивність лісу”.
6.1. Аналіз розподілу лісових насаджень за класами бонітету З господарських і екологічних позицій лісокористування особливе значення має бонітування лісів. Бонітет – показник продуктивності дерево стану. Чим сприятливіші для деревної породи кліматичні та грунтові умови, тим більший приріст дерев у висоту, товщину, за об’ємом, тим деревостан продуктивніший, тим вищий його бонітет [23]. Усі ліси, згідно діючої шкали, запропонованої у 1911 році В.Орловим, поділяють на п’ять класів бонітету: до І класу відносять найпродуктивніші насадження, які порівняно з іншими лісами того ж віку дають найбільший пересічний приріст деревини; найменш продуктивними вважаються насадження V класу [9]. У Кам’янець-Подільському Придністров’ї, за даними таблиці 13 [21], проаналізуємо розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за класами бонітету. Лісові насадження, що ростуть за високими бонітетами (ІІ і вище) займають 83,5% лісовкритої території, частка низькобонітетних насаджень складає 16,5%, це вказує на необхідність реконструкції значних лісових масивів, а саме насаджень сосни звичайної на площі більше 200 га, що означає невідповідність її умовам місцевиростання та грабових насаджень на площі 2500 га, з можливою заміною їх на насадження дуба – ловної лісоутворюючої Таблиця 13 Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель Кам’янець-Подільського держлісгоспу за класами бонітету, га
породи, а також реконструкції та належного догляду потребують насадження дуба звичайного на площі 674,5 га. Найменший відсоток лісовкритих земель припадає на насадження Іб класу бонітету (1,8% лісовкритих земель), що характерні для насаджень хвойних порід на площі 292,6 га та насаджень V класу бонітету (0,2%), що поширені на площі 46,6 га, де більша площа припадає на твердолистяні породи – 27,7 га. Основна лісоутворююча порода – дуб звичайний має І клас бонітету, на більшій площі (7385,2 га). Даний аналіз показує неефективне використання лісових земель в розрізі бонітету та необхідність проведення впорядкування лісових насаджень. Бонітет відображає не тільки фактичну, а й можливу потенційну продуктивність насаджень тієї чи іншої деревної породи в конкретних типах умов місцевиростання і типах лісу.
6.2. Аналіз лісових земель за повнотами Однією із характеристик продуктивності лісових насаджень є їх повнота. Чим повнотніший деревостан, тим він продуктивніший. Повнота деревостану це щільність розміщення дерев, яка виражена у відносних величинах, що характеризує міру використання ними зайнятого простору. Її визначають через відношення суми площ поперечних перетинів стовбурів на висоті 1,3 м, усіх дерев даного деревостану, на 1 га до суми площ перетинів повного або нормального деревостану, взятого з таблиць ходу росту. Поділ лісів за повнотами на групи науковцями пропонується прийняти більш об’єктивний, ніж той яким оперують лісівники (1,0-0,8 – високоповнотні, 0,7-0,6 – середньоповнотні, 0,5-0,4 – низькоповнотні насадження, 0,3 і менше – рідколісся). Якщо, при аналізі розподілу земель вкритих лісовою рослинністю користуватись поділом лісів за повнотами яким користуються лісівники, то ми маємо констатувати, що низькоповнотні насадження займають 0,6% від лісовкритої території району дослідження. Але враховуючи те, що фахівці-лісівники вважають, що ця градація містить давню помилку, то ми скористаємось більш об’єктивним поділом за повнотами, а саме: 1,0-0,9 – зімкнуті насадження або високоповнотні, 0,8-0,7 – середньоповнотні, 0,6-0,5 – низькоповнотні, 0,4-0,3 – рідколісся, а 0,2-0,1 – ділянки нелісу з поодинокими деревами [31]. Аналіз розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за повнотами (табл. 14) [21] на території Кам’янець-Подільського Придністров’я, за більш об’єктивним поділом запропонованим науковцями, встановлено, що більшість лісових насаджень - середньоповнотні ліси, що ростуть на площі 18660,7 га (81,8% від загальної лісовкритої території), хвойні середньоповнотні насадження (сосна звичайна, ялина європейська), поширені на площі майже 2000 га. Середньоповнотні насадження дуба займають площу 11898,0 га, граб поширений на площі 3709,0 га. Високоповнотні ліси ростуть на площі більше
Таблиця 14 Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель Камянець-Подільського
держлісгоспу за повнотами, га 2569,5 га (11.3% лісовкритих земель) – хвойні породи поширені на - 211,2 га, а серед твердолистяних порід дерев - (дуб звичайний та граб) займають 2140,0 га лісовкритих земель. Низькоповнотні деревостани займають 6,9% лісовкритих земель лісового господарства (табл. 14) [21]. Низькоповнотні насадження хвойних порід (ялина, сосна звичайна) займають 196,4 га, твердолистяні низькоповнотні насадження виявлені на 1306,3 га, серед яких дуб звичайний поширений на площі 962,0 га, а граб звичайний на площі 127,4 га. М’яколистяні породи дерев, що ростуть на площі майже 600 га – відносяться до середньоповнотних (береза повисла, осика, липа дрібнолиста). Так, новий підхід до розподілу лісовкритих земель за повнотами розкриває реальну ситуацію у продуктивності деревостанів. Аналіз розподілу покритих лісом земель за повнотами й бонітетами дає можливість практично розв’язати найважливішу проблему – проблему підвищення продуктивності та якості лісів.
6.3. Запас деревостанів Одним із найважливіших показників продуктивності лісових насаджень є запас пристигаючих, стиглих і перестійних лісостанів на 1 га в розрізі основних лісоформуючих порід. Середні таксаційні показники лісових насаджень за переважаючими породами дерев (табл. 15) [21] характеризують лісове господарство за середнім віком, середньою повнотою, бонітетом, середніми запасами деревостанів. Хвойні породи мають такі показники: середній бонітет –1а,2, середня повнота – 0,71, середній запас стиглих і перестійних насаджень – 313 м3 /га, середній запас вкритих лісовою рослинністю земель – 195 м3/ га, середній вік насаджень – 42,9 роки. Твердолистяна група порід характеризується такими показниками: середній бонітет - 1а,9, середня повнота – 0,7, середній запас стиглих і перестійних насаджень – 230 м3/ га, середній запас вкритих лісовою рослинністю земель – 146 м3/ га, середній вік – 43,5 роки. Таблиця 15 Середні таксаційні показники лісових насаджень Кам’янець-Подільського Придністров’я
Ліси даної території по віку відносяться до середньовікових насаджень (41-60 років), що характеризує їх, як ліси створені в процесі лісовідновлювання. Деяка маса деревини, вирощена на даній ділянці лісу при застосуванні лісовідновлювальних робіт та робіт по догляду за лісом є одним із показників продуктивності лісових насаджень [2]. Стан лісового господарства характеризується запасом деревостанів та можливістю здійснювати раціонально господарську діяльність і забезпечувати промисловість, сільське господарство лісовою сировиною. Загальний запас деревостанів (табл. 16) розкриває головне спрямування лісового господарства на вирощування цінної деревостанів дуба високостовбурного запас якого складає 46,94 тис. м3, у групі стиглих та перестиглих насаджень. Найбільший запас дуба - у групі середньовікових насаджень – 2210,93 тис. м3. Граб звичайний – меньш цінна порода, що має господарське значення в лісовому господарстві даного району дослідження. Найбільший запас деревостанів спостерігаємо в групі віку стиглих і перестиглих насаджень – 890,14 тис. м3, в розрізі груп віку спостерігаємо зменшення запасу деревостанів граба. Запас Таблиця 16 Загальний запас деревостанів Кам’янець-Подільського держлісгоспу, тис. м3
деревостанів ясена в групі віку стиглих та перестиглих насаджень складає 60,47 тис. м3. Насадження деревних порід у відповідності до умов місцезростання – запорука раціонального ведення лісового господарства та забезпечення можливості ефективного використання родючості грунту. Як відомо, продуктивність лісостанів залежить від лісоформуючої деревної породи і типу лісу, в якому вони зростають. Чим сприятливіші кліматичні й едафічні умови, тим у більшій мірі вони відповідають біологічним і 0екологічним властивостям конкретних лісоформуючих порід,їх вимогливості до умов середовища, тим вища продуктивність лісостанів. Високопродуктивні і високоякісні ліси відповідають економічним, екологічним і соціальним вимогам: вони накопичують більше деревини і біомаси, найкраще виконують природоохоронні функції, найбільше поглинають вуглекислого газу і виділяють в атмосферу кисню. Тому “підвищення продуктивності та якості лісів України – найважливіша лісівнича проблема ХХІ століття” [30]. Її вирішення залежить від чіткої організації лісового господарства в кожному лісовому підприємстві, кожній природній зоні з урахуванням довгострокового розвитку лісової галузі в перспективі, а також природних і економічних умов. При вирішенні проблеми підвищення продуктивності лісів необхідно і достатньо наочно виділити з загального обліку лісового фонду низькобонітетні та низькоповнотні лісостани, обґрунтувати заходи їх перетворення і здійснити вибрані заходи. Отже, продуктивність лісу – це показник, що поєднує природну родючість та працю людини, яка полягає в проведенні лісовідновлюваних робіт, робіт по догляду за лісовими насадженнями та раціональному веденні лісового господарства.
|
