Кам’янець-Подільського Придністров’я
4.1. Розподіл лісових насаджень за переважаючими породами
Породний склад лісів є важливим показником лісового фонду. Від деревної породи в тих чи інших лісорослинних умовах залежить ступінь використання продуктивних сил природи, що знаходить своє відображення у захисних функціях, товарному, асортиментному складі деревини, тощо. Породний склад лісів значною мірою визначає шляхи використання деревини і впливає на темпи розвитку тих чи інших деревообробних галузей. Ліси Придністров’я – це грабово-дубові ліси. Непорушені деревостани двоярусні. Перший ярус складає дуб звичайний за участю ясена звичайного, клена гостролистого, явора. Основу другого ярусу становить граб звичайний. До нього домішуються липа звичайна, клен польовий, берест, менше – осика, черешня, на узліссях зрідка трапляються груша звичайна, яблуня лісова. Але найчастіше деревостани цієї формації вторинні, одноярусні, з неподільним пануванням у них граба звичайного (грабові ліси), як результат рубок дубових насаджень у минулому. В межах держлісгоспу спостерігаємо поширення 16 деревних порід. Хвойні породи дерев займають (10,2 %) від усієї лісовкритої території. Це - штучні соснові, ялинові лісостани, що постали на цій території внаслідок лісогосподарської діяльності людини, на зміну грабовим лісам. Вони добре ростуть та мають високу продуктивність. Але потрібно зазначити, що ялинники, як чисті, так і змішані негативно впливають на властивості грунту та погіршують стійкість лісу. А ялина в таких умовах пошкоджується ще й кореневою губкою. Основне лісоформуюче значення мають твердолистяні, які займають майже всю лісовкриту площу – 19785,0 га або (86,9 %). Серед порід цієї групи найбільше поширення мають дуб високостовбурний – 14401,0 га та дуб низькостовбурний – 319,0 га, разом – 14720 га (64,7 % від лісовкритої території) та граб звичайний – 4224,0 га (18,6 %), інші породи дерев твердолистяних поширені на незначних площах: ясен звичайний - на площі 457,0 га, акація - на площі 312 га, але ці породи є поширеними і в лісостанах як супутні породи, що покращують ріст дуба (табл.7) [21]. Таблиця 7 Розподіл вкритих лісових земель за переважаючими породами
Частка вкритих лісових площ м’яколистяними деревними породами у держлісгоспі невелика і становить всього 640,0 га (2,8%). В основному це насадження берези повислої, осики, липи дрібнолистої, тополі. Насадження
м’яколистяних порід дерев забезпечують покращення умов виростання дуба. На незначних площах зустрічаються насадження горіха, бархата амурського (табл. 7).
4.2. Розподіл лісових насаджень за групами віку У веденні лісового господарства важливе значення має вікова структура лісостанів. В залежності від віку можна визначити еколого-економічну оцінку освоєння лісових територій для заготівлі деревини, збору ягід, грибів, лікарських рослин, мисливського господарства, рекреації тощо [10]. Вік лісостану розкриває етапи його росту, тому прийнято поділяти ліси за віком. Виділяють молодняки (до 40 років), середньовікові (41-60), пристигаючі (61-80), стиглі (81-100) та перестиглі (101-120 років і старше) лісостани. Динаміка вікової структури лісових насаджень (табл. 8) [21], розкриває господарську діяльність держлісгоспу. На даний період в лісовому фонді спостерігається така особливість, а саме: серед хвойних порід основу складають молодняки на площі 1754,2 га (75,5 %) та середньовікові насадження 535,2 га (23,0%, від усіх земель вкритих хвойними) і на пристигаючі насадження припадає 24,7 га (1,1%), перстиглі насадження поширені на незначній площі – меньше 1% - це означає, що лише у ІІ-й половині ХХ століття на території Придністров’я здійснюється заліснення (лісовідновлення) хвойними породами дерев; серед твердолистяних насаджень молодняки займають 5509 га (27,8%, від усіх земель, вкритих твердолистяними породами), середньовікові – 9063,1 га (45,9%), пристигаючі – 1173,4 га (5,9%), на стиглі і перестиглі насадження припадає 4045,9 га (20,4%), ці дані дають можливість характеризувати ХХ століття, як період нераціонального господарювання, період масового вирубування лісів, особливо у 20-х роках; м’яколистяні насадження займають незначну площу лісових масивів на даній території, але ми спостерігаємо переважання стиглих і перестиглих насаджень – 258,4 га (40,6%) і зовсім незначні площі молодняків – 82,3 га (12,9%), що засвідчує зменшення відсотку лісовідновлення м’яколистяними породами, у зазначений період. Так, в ході лісогосподарської діяльності (лісовідновлення та рубок) спостерігається зменьшення вікової диспропорції по групах віку, в цілому. Таблиця 8 Динаміка вікової структури лісових насаджень за групами віку
Аналізуючи зміни, що відбулися за десятилітній період необхідно відмітити, що в цілому, по району дослідження спостерігається збільшення середньовікових насаджень на 1903,7 га та незначне збільшення площ насаджень пристигаючих – на 164,0 га, збільшення стиглих і перестиглих насаджень на площі 360,4 га та зменшення площ молодняків на 304,4 га. Але ці зміни не можна сприймати однозначно. Необхідно звважати на те, що вони, напевно, зумовлені перерозподілом лісоволодінь, в зазначений період. На території Кам’янець-Подільського Придністров’я лісові насадження ростуть в умовах сухих, вологих суборів на площі 103,5 га (0,4% - лісовкритих земель); в умовах сухих, вологих та свіжих сугрудів на площі 1818,6 га (7,7% - лісовкритих земель), де більше поширення мають умови сухих сугрудів на площі 810,7 га та свіжих сугрудів - 815,3 га; в умовах сухих, свіжих, вологих, сирих грудів на площі 21575,7 га (91,7%), найбільше поширення мають умови зростання у свіжих на площі 20291,0 га та сухих – 1020,9 га грудах (табл. 9) [26]. Безперервна вікова структура (за групами віку – в межах 100 і більше років) характерна для лісових насаджень сухих, свіжих та вологих сугрудів і для лісових насаджень сухих, свіжих і вологих грудів. Таблиця 9 Вікова структура, умови місцезростання та типи лісу на території Кам’янець-Подільського Придністров’я
*Складено на підставі даних [26].
Типологічний спектр та вікова структура лісів Кам’янець-Подільського Придністров’я - розкривають цілісну картину лісового господарства даного
району дослідження - діаграма (рис. 5), складена на підставі даних [26]. Отже, основна господарська діяльність здійснюється в лісах сухої судіброви еродованої та свіжої грабової судіброви на площі – 1626,0 га і в лісах сухої – на площі – 1020,9 га та свіжої – на площі – 20291 га грабової діброви. Відповідно і вікова структура в даних типах лісу простежується найбільш чітко. У типах лісу сухої судіброви еродованої на площі 674,2 га поширені насадження молодняків, на площі 104 га – середньовікові насадження, пристигаючі насадження займають 23,5 га, стиглі та перестиглі - 9 га. У типі лісу свіжої грабової діброви лісові насадження по групах віку мають таке поширення: молодняки - на площі 230,4 га, середньовікові насадження – на площі 216,3 га, пристигаючі насадження займають площу 247,0 га, стиглі та перестиглі –118,6 га. Звернемо увагу на вікову структуру лісів свіжої грабової діброви. Так, молодняки ростуть на площі 7142,6 га, середньовікові насадження поширені на площі 4270,8 га, пристигаючі насадження поширені на площі 4965,8 га, стиглі ліси займають площу в 3565,7 га, перестиглі насадження ростуть на площі більше 200 га. Отже, спостерігаємо переважання у віковій структурі молодняків над стиглими лісами у два рази, що вказує на інтенсивну лісогосподарську діяльність, яка пов’язана з вирубуванням та відновленням лісів. У розрізі лісництв вікова структура та типологічний спектр подані на діаграмах (рис.6-13).
|
