Придністров’ї

Характерною рисою лісового господарства, як і землеробства, є тісне переплетіння суспільних і економічних сторін виробництва з природно-географічними умовами. При вирішенні питання про доцільність і ефективність лісогосподарських робіт, їх об’єм і методи необхідно враховувати як економічну, так і лісотипологічну основу лісогосподарської діяльності [2].

Грабова діброва – основний тип лісу, що отримав поширення на території Кам’янець-Подільського Придністров’я.

Грабові діброви мають господарське значення в економіці України. Цінна деревина дуба, ясена, клена, граба та інших порід, широко використовується в багатьох галузях промисловості та сільському господарстві. Тому необхідно здійснювати раціональне ведення лісового господарства з метою підвищення продуктивності лісів в грабових дібровах.

Одним із принципів лісівничих заходів при господарюванні в лісах дібров при проведенні суцільних рубок – це правильний вибір їх показників. Від них залежить подальше лісовідновлення, збереження водоохоронно-захисних, естетичних та інших корисних функцій лісу, ефективність лісозаготівельних робіт та ін.

Для насаджень грабових дібров (ліси 2 групи) основним способом головних рубок прийнятий суцільно-лісосічний, його лісівницькі та організаційні показники.

Переважають штучне або змішане (комбіноване) відновлення вирубок з використанням численного підросту супутніх порід як насіннєвого, так і поросльового походження. Тому при проектуванні лісівницьких показників суцільних рубок необхідно виходити з того, щоб вони найкраще сприяли як штучному відновленню, так і використанню високої природної відновлюваної спроможності лісових насаджень.

Багаторічні дослідження з питань відновлення грабових дібров показують, що для найбільш поширених типів лісу можна встановити такі способи відновлення суцільних вирубок:

а) в сухих грабових дібровах штучне відновлення з використанням природного в основному порослевого відновлення листяних порід;

б) в свіжих і вологих грабових дібровах - змішане, або комбіноване відновлення головних порід частковими культурами з використанням численного природного насіннєвого і паросльового підросту супутніх порід [13].

Інтенсивність рубок догляду рекомендована в один прийом для насаджень із зімкнутістю крон – 0,9-1,0. При меньшій зімкнутості прорідження відповідно зменшується для того, щоб зімкнутість намету не була знижена нижче межі вказаної в графі – критична повнота після рубки.

При проведенні рубок догляду необхідно дотримуватись таких міркувань:

- освітлення необхідно проводити не лише в коридорах і кулісах, але й рівномірно в рядах культур дуба;

- інтенсивність рубки може досягати 30-70%, від кількості стовбурів;

- при прочищенні необхідно притримуватись рівномірного розриву між кронами дуба, що дорівнює половині ширини середньої крони з інтенсивністю до 40-60% від кількості стовбурів;

- необхідно виділяти дерева “майбутнього”, і всі подальші рубки здійснювати з врахуванням співставлення росту і розвитку цих дерев;

- при проріджуванні вирубуються дерева різних порід із площі усього намету, але переважно з верхнього - (25-30% запасу);

- при прохідних рубках вирубують дерева, що мають кращий із усіх ярусів, але переважно з верхнього – (20-30% запасу);

- закінчують рубки догляду за 10-15 років до головної (лісовідновлювальної) рубки в хвойних і твердолистяних насадженнях, і за 5-10 років в м’яколистяних і твердолистяних поросльових насадженнях;

- якщо насадження у визначений період не назначаються в головну рубку, то продовжується проведення рубок догляду.

Технологія закультивування свіжих вирубок базується на використанні восновному частково культур дуба полосного типу і використання природного підросту другорядних та супутніх порід для формування змішаних по складу і складних по формі корінних дібров (в типах лісу – груди і сугруди).

З метою підвищення продуктивності і покращення породного складу насаджень в культури необхідно вводити: ясен, явір, липу, бук, клен гостролистий, грушу, черешню, ялину та інші породи дерев.

При відсутності природного відновлення на лісокультурній площі створюються суцільні культури.

Основне завдання при лісовідновлюваних роботах полягає у тому, щоб створювати такі змішані лісонасадження, в яких після зімкнення дерев кронами, утворювалося б лісове середовище. Як домішку, доцільно вводити ті супутні і чагарникові грунтополіпшувачі, плодово-ягідні, горіхоплідні, техно-цінні й медоносні породи, які не є антагоністами дуба, головної лісоутворюючої породи на території Кам’янець-Подільського Придністров’я.

Важливе значення надається застосуванню раціональних, перевірених практикою схем змішування деревних порід. Так, необхідно застосовувати такі схеми змішування і розміщування, які б сприяли утворенню головною породою деревостану повноти не менше 0,8-0,9.

Для підвищення продуктивності деревостанів у типах місцезростання С2 та D2 рекомендується вводити насадження горіха чорного.

У чистих дубняках віком понад 30-40 років, в типах лісорослинних умов місцезростання D2, доцільно сіяти листяні деревні і чагарникові породи.

Так, для підвищеня продуктивності і якості лісів, у лісовому господарстві рекомендується передбачити проведення комплексу заходів з поліпшення породного складу деревостанів, лісонасіннєвої і лісорозсадницької справи, здійснення заходів, що впливають на покращення умов росту лісонасаджень. А також раціональне використання всіх земель державного лісового фонду. Проводити захист лісу від шкідників, хвороб та лісових пожеж [3].