СУТЬ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

 

Під стійкістю роботи промислового об'єкту розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких і середніх руйнувань, при пожежах, повенях, зараженні місцевості, а також, при порушенні зв'язків по кооперації і постачанням відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

Стійкість роботи об'єктів тих, що не проводять матеріальні цінності, визначається їх здатність виконувати свої функції в умовах надзвичайних ситуацій.

 

На стійкість роботи об'єктів промисловості в умовах надзвичайних ситуацій, впливають наступні чинники:

 

- захищеність робочих і службовців від наслідків аварій, катастроф, стихійних бід і різних засобів поразки;

- здатність будівель, споруд, технологічною устаткування, комунально-енергетичних і технологічних систем протистояти руйнуючій дії стихійних бід і сучасної зброї;

- надійність постачання об'єкту електроенергією, водою, паливом і сировиною;

- стійкість і оперативність управління виробництвом і ЦЗ;

- готовність об'єкту до проведення рятувальних і невідкладних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.

-

Дані чинники визначають основні шляхи підвищення стійкості роботи промислових об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій, це:

 

- забезпечення надійного захисту робочих і службовців від вражаючих чинників в надзвичайних ситуаціях;

- захист основних виробничих фондів від руйнівної дії аварій, катастроф, стихійних бід і засобів поразки;

- забезпечення стійкого постачання всім необхідним для випуску запланованої продукції;

- підготовка до відновлення порушеного виробництва;

- підвищення надійності і оперативності управління виробництвом і цивільною обороною.

Захист робочих і службовців /населення/ досягається наступними способами:

- оповіщення робочих і службовців /населення/;

-

- застосуванням засобів індивідуального захисту;

-

- укриттям людей в захисних спорудах;

-

- проведенням евакуаційних заходів для робочих і службовців та членів їх сімей.

 

 

Засоби індивідуального захисту(ЗІЗ) забезпечують захист людей при знаходженні у виробничих приміщеннях і на місцевості, зараженій РР. ОР. СДОР і БЗ.

 

 

Укриття в захисних спорудах найбільш ефективний спосіб захисту виробничого персоналу працюючої зміни. Захисні споруди повинні будуватися на кожному об'єкті завчасно і забезпечувати укриття найбільшої працюючої зміни.

 

Евакуаційні заходи забезпечують захист членів сімей робочих і службовців і виробничого персоналу непрацюючих змін.

 

Надійність захисту виробничого персоналу досягаються застосуванням всіх трьох способів захисту з урахуванням конкретної обстановки.

 

Захист засобів виробництва полягає в підвищенні стійкості /міцності/ будівель, споруд і конструкцій об'єкту до дії можливих вражаючих чинників і захисту виробничого устаткування, засобів зв'язку і інших засобів, що складають матеріальну основу виробничого процесу.

 

Забезпечення стійкого постачання досягається проведенням заходів щодо захисту комунально-енергетичних мереж, транспортних комунікацій і джерел постачання, а також створенням необхідних запасів палива, сировини, напівфабрикатів та комплектуючих виробів.

 

Підготовка до відновлення порушеного виробництва здійснюється завчасно. Вона передбачає планування відновних робіт по різних варіантах, підготовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів, устаткування і направлена на відновлення випуску необхідної продукції в мінімальні терміни.

 

Підвищення надійності і оперативності управління виробництвом досягається створенням на об'єкті стійкої системи зв'язку, високою професійною підготовкою керівного складу до виконання функціональних обов'язків по керівництву виробництвом і заходами ЦЗ в повсякденній діяльності і в умовах НС, а також своєчасним ухваленням обґрунтованих рішень і постановкою завдань підлеглим відповідно до обстановки.

 

 

Таким, чином, підвищення стійкості роботи об'єктів промисловості в умовах надзвичайних ситуацій досягається завчасним проведенням комплексу інженерно - технічних, технологічних і організаційних заходів, направлених на максимальне зниження дії вражаючих чинників надзвичайних ситуацій і створення умов для ліквідації, або зменшення їх негативных наслідків.

Інженерно-технічні заходи включають комплекс робіт, направлених на підвищення стійкості виробничих будівель, споруд, технологічною устаткування, комунально-енергетичних систем.

 

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкту шляхом зміни технологічних процесів і режимів, які сприяють спрощенню виробництва продукції та виключають можливість виникнення, аварій і катастроф.

 

 

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного складу, штабу, служб і формувань ЦЗ щодо захисту робочих і службовців, проведенню рятувальних і невідкладних робіт, відновленню виробництва, а також випуску продукції на устаткуванні, що збереглося.

 

До організаційних заходів можна віднести:

 

- Створення запасів палива.

-

- Переведення об'єкту на режим повного світломаскування.

-

- Створення другого пункту управління і групи управління.

-

- Копіювання технічної і технологічної документації.

-

- Захищення джерел води і тепла.