Методичні рекомендації. Вивчаючи перше питання теми, треба звернутися до тексту закону – ст.13 КК, де визначені ознаки закінченого і незакінченого злочину

Вивчаючи перше питання теми, треба звернутися до тексту закону – ст.13 КК, де визначені ознаки закінченого і незакінченого злочину. На підставі аналізу закону і вивчення запропонованої літератури треба дати загальне поняття стадій вчинення злочину, з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки тих злочинів, де можливе виділення стадій. При визначенні видів стадій вчинення злочину необхідно врахувати, що в юридичній літературі раніше мала місце думка про те, що першою стадією умисного злочину треба вважати виявлення умислу, а потім уже готування, замах та закінчений злочин. За теперішнього часу більшість криміналістів не поділяє такого погляду. Тут же слід назвати ті ознаки, за якими провадиться відмежування стадій злочину між собою, і вказати, яке це має значення для кваліфікації злочину і призначення покарання.

Висвітлюючи питання про готування до злочину, слід проаналізувати ст.14 КК, назвати і послідовно розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки приготувальних дій, а також описати форми готування до злочину, що названі в ч.1 ст.14 КК. Потім доцільно провести відмежування готування до злочину і, так званого, виявлення умислу.

Аналізуючи законодавче визначення замаху на злочин (ч.1 ст.15 КК), слід назвати і докладно розкрити зміст кожної із його об’єктивних та суб’єктивних ознак.

При розкритті питання про види замаху на злочин треба мати на увазі, що за ступенем реалізації злочинного наміру закон поділяє замах на два види: закінчений і незакінчений. Слід проаналізувати ч.2 і 3 ст.15 КК і показати, яке значення має такий розподіл замаху для відповідальності особи. Потім треба дати характеристику так званого “непридатного” замаху – замаху на непридатний об’єкт і замаху з непридатними засобами, а також навести приклади з судової практики.

Проаналізувавши поняття замаху, слід провести відмежування його як від готування, так і від закінченого злочину. Висвітлюючи питання про відповідальність за незакінчений злочин потрібно розкрити питання про підстави і межі кримінальної відповідальності за готування і замах. Тут важливо показати, що підставою кримінальної відповідальності за попередню злочинну діяльність є наявність в діях особи складу незакінченого злочину. Питання про те, як слід кваліфікувати дії особи, яка вчинила готування до злочину або замах на нього слід вирішувати на підставі ст.16 КК. Нарешті, важливо проаналізувати ч.1 ст.68 КК, згідно з якою при призначенні покарання за незакінчений злочин, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру і причини, через які злочин не було доведено до кінця.

Нормативні акти та література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010. / Гуторова Н.О., Житний О.О. – Х.: «Одисей» 2011.
3. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
4. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
5. Козлов, А. П. Учение о стадиях преступления / А. П. Козлов. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 353 с.
6. Тихий, В. П. Стадії вчинення злочину / В. П. Тихий. – X.: Юрид. ін-т, 1996.
7. Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії.–К.: Промені, 2007.– 40 с.
8. Энциклопедия уголовного права. Т. 5. Неоконченное преступление. – СПб.: Издание проф. Малинина, 2006. – 464 с.
9. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления. – М.: Госюриздат, 1955.
10. Тихий В.П. Відповідальність за незакінчений злочин // Вісник АПрН України. – 1996 – № 6. – с.128–137.
11. Тихий В. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Закон і бізнес. – 1999 – № 35. – с.14.
12. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1958.
13. Иванов В.Д. Ответственность за покушение на преступление: Караганда: Караганд. высш. школа МВД СССР, 1974.
14. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. – М.: ВЮЗИ, 1983.
15. Козлов А.П. Учение о стадиях преступления. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2002.
16. Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву. – М.: Издательство МГУ, 1958.