Методичні рекомендації. В першу чергу потрібно звернути увагу на те, що питання про добровільну відмову може ставитись тільки при незакінченому злочині.

В першу чергу потрібно звернути увагу на те, що питання про добровільну відмову може ставитись тільки при незакінченому злочині.

При висвітленні першого питання теми потрібно врахувати, що Кримінальний кодекс містить в ч. 1. ст. 17 визначення поняття добровільної відмови. Необхідно звернути увагу на те, що ця дефініція вперше з’явилася в вітчизняному законодавстві тільки в Кримінальному кодексі 2001 року. До недавнього часу відсутність законодавчого визначення поняття добровільної відмови породжувала велике різноманіття таких визначень в науковій літературі, деякі з яких зберегли свою актуальність і на сьогодні. З точки зору з’ясування сутності поняття добровільної відмови є доцільним вивчення і аналіз цих визначень.

Даючи відповідь на друге питання, потрібно вирішити проблему встановлення ознак добровільної відмови та дати їм визначення. Необхідно пам’ятати, що розкриття змісту зазначених ознак в законодавстві немає. Воно наводиться в науковій літературі, причому існують різні точки зору. Розкриваючи зміст ознаки добровільності, потрібно вказати яке значення має в даному випадку вплив зовнішніх факторів на особу, що вчиняє суспільно-небезпечне діяння. Необхідно також пояснити, чому мотив не має значення для визнання відмови добровільною. З ознакою добровільності тісно пов’язана друга ознака – усвідомлення можливості доведення злочину до кінця. Тут потрібно розкрити значення цієї ознаки для встановлення добровільності відмови. Розкриваючи зміст третьої ознаки добровільної відмови – остаточності припинення злочину, потрібно з’ясувати який вона має характер – об’єктивний чи суб’єктивний. Далі потрібно розглянути випадки відмови від повторення посягання при невдалій спробі вчинення злочину.

Третє питання потребує звернення до стадій вчинення злочину і встановлення нижньої та верхньої меж добровільної відмови. При цьому особливу увагу потрібно приділити визначенню верхньої межі. Тут необхідно окремо з’ясувати питання про можливість добровільної відмови на стадії закінченого замаху.

Розкриваючи останнє питання, потрібно звернутися до ст. 31 КК. На підставі детального аналізу потрібно визначити підстави та умови добровільної відмови для кожного окремого виду співучасника. Крім цього, необхідно встановити особливості добровільної відмови в різних формах співучасті.

Нормативні акти та література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010. / Гуторова Н.О., Житний О.О. – Х.: «Одисей» 2011.
3. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
4. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
5. Тихий, В. П. Стадії вчинення злочину / В. П. Тихий. – X.: Юрид. ін-т, 1996.
6. Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії.–К.: Промені, 2007. – 40 с.
7. Энциклопедия уголовного права. Т. 5. Неоконченное преступление. – СПб.: Издание проф. Малинина, 2006. – 464 с.
8. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления. – М.: Госюриздат, 1955.
9. Тихий В.П. Відповідальність за незакінчений злочин // Вісник АПрН України. – 1996 – № 6. – С. 128–137.
10. Тихий В. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Закон і бізнес. – 1999 – № 35. – с.14.
11. Кобзаренко П., Бутенко Г. Добровільна відмова від вчинення злочину // Радянське право. – 1990. – №10. – С. 58-62.
12. Орловський Р.С. Особливості добровільної відмови при пособництві // Проблеми законності. – Харків, 1999. – С. 189-193.
13. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1975. – 148 с.
14. Иванов В. Добровольный отказ от совершения преступления при соучастии // Сов. юстиция. – 1992. – №23-24. – С. 10,11.
15. Иванов В.Д. Понятие добровольного отказа от начатой преступной деятельности // Правоведение. – 1992. – №1. – С. 60-63.
16. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Часть вторая. Виды соуча-стников и формы участия в преступной деятельности / Под ред. канд. юрид. наук М.А. Ефимова. – Свердловск, 1962. – 276 с.