Методичні рекомендації. Розгляд першого питання теми потрібно починати з визначення поняття повторності і з’ясування її ознак

Розгляд першого питання теми потрібно починати з визначення поняття повторності і з’ясування її ознак. Для цього слід звернутися до ст.32 КК, де визначається, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.

Після визначення поняття повторності потрібно проаналізувати її ознаки і з’ясувати, по-перше, що належить розуміти під вчиненням особою двох чи більше злочинів, по-друге, якими за характером можуть бути злочини, що складають повторність. Теоретичні положення, які висловлюються в роботі, бажано ілюструвати прикладами.

Розгляд другого питання доцільно розпочати з визначення тих ознак повторності, які можна взяти за основу класифікації. Передусім потрібно зупинитися на поділі повторності в залежності від факту засудження особи за раніше вчинений злочин. Виходячи з цього, можна виділити два види повторності: 1) таку, що не пов’язана із засудженням за раніше вчинений злочин; 2) повторність, яка пов’язана із засудженням. Треба докладно проаналізувати обидва види повторності, але особливу увагу слід приділити розгляду повторності злочинів, яка не пов’язана із засудженням (так званій фактичній повторності). Тут потрібно вказати, що фактична повторність у науці кримінального права також має певний розподіл, згідно з яким розглядається як повторність тотожних і однорідних злочинів. Найбільш докладно треба розглянути повторність тотожних злочинів, вказати, як цей вид повторності закріплено у чинному законодавстві. При аналізі повторності однорідних злочинів бажано звернутися до Особливої частини КК, знайти відповідні статті закону, де передбачено цей вид повторності, і навести їх як приклад до своїх міркувань. Необхідно також показати значення поділу повторності на види для кваліфікації злочинів.

Розглядаючи питання про співвідношення повторності з іншими видами множинності, треба зробити короткий аналіз точок зору з цього приводу, що існують в юридичній літературі, і на цій підставі провести відмежування повторності від сукупності злочинів та рецидиву. При цьому важливо пам’ятати, що повторність однорідних злочинів одночасно утворює також і реальну сукупність, особливістю якої є те, що повторний злочин повинен отримати свою самостійну кваліфікацію саме за цією ознакою. Тому, коли йдеться про відміну реальної сукупності злочинів від їх повторності, під останньою розуміють тільки повторність тотожних злочинів, які охоплюються однією і тією ж статтею КК.

Говорячи про відокремлення повторності від рецидиву, слід мати на увазі, що в спеціальній літературі рецидив розглядають і як самостійний вид множинності, і як вид повторності злочинів, яка пов’язана із засудженням. Тому при викладенні точок зору з цієї проблеми бажано висловити і свою думку щодо неї.

Наприкінці роботи необхідно зупинитися на кримінально-правовому значенні повторності злочинів. У цьому питанні передусім треба розкрити значення повторності як конститутивної ознаки відповідного складу злочину, а також показати її вплив на ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину. Далі важливо з’ясувати, яке значення має повторність для кваліфікації злочинів і для призначення покарання.

Нормативні акти та література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010. / Гуторова Н.О., Житний О.О. – Х.: «Одисей» 2011.
3. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
4. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
5. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву. – Харьков: Право, 2000.
6. Бажанов М.І. Повторність злочинів як вид множинності злочинів: Текст лекції. – Харків, 1992.
7. Зинченко И.А. Составные преступления. – Х.: видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. –176 с.
8. Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом по советскому уголовному праву: Текст лекции. – Х.: Юрид. ин-т, 1973. – 32 с.
9. Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). – Киев, 1990
10. Малков В.П. Повторность преступлений. – Казань: Издательство Казанского ун–та, 1970.
11. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань: Издательство Казанского ун–та, 1982.