ДОДАТКИ. Д.1. Кінематична в’язкість n води, (см2/с) °С n 0,07
Д.1. Кінематична в’язкість n води, (см2/с)
| °С
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | n
| 0,07
| 0,0152
| 0,013
| 0,0124
| 0,0114
| 0,0101
| 0,008
| 0,0066
| 0,05
|
Д.2. Еквівалентна шорсткість D для труб із різних матеріалів
| Вид та матеріал труб
| Стан труб
| D, мм
| | Тянуті із скла та кольорових матеріалів
| Нові, технічно гладкі
| 0 - 0,002
| | Безшовні стальні
| Нові чисті
Після декількох років експлуатації
| 0,01 - 0,02
0,15 - 0,30
| | Зварні стальні
| Нові чисті
Помірно заіржавлені
Сильно заіржавлені
| 0,03 - 0,10
0,3 - 0,70
2,0 - 4,0
| | Чавунні
| Нові без покриття
Бувші у використанні
| 0,2 - 0,5
0,5 - 1,5
| | Поліетиленові
| Нові чисті
| 0,003
| | Гумові шланги
| -
| 0,01 - 0,03
| | Азбестоцементні
| Нові
| 0,05 - 0,10
| | Бетонні
| Нові із попередньо напуженого бетону
Нові відцентрові
Бувші у використанні
| 0 - 0,05
0,15 - 0,30
0,30 - 0,80
|
Д.3. Коефіцієнти місцевих опорів z
| Вид місцевого опору
| z
| | Вхід у трубу при незаокруглених краях
| 0,5
| | Вхід у трубу із заокругленими краями
| 0,2
| | Раптове розширення по відношенню до швидкісного напору:
|
| | за опором
| (S2/S1-1)2
| | до опору
| (1-S1/S2)2
| | Раптове звуження по відношенню до швидкісного напору за опором
|
| | S2/S1
| 0,01
| 0,10
| 0,20
| 0,40
| 0,60
| 0,80
| 1,0
| | zв.с
| 0,5
| 0,46
| 0,42
| 0,34
| 0,25
| 0,15
|
| | Перехідний конус, що розширяється
| 5,0
| | Перехідний конус, що звужується
| 0,20
| | Раптовий поворот труби на 90°
| 1,2
| | Плавний поворот труби на 90°
| 0,15
| | Засувка повністю відкрита
| 0,15
|
Д.4. Значення швидкості (м/с), при перевищенні якої настає квадратична область опору
| Види труби
| Діаметр труби, мм
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Нові стальні
| 2,8
| 3,2
| 3,5
| 3,7
| 3,8
| 3,9
| 4,0
| 4,2
| | Нові чавунні
| 2,5
| 2,8
| 3,1
| 3,3
| 3,4
| 3,5
| 3,6
| 3,8
| | Нормальні (бувші в експлуатації)
| 0,8
| 0,9
| 1,0
| 1,1
| 1,1
| 1,2
| 1,2
| 1,3
| Д.5. Коефіцієнти q1, q2 для розрахунків у перехідній області опору при різній швидкості u.
| Види труб
| Коефіцієнт
| Швидкість, м/с
| |
|
| 0,4
| 0,5
| 0,6
| 0,7
| 0,8
| 1,0
| 1,2
| 1,4
| | Нормальні
| q1
q2
| 0,92
1,10
| 0,94
1,14
| 0,95
1,11
| 0,96
1,08
| 0,97
1,06
| 0,98
1,03
| 0,99
1,01
| 1,00
1,00
| | Нові
чавунні
| q1
q2
| 0,81
1,51
| 0,84
1,42
| 0,86
1,36
| 0,87
1,32
| 0,89
1,28
| 0,91
1,22
| 0,92
1,18
| 0,93
1,15
| | Нові
стальні
| q1
q2
| 0,91
1,22
| 0,92
1,18
| 0,93
1,16
| 0,94
1,14
| 0,95
1,12
| 0,95
1,10
| 0,96
1,08
| 0,97
1,07
| Д.6. Значення витратних характеристик для квадратичної області опору.
|
d,
|
k,
| Нормальні труби
| Труби стальні та чавунні
| Азбестоцементні труби
| |
|
|
|
| Значення (при Q в м3/с)
| |
|
| k2/1000
| 1000/k2
| А (для Q вм3/с)
| ВТЗ-ВГ9
| ВГ-12
| ВТ3, ВТ6
| |
| 8,313
| 0,0691
| 14,472
| 2362,0
|
| -
| -
| |
| 24,77
| 0,6136
| 1,629
| 624,8
| 835,2
| -
| -
| |
| 53,61
| 2,874
| 0,3479
| 119,8
| 187,7
| -
| -
| |
| 97,39
| 9,485
| 0,1054
| 53,88
| 76,08
| -
| -
| |
| 158,4
| 25,091
| 0,0398
| 22,04
| 31,55
| 39,54
| -
| |
| 340,8
| 116,15
| 0,0086
| 5,149
| 6,898
| 8,636
| -
| |
| 616,4
| 379,9
| 0,0026
| 1,536
| 2,227
| 2,605
| -
| |
| 999,3
| 998,6
| 0,0010
| 0,6619
| 0,914
| 1,083
| -
| |
|
|
| 0,443 10-3
| 0,2948
| 0,434
| 1,083
| -
| |
|
|
| 0,218 10-3
| 0,1483
| 0,217
| 0,2579
| -
| |
|
|
| 0,672 10-4
| 0,0459
| 0,0713
| 0,0848
| -
| |
|
|
| 0,257 10-4
| 0,0185
| -
| -
| 0,0212
| |
|
|
| 0,114 10-4
| 0,0091
| -
| -
| 0,0095
| |
|
|
| 0,565 10-4
| 0,0046
| -
| -
| 0,0047
| П.7. Графіки для визначення коефіцієнтів: cosj та hд.
 h д
Cosj
0,8
0,6
0,6
0,4 0,4
0,20,2
0 0,4 0,8 N,кВт 00,4 0,8 N,кВт
Література
1. Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.-К.: Вища шк., 2002. -277 с.
2. Исаев А.П., Сергеев Б.И., Дидур В.А. Гидравлика и гидромеханизация сельскохозяйственных процессов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 400 с.
3. Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б. Некрасов и др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы – М.: Машиностроение, 1982. – 423с.
4. Лопастные насосы: Справочник. – Л.: Машиностроение, 1986. – 334с.
5. Панова М.В. Лабораторный практикум по гидравлике. – М.: Энергия. 1969. – 128с.
6. Палишкин Н.А. Гидравлика и сельскохозяйственное водоснабжение. – М.: Агропромиздат, 1990.– 352с.
7. В.Ф. Чебаевский, К.П. Вишневский, Н.Н. Накладов и др. Насосы и насосные станции – М.: \Агропромиздат, 1989.–415с.
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются:
• лаконичность...
Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...
Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...
|
ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...
Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...
Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и регистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...
|
|
