Студопедия — Лабораторна робота № 1. 1.1 Максимальна швидкість підйому вантажу — Vmax = 1,0 м /с
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Лабораторна робота № 1. 1.1 Максимальна швидкість підйому вантажу — Vmax = 1,0 м /с






1.1 Максимальна швидкість підйому вантажу — Vmax = 1,0 м / с;

1.2 Маса вантажу тв = 1000 кг;

1.3 ККД механізму — η; = 0,8;

1.4 Тривалість включення механізму — ТВ = 15%.

 

Розрахунок.

2 Вибір двигуна.

2.1 Статичний момент, приведений до валу двигуна

2.2 Потужність двигуна

2.3 Потужність двигуна, приведена до стандартного значення ТВст

 

 

2.4 Обираємо двигун з

Обираємо асинхронний двигун з фазним ротором МТF 211-6.

Паспортні данні двигуна:

— номінальна потужність при роботі в тривалому режимі Рном = 7,5 кВт;

— номінальна частота обертання пном = 930 об / хв;

— частота обертання магнітного поля статора пс = 1000 об / хв;

— максимальний момент двигуна Мmax = 191 Н · м;

— маховий момент двигуна GD 2 = 0,46 кгм 2.

3 Перевірка двигуна на пуск.

3.1 Номінальний момент двигуна:

3.2 Перевантажувальна здатність двигуна:

3.3 Номінальне ковзання:

3.4 Критичне ковзання на природній характеристиці:

3.5 Пусковий момент двигуна

3.6 Статичний момент, приведений до валу двигуна

3.7 Перевірка двигуна згідно умов пуску ()

умова виконується

4 Будова спільної механічної характеристики

4.1 Критична частота обраного двигуна

4.2 Розрахунок спільної характеристики проводимо по формулі

Результати розрахунку заносимо в таблицю 1.

Побудована за розрахунковими даними природна механічна характеристика представлена на рис.2.

Рис.2. Спільна механічна характеристика асинхронного двигуна

з фазним ротором та робочої машини

 

4.3 Розраховуємо час пуску двигуна

час перехідного процесу на кожній ділянці визначаємо по формулі

де

Результати розрахунку заносимо в таблицю 1.

Побудований за розрахунковими даними графік зміни частоти обертання привода у функції від часу зображено на рис. 3.

Рис. 3. Графік зміни частоти обертання привода у функції від часу

Таблиця 1

n, об/хв                        
M, Н · м 0,4 9,3 19,3 30,2 41,8 53,2 62,4   64,3 48,2   -6,8
k                        
Δ пk, об/хв                        
Mдин.k, Н · м   4,85 14,3 24,75   47,5 57,8 63,7 64,65 56,25 24,1  
Δ tk, c   2,38 0,81 0,47 0,32 0,24 0,2 0,13 0,05 0,2 0,44  
tпуск, с   2,38 3,19 3,66 3,98 4,22 4,42 4,55 4,6 4,8 5,24  

 

час пуску двигуна

 


3. Розрахунок за допомогою системи MATLAB

3.1. Порядок виконуваних дій

privod.m

disp('РОЗРАХУНОК СПІЛЬНОЇ МЕХАНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ АСИНХРОННОГО ДВИГУНА ТА РОБОЧОЇ МАШИНИ')

Vmax=input('Введіть швидкість підйому вантажу, м/c:\n Vmax=');

m=input('Введіть масу вантажу, кг:\n m=');

h=input('Введіть ККД:\n h=');

TB=input('Введіть тривалість включення механізму, %:\n TB=');

disp('Статичний момент на валу двигуна, Н•м:');

Mc=m*9.81*Vmax*30/h/3.14/1000

disp('Потужність двигуна, кВт:');

Pc=Mc*pi/30

disp('Потужність двигуна, приведена до стандартного значення ТВст, кВт:');

Pcm=Pc*sqrt(TB/40)

Mnyck=0;

while (Mnyck<Mc)

disp('Паспортні данні двигуна');

P=input('Введіть номінальну потужність двигуна, кВт:\n P=');

n=input('Введіть номінальну частоту обертання ротора двигуна, об/хв:\n n=');

nc=input('Введіть частоту обертання магнітного поля статора, об/хв:\n nс=');

Mmax=input('Введіть максимальний момент двигуна, Н/м:\n Mmax=');

GD2=input('Введіть маховий момент двигуна, кг/м2:\n GD2=');

disp('Номінальний момент двигуна, Н•м:');

w=2*pi*n/60;

Mn=P*1000/w

disp('Перевантажувальна здатність двигуна:');

j=Mmax/Mn

disp('Номінальне ковзання:');

s=(nc-n)/nc

disp('Критичне ковзання на природній характеристиці:');

sk=s*(j+(j^2-1)^0.5)

disp('Можливий пусковий момент вибраного двигуна')

Mnyck=2*Mmax*(1+sk)/(sk+1/sk+2*sk)

disp('Статичний момент, приведений до валу двигуна, Н•м:');

Mc=m*9.81*Vmax*30/h/3.14/n

if (Mnyck>Mc)

disp('Можливий пусковий момент вибраного двигуна Mnyck > Mc')

disp('Обраний двигун задовольняє умовам пуску.')

else

disp('Можливий пусковий момент вибраного двигуна Mnyck < Mc')

disp('Обраний двигун не задовольняє умовам пуску.')

disp('Оберіть двигун з більшим максимальним моментом Mmax.')

end

end

disp('Критична частота обертання ротора')

nk=(1-sk)*nc

disp('Реальна частота обертання вала двигуна');

b=(Mmax/Mc*(1+sk)*sk-sk^2-1)*2*nc;

c=(-2*Mmax/Mc*(1+sk)*sk+3*sk^2+1)*nc^2;

p=[1,b,c];

x=roots(p);

if (x(1)>x(2))

ns=x(1)

else

ns=x(2)

end

nx=[[0:10:nk],nk,[ceil(nk/100)*100:10:ns],ns];

M=2*Mmax*(1+sk)./(sk.*nc./(nc-nx)+(nc-nx)/sk/nc+2*sk)-Mc;

plot(M, nx,'k'); grid on;

nx=[[0:100:nk],nk,[ceil(nk/100)*100:100:ns],ns]

M=2*Mmax*(1+sk)./(sk.*nc./(nc-nx)+(nc-nx)/sk/nc+2*sk)-Mc

disp('Cпільна механічна характеристика двигуна та робочої машини fig.1');

w=input('Для продовження роботи натисніть "ENTER"');

disp('Момент інерції, приведений до вала двигуна');

J=1.25*GD2+363.6*m*Vmax^2/n^2/h

i=1;

while nx(i+1)<ns

Md(i)=(M(i)+M(i+1))/2;

nd(i)=nx(i+1)-nx(i);

i=i+1;

end

nd(i)=ns-nx(i)

Md(i)=(M(i)+M(i+1))/2

j=1;

t(1)=0;

while j<=i

dt(j)=J*pi/30*nd(j)/Md(j);

t(j+1)=t(j)+dt(j);

j=j+1;

end

dt=dt

disp('Час пуску двигуна');

tpysk=sum(dt)

disp('Графік зміни частоти обертання привода у функції від часу fig.1');

plot(t,nx,'k'); grid on;

 

3.2. Програма роботи

>> privod

РОЗРАХУНОК СПІЛЬНОЇ МЕХАНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ АСИНХРОННОГО ДВИГУНА ТА РОБОЧОЇ МАШИНИ

Введіть швидкість підйому вантажу, м/c: Vmax=1

Введіть масу вантажу, кг: m=1000

Введіть ККД: h=0.8

Введіть тривалість включення механізму, %: TB=15

Статичний момент на валу двигуна, Н•м:

Mc = 117.1576

Потужність двигуна, кВт:

Pc = 12.2687

Потужність двигуна, приведена до стандартного значення ТВст, кВт:

Pcm = 7.5130

Паспортні данні двигуна

Введіть номінальну потужність двигуна, кВт:

P=7.5

Введіть номінальну частоту обертання ротора двигуна, об/хв:

n=930

Введіть частоту обертання магнітного поля статора, об/хв:

nс=1000

Введіть максимальний момент двигуна, Н/м:

Mmax=191

Введіть маховий момент двигуна, кг/м2:

GD2=0.46

Номінальний момент двигуна, Н•м:

Mn = 77.0105

Перевантажувальна здатність двигуна:

j = 2.4802

Номінальне ковзання:

s = 0.0700

Критичне ковзання на природній характеристиці:

sk = 0.3325

Можливий пусковий момент вибраного двигуна

Mnyck = 127.0909

Статичний момент, приведений до валу двигуна, Н•м:

Mc = 125.9760

Можливий пусковий момент вибраного двигуна Mnyck > Mc

Обраний двигун задовольняє умовам пуску.

Критична частота обертання ротора

nk = 667.5118

Реальна частота обертання вала двигуна

ns = 890.8949

nx = 0 100.0000 200.0000 300.0000 400.0000 500.0000 600.0000 667.5118 700.0000 800.0000 890.8949

M =1.1149 10.0769 20.0109 30.8696 42.3644 53.6474 62.5990 65.0240 64.2686 47.8105 0.0000

Cпільна механічна характеристика двигуна та робочої машини fig.1

Для продовження роботи натисніть "ENTER"

Момент інерції, приведений до вала двигуна

J = 1.1005

nd = 100.0000 100.0000 100.0000 100.0000 100.0000 100.0000 67.5118 32.4882 100.0000 90.8949

Md = 5.5959 15.0439 25.4403 36.6170 48.0059 58.1232 63.8115 64.6463 56.0396 23.9052

dt = 2.0594 0.7660 0.4530 0.3147 0.2401 0.1983 0.1219 0.0579 0.2056 0.4382

Час пуску двигуна

tpysk = 4.8552

Графік зміни частоти обертання привода у функції від часу fig.1

4. Висновки:

1. Виконавши дану роботу ми вивчили методи розрахунку спільної механічної характеристики і придбали навички використання системи MATLAB для аналітичних розрахунків силових споживачів електричної енергії.

2. Порівнюючи результати аналітичного і програмного розрахунків ми відмічаємо, невеликі розбіжності в отриманих результатах, які не можуть істотно впливати на кінцеву мету розрахунку. Ці розбіжності пов’язані з методикою округлення отримуваних проміжних результатів.

3. Програмні розрахунки є більш універсальними та швидкісними за аналітичні.

 

Лабораторна робота № 1

 







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 530. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия