Факультеты: медико-профилактический

На хімічно небезпечному об’єкті внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось Q = 500 т. фтору. Ємність обвалована. Висота піддону H = 1 м. На відстані L = 15 км. Від ХНО по азимуту 45° знаходиться підприємство харчової промисловості.

 

На підприємстві працює 150 осіб, забезпеченість протигазами – 80%. Час від початку аварії N = 2 год.

 

Метеорологічні умови: Ніч,ясно, швидкість вітру v = 2 м/с, напрямок вітру (азимут) 270°, температура повітря 20°C.

 

Визначити:

 

- тривалість дії фактора зараження;

- повну глибину та площу зони хімічного зараження;

- час підходу хмари зараженного повітря до об’єкта харчової промисловості;

- можливі втрати виробничого персоналу.

Нанести на схему зону хімічного зараження.

 

1. За додатком 1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери.

Вночі, ясна погода, швидкості вітру 2 м/с – це буде інверсія.

2. Визначаємо еквівалентну кількість фтору (Q_e1) у первинній хмарі:

 

Q_e1 = K₁K₃K₅K₇Q₀ = 0,95×3,0×1,0×1,0×500 = 1425т

 

3. Визначаємо час випаровування фтору з поверхні при вільному розливі:

 

 

4. Визначаємо еквівалентну кількість фтору у вторинній хмарі (Q_e2). Оскільки N < T, то K₆ = T­­­­­­­^0,8 = 23,24^0,8 » 12,39

5. Маючи величину Q_e1=1425т, за додатком 2 знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою. Оскільки для маси 1425т даних немає, то для знаходження Г₁ використовуємо інтерполяцію:

км

 

6. Маючи величину Q_e2=40т, за додатком 2 знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 40т даних немає, то для знаходження Г₂ використовуємо інтерполяцію:

км

7. Знаходимо повну глибину зони зараження:

км

Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних масс Г_п на даний час, яке визначаємо за формулою: . Остаточно розрахунковою глибиною зони зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 20 км.

8. Визначаємо площу зони хімічного зараження:

9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості:

10.З додатку 6 знаходимо, що при забезпеченні протигазами 80% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 25%, тобто:

,

із них смертельних уражень зазнають 37 × 0,35 = 13 осіб, уражень середнього і важкого ступеня – 37 × 0,4 = 15 осіб, уражень легкого ступеня – 37 × 0,25 = 9 осіб.

11. Наносимо на схему зону зараження (рис. 1).

Факультеты: медико-профилактический

ВОПРОСЫ

к итоговому занятию по темам «Антигипертензивные средства. Средства, применяемые при ИБС. Диуретики. Кардиотонически средства.»

 

1. Понятие о кардиотоническом и кардиостимулирующем действии. Отличие кардиотонических средств от кардиостимулирующих.

2. Классификация кардиотонических средств стероидной структуры.

3. Сердечные гликозиды. Определение. Химическая структура, фармакологическая значимость генина (агликона) и гликона.

4. Механизм действия сердечных гликозидов.

5. Интоксикация сердечными гликозидами, возможные причины, профилактика, лечение.

6. Принципы устранения кислородной недостаточности при стенокардии.

7. Классификация антиангинальных средств.

8. Принципы действия нитроглицерина.

9. Органические нитраты и препараты нитроглицерина пролонгированного действия. Особенности действия и применения. Побочные эффекты.

10. Антиангинальные свойства бета-блокаторов, блокаторов кальциевых каналов.

11. Коронарорасширяющие средства миотропного действия.

12.. Диуретики. Определение. Классификация.

13. Тиазидные, тиазидоподобные диуретики.

14. Диуретики - производные сульфаноилантраниловой и дихлорфеноксиуксусной кислот.

15. Калийсберегающие диуретики.

16. Осмотические диуретики.

17. Пути воздействия гипотензивных средств на разные звенья физиологической системы регуляции артериального давления.

18. Классификация антигипертензивных средств.

19. Нейротропные антигипертензивные средства центрального действия.

20. Нейротропные антигипертензивные средства периферического действия.

21. Средства, влияющие на ренин-ангиотензиновую систему.

22. Механизм гипотензивного действия диуретиков и их применение при артериальной гипертензии.

23. Миотропные антигипертензивные средства.

24. Комбинированное применение антигипертензивных средств с разной локализацией и механизмом действия.

 

 

Контрольная работа № 3 (1 семестр)