Робота з навчальною, науковою, науково-популярною та

Flash memory is solid-state, rewritable memory; it is non-volatile, so it retains data when the power is turned off. This explains its popularity in small devices.

Flash memory cards such as CompactFlash or Secure Digital are found in cameras, PDAs and music players.

Flash drives, also known as thumb or pen drives, are connected to a USB port of the computer. They let you save and transfer data easily.

6 Напишіть відповідні терміни (письмово)

 

1. the CD and DVD formats that can be written to by the user only once;
2. the CD and DVD formats that can be rewritten many times;
3. the CD and DVD formats that can be read by a computer but not written to;
4. a type of drive that plugs into a USB port and lets you share photos and music with friends;
5. the type of cards used in digital cameras;
6. the expression that means to 'initialize a disk and prepare it to receive data';

7 Заповніть пропуски відповідними словами. (письмово)

The Panasonic DVD-LS91 is a top-of-the-range (1) ……,which provides pure entertainment wherever you go.

It has a big 9 inch built-in (2) …… LCD, so you can really enjoy movies. The built-in stereo speakers allow you to listen along, or if you want to listen alone, just plug in a pair of (3) …….

This portable machine provides (4) …… - …… ……, so you can play DVD Audio/Video, CD-R/RW, DVD-RAM, DivX and MP3 files. Its compact design features a built-in rechargeable 6 hour battery pack.

The DVD-LS91 allows 6 hours of playback, and provides a perfect way to entertain yourself and your kids during long trips.

8 Open the brackets using Passive Voice

1. Text … typically … (print) in black. 2. The actions … usually … (perform) through direct manipulation of the graphical elements. 3. The term GUI … historically … (restrict) to the scope of two-dimensional display screens with display resolutions capable of describing generic information. 4. Most modern general-purpose GUIs … (derive) from this system. 5. Available commands … (compile) together in menus. 6. When … the use of text-based hyperlinks … (develop)? 7. A pointer-based system called Sketchpad … (develop) by Ivan Sutherland in 1963. 8. A Compact Disc … (make) from a 1.2 mm thick disc of almost pure polycarbonate plastic. 9. Before digital imaging … (develop), the traditional method of doing this was to photograph the image three times, using a filter for each colour. 10. The technology … later … (adapt) and … (expand) to include data storage CD-ROM, write-once audio and data storage CD-R, rewritable media CD-RW.

 

Робота з навчальною, науковою, науково-популярною та

довідковою літературою

 

Література з «Історії української та зарубіжної культури» є різноманітною, перш за все за типами, жанрами і видами публікацій. Важливим є те, що кожен з них має своє чітке призначення. Для правильного використання того, чи іншого видання необхідно правильно визначати специфіку видань. Найважливішими та найпоширенішими видами історичної літератури є:

Навчальна література

Підручник – основний вид навчальної літератури, що вміщує систематизований виклад навчального матеріалу, котрий повинен засвоїти студент вищого навчального закладу в суворій відповідності до програми курсу. Особливістю підручника є те, що у ньому інформація подається у певній послідовності та методичною обробкою, які спрямовані на формування системи історичних знань.

Навчальні посібники з «Історії української та зарубіжної культури» є доволі близькими до підручників як за змістом, так і за методологічними підходами. Вони висвітлюють певні частини навчального курсу, при цьому розкривають їх переважно ширше у порівнянні з підручником. Характерною особливістю навчальних посібників є те, що у них яскравіше прослідковується авторська позиція щодо висвітлюваних питань.

Методичний посібник – видання, яке вміщує практичні рекомендації для вивчення курсу історії української культури або окремих його тем. Різновидом методичного посібника є конспекти лекцій з історії української культури, наприклад, Українська культура: Лекції / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993.

Наукова література

Монографія – наукове видання, присвячене всебічному дослідженню окремої проблеми або теми. Цей вид наукової літератури вміщує грунтовну наукову інформацію, покажчик літератури з даної проблеми та довідковий матеріал.

Збірник наукових праць (статей) вміщує матеріали наукового характеру. Зазвичай збірник присвячується одній темі, проте на відміну від монографій, вона може розглядатися з різних, інколи протилежних точок зору.

Науковий журнал – періодичне видання, де вміщені статті, наукові матеріали, має постійну рубрикацію.

При вивченні «Історії української та зарубіжної культури» треба використовувати публікації з різних наукових журналів, зокрема “Київська старовина”, “Слово і час”, “Пам’ятки України”, “Кур’єр ЮНЕСКО”, “Пам’ять століть”, “Народна творчість і етнографія” “Український історичний журнал”, “Українська культура”.

Довідково-інформаційна література

Цей вид видань представлений енциклопедіями, енциклопедичними і термінологічними словниками з історії, котрі є незамінними для отримання узагальненої інформації, роз’яснення значення тих, чи інших понять і термінів. Матеріал у таких виданнях представлений у вигляді окремих статей, що найчастіше розташовані за абеткою їхніх назв. Різниться довідково-інформаційна література ступенем повноти інформації.

Велика кількість джерел інформації з історії української культури (монографії, статті, енциклопедичні видання, матеріали Інтернету), їхня насиченість теоретичним матеріалом, значною кількістю термінів створює певні складності їх вивчення. Для досягнення найбільшої ефективності, глибини розуміння матеріалу, його запам'ятовування та засвоєння студенту необхідно знати основні правила роботи з літературою.

Спочатку треба оволодіти методами роботи з книгою або джерелом, щоб правильно використовувати їх залежно від мети прочитання у кожному конкретному випадку. Найчастіше виділяють такі основні методи:

Перегляд – читання, за якого книгу побіжно переглядають, зрідка затримуючись на окремих сторінках. Метою такого прочитання є лише ознайомлення з книгою, отримання загальних уявлень про її зміст.

Вибіркове читання – прочитання, за якого зосереджено читають лише окремі місця, розділи, що вміщують певну потрібну інформацію.

Суцільне читання – спрямовується на уважне прочитання всього тексту, проте більше ніякої роботи з ним не проводять.

Прочитання з опрацьовуванням матеріалу, тобто поглиблене вивчення змісту книги з паралельним веденням записів.

Для глибшого розуміння і запам'ятовування тексту можна виокремити наступні три етапи:

Робота до початку прочитання включає ознайомлення з книгою, її титульною сторінкою, передмовою, змістом книги та анотацією. Таке ознайомлення допомагає правильно вибрати потрібну книгу і налаштовує читача до активної праці.

Робота під час читання. Після того, як уже виділено глави, розділи, параграфи, які цікавлять читача, необхідно швидко їх проглянути, знайти місця, що безпосередньо стосуються теми (питання) та ознайомитися з ними в загальних рисах. Для того, щоб діалог з книгою був повноцінним і змістовним, необхідно в процесі прочитання здійснювати різнопланову розумову діяльність:

чітко усвідомлювати мету читання: з яких питань потрібна інформація, навіщо та який її характер тощо;

оперативно змінювати швидкість прочитання, уповільнюючи темп там, де інформація безпосередньо відповідає меті; збільшувати швидкість ознайомлення з іншими частинами тексту;

ставити питання по ходу тексту;

висувати припущення щодо його подальшого змісту;

подумки повертатися до раніше прочитаного під впливом нових ідей, думок, які могли виникнути в процесі прочитання.

Можна виділити низку прийомів, які сприяють кращому осмисленню тексту. Так, насамперед це постановка питань до себе і пошук відповідей на них безпосередньо в самому тексті або шляхом пригадування й розмірковування, або за допомогою іншої особи. Далі – висунення питань-тверджень. Наприклад: "А чи не тому..., що...?" "Можливо це треба пояснити тим, що...?" тощо. Тобто у запитаннях-твердженнях органічно поєднуються як запитання, так і ймовірна відповідь на нього. Вони покликані відшукати відповідь і постають зазвичай тоді, коли на запитання, яке виникло, читач ще не знайшов відповіді, але вже вловив у тексті натяк або непряму вказівку на можливу відповідь.

 

2.2. Конспектування друкованого джерела наукової інформації

Робота над текстом після його прочитання. На цьому етапі необхідно обміркувати весь матеріал, відібрати найбільш значиму інформацію, намагатися запам'ятати та засвоїти її.

Ведення записів дає можливість осягнути текст загалом, сприяє кращому його розумінню і запам'ятовуванню. Існують різні види фіксації прочитаного:

- підкреслювання і позначки на полях допомагають виділити головні думки, ключові слова, фрази;

- найпростішим різновидом записування є виписки з книги, тобто вибірка з тексту окремих місць (думок, фактів, цифр, цитат тощо).

Мета таких записів – залишити для пам'яті або для подальшого використання певну інформацію у вигляді цитат. Складання плану допомагає зрозуміти структуру тексту, виявити його структурно-логічні зв'язки, поглибити розуміння матеріалу.

При складанні плану необхідно:

- виділити суттєві, важливі думки;

- розділити текст на частини, які згруповані навколо цих думок;

- зробити заголовок кожній частині; ці заголовки стануть пунктами плану.

За своєю формою план може бути простим і складним, тобто крім пунктів плану містити ще й підпункти. Для розуміння тексту необхідно складати схеми, таблиці, графіки, які наочно відображають структуру інформації та взаємозв'язок її елементів, створюють цілісну логічно-образну картину.

Стислим викладом основних положень тексту у формі твердження або заперечення є тези. Їх складають після попереднього ознайомлення з текстом, при повторному читанні шляхом відбору основних положень без залучення фактичного матеріалу і пояснень.

Найраціональніший різновид записів навчального матеріалу – конспект, тобто короткий, систематизований, логічно зв'язаний запис змісту матеріалу. Конспект може бути т екстуальним, вільним або тематичним. Текстуальний конспект створюється з окремих елементів тексту оригіналу – цитат, зі збереженням його логіки й структури. Вільний конспект поєднує виписки, цитати, тези, власні думки студента, може включати розгорнутий план тощо. Тематичний конспект дає відповідь тільки на конкретне питання на основі одного чи кількох джерел без запису їх іншого змісту.

 

АЛҐОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС ДО КОНСПЕКТУВАННЯ ДРУКОВАНОГО ДЖЕРЕЛА НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1. З’ясуйте для себе загальну мету конспектування, а саме: який конспект цього разу вам потрібний – стислий чи докладний (розгорнутий, деталізований)

Пам’ятайте! Стислий конспект передає в узагальненому вигляді найсуттєвішу інформацію тексту, а докладний (розгорнутий) конспект включає також відомості, які конкретизують, мотивують, деталізують основні положення тексту у вигляді доведень, пояснень, аргументів, ілюстрацій тощо.

2. Пригадайте, як ви починали роботу над складанням плану. Ці ж дії допоможуть вам зрозуміти основний зміст тексту і становитимуть підготовчий етап для складання конспекту:

а) прочитайте заголовок та спрогнозуйте за ним проблематику і ключові поняття тексту;

б) перевірте свій прогноз, прочитавши уважно та усвідомлено текст;

в) визначте основну інформацію абзаців: ключові слова, словосполучення, речення;

г) опрацюйте вдруге абзаци й вирішіть, як найдоцільніше скоротити речення з головною інформацією, і позначте у найзручніший для вас спосіб скорочений варіант абзаців;

д) розподіліть текст на структурно-змістові частини (фрагменти);

е) зазначте в кожному фрагменті головну й неголовну (додаткову) інформацію.

3. Складіть і запишіть план-програму розроблюваного конспекту.

4. Відберіть інформацію, звернувши увагу і на зазначену курсивом, дійсно необхідну для реалізації визначеного плану-програми.

5. Здійсніть, опрацьовуючи відібрану інформацію, її комплексну компресію, паралельно використовуючи для цього різноманітні прийоми концентрації змісту і мовних засобів тексту:

• визначте і розмежуйте в обраний спосіб ту інформацію, яку передаватимете дослівними формулюваннями з тексту, й ту, що трансформуєте у скорочений варіант;

• об’єднайте прості речення у складні;

• коректно спростіть складні (довгі) конструкції;

• вилучіть з речень дієприкметникові та дієприслівникові звороти;

• вилучіть речення з надлишковою інформацією, а також побіжні висловлювання та міркування;

• передайте інформацію (де це є можливим і доцільним) у вигляді таблиць, діаграм, схем, графіків тощо.

6. Логічно об’єднавши відібраний і трансформований матеріал (за допомогою різних засобів організації зв’язного тексту), запишіть його і переконайтесь, що підготували саме конспект.

Примітка. Доцільно скористатися загальноприйнятим скороченим записом слів.

7. Зазначте в конспекті основну, найважливішу та найціннішу інформацію, використовуючи такі прийоми, як підкреслювання (у т.ч. різними кольорами), позначки (окличні й питальні знаки) на берегах (полях) тощо.

8. Здійсніть самоконтроль, з’ясувавши:

а) чи всю головну інформацію тексту-джерела відбито в конспекті;

б) чи є логічним за побудовою конспект;

в) чи абсолютно точно наведено цитати, цифрові і фактичні дані;

г) чи є нормативним за мовним оформленням текст (відсутні орфографічні, лексичні, граматичні та стилістичні помилки).

9. Відредагуйте за результатами здійсненого самоконтролю зміст, структуру та мовне оформлення одержаного конспекту.

Пам’ятайте! При конспектуванні доцільно використовувати достатні береги в зошиті для фіксації власної думки з приводу прочитаного, певних позначок, подальших міркувань, запитань, зауважень тощо.

 

3. Підготовка презентацій

Індивідуальна робота включає 2 презентації обсягом 22 – 25 слайдів кожна. Зміст, оформлення, повнота, науковість, висновки презентації оцінюються оцінкою від 1 до 10 балів. Максимальна оцінка за 2 презентації – 20 балів. Враховуючи специфіку предмету «Історія української та зарубіжної культури» розмістити на більшості слайдів картинки художніх творів та їх виконавців, схеми, таблиці.Презентація не повинна бути монотонною і громіздкою. Обов’язково співпадання тексту з ілюстративним матеріалом. Відключити опцію: «Автоматичний перегляд слайдів». Розміщення відео та музичного супроводу заохочується підвищенням балів. Обов’язково збереження презентації через опцію: «Зберегти як» (Сохранить как...).

На титульному слайді вказуються дані автора (ПІБ, шифр групи, спеціальність), назва матеріалу, дата розробки.

На останньому слайді вказується перелік використаних джерел, активні і точні посилання на всі графічні об'єкти. На завершальному слайді можна ще раз вказати інформацію про автора презентації.

1. Оформлення слайдів:

• дотримуйтесь єдиного стилю оформлення;
• уникайте стилів, які будуть відволікати від самої презентації;
• додаткова інформація (керуючі кнопки) не повинна перевагати над основною інформацією (текст, малюнок).

2. Оформлення слайдів – Для фону вибирайте:

• холодні тона;
• неконтрастні текстури.

 

3. Оформлення слайдів – використання кольорів:

• на одному слайді рекомендується використовувати три-чотири кольори;
• для тла та тексту слайду обирайте контрастні кольори;
• зверніть увагу на колір гіперпосилань (до і після використання).

4. Оформлення слайдів – анімаційні ефекти:

• використовуйте можливості комп’ютерної анімації для подання інформації на слайді;
• не зловживайте різними анімаційними ефектами, вони не повинні відволікати увагу від змісту на слайді.

5. Подання інформації – зміст інформації:

• використовуйте короткі слова та речення;
• мінімізуйте кількість предлогів, прислівників, прикметників;
• заголовки повинні звертати увагу аудиторії.

6. Подання інформації – розміщення інформації:

• бажано горизонтальне розміщення інформації;
• найбільш важлива інформація повинна розміщуватися в центрі екрану;
• якщо на слайді картинка, надпис повинен розміщуватися під нею.

7. Подання інформації – шрифти:

• для заголовків – не менше 24;
• для інформації – не менше 18;
• шрифти без зарубок легше читати з більшої відстані;
• не можна змішувати різні типи шрифтів у одній презентації;
• для виділення інформації слід використовувати жирний шрифт, курсив, підкреслення.

8. Подання інформації - виділення інформації:

• рамки, межі, заливки;
• різні кольори шрифтів, штриховка, заливка;
• малюнки, діаграми, схеми для ілюстрації найбільш важливих фактів.

9. Подання інформації - об’єм інформації:

• не слід заповнювати один слайд дуже великим об’ємом інформації: люди можуть запам’ятати не більше трьох фактів, висновків, означень;
• найбільша ефективність досягається тоді, коли ключові пункти відображаються по-одному на кожному окремому слайді.

10. Подання інформації - види слайдів:

• для забезпечення різноманітності слід застосовувати різні види слайдів: з текстами, картинками, відео, музичним супроводом.

11 . Вимоги до візуального і звукового ряду:

• використання тільки оптимізованих зображень (наприклад, зменшення з допомогою Microsoft Office Picture Manager, стиснення за допомогою панелі налаштування зображення Microsoft Office);

• відповідність зображень змісту;

• якість зображення (контраст зображення по відношенню до фону; відсутність «зайвих» деталей на фотографії або картинці, яскравість і контрастність зображення, однаковий формат файлів);

• якість музичного ряду (ненав'язливість музики, відсутність сторонніх шумів);

• обґрунтованість і раціональність використання графічних об'єктів.

12 . Вимоги до тексту:

• читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для фону і тексту);

• відношення товщини основних штрихів шрифту до їх висоти орієнтовно становить 1:5; найбільш зрозуміле відношення розміру шрифту до проміжків між літерами: від 1:0,375 до 1:0,75;

• використання шрифтів без зарубок (їх легше читати) і не більше 1-2-х варіантів шрифту;

• довжина рядка не більше 36 знаків;

• відстань між рядками усередині абзацу 1,5, а між абзаців - 2 інтервали;

• підкреслення використовується лише в гіперпосиланнях.

13. Вимоги до дизайну:

• використання єдиного стилю оформлення;

• відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового, анімаційного) змісту презентації;

• використання для фону слайда психологічно комфортних тонів;

• фон повинен бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, розміщену на слайді, але не затуляти її;

• відповідність шаблону до представленої теми (в деяких випадках може бути нейтральним);

• доцільність використання анімаційних ефектів.

14. Вимоги до якості навігації:

• працездатність елементів навігації;

• якість інтерфейсу;

• доцільність та раціональність використання навігації.

15. Вимоги до ефективності використання презентації:

• творчий, оригінальний підхід до створення презентації.

Алґоритм підготовки презентації

В оформлені презентації слід виділити два блоки: оформлення слайдів і представлення інформації. Для створення якісної презентації необхідно притримуватися ряду вимог щодо оформлення даних блоків.

 

Оформлення слайдів

Стиль	· Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі. · Уникати стилів, які можуть відволікати увагу від самої презентації. · Допоміжна інформація (кнопки керування) не повинні переважати над основною інформацією (текстом, ілюстраціями).
Фон	· Стимулюючі (теплі) кольори – збуджують і діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, жовтогарячий, жовтий). · Дезінтигруючі (холодні) – заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений). · Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий. · Для фону рекомендують використовувати більш холодні тони (синій або зелений). · Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації.
Використання кольорів	· На одному слайді рекомендується використовувати не більше трьох кольорів: один для фону, один для заголовку, один для тексту. · Для фону та тексту слід використовувати контрастні кольори. Оптимальне поєднання кольорів шрифтів і фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому. · Кольорова схема повинна бути однаковою для всіх слайдів. · Зверніть особливу увагу на колір гіперпосилань (до і після використання).
Анімаційні ефекти	Доцільно використати можливості комп’ютерної анімації для представлення інформації на слайді. Не варто зловживати різноманітними анімаційними ефектами, вони не повинні відволікати увагу від змісту інформації на слайді. Анімація повинна бути не нав’язливою, а стриманою і допустимою: - для демонстрації динамічних процесів; - для створення певного настрою або атмосфери під час презентації. Анімація тексту має бути зручною для сприйняття. Не рекомендується обирати ефекти анімації до заголовків, особливо такі, як "Обертання", "Спіраль" тощо. Не варто використовувати музичний або звуковий супровід, якщо він не несе ніякого навчального навантаження.

 

Представлення інформації

Зміст інформації	· Кожен слайд має відображати одну думку. · Текст має складатися з коротких слів та простих речень. · Зведіть до мінімуму кількість прийменників, прикметників, прислівників. Дієслова мають бути в одній часовій формі. · Заголовки повинні привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайду. · При підготовці слайдів в обов’язковому порядку необхідно дотримуватися прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність крапки в заголовках тощо). У презентаціях для дітей дошкільного віку і початкової школи крапка в заголовках ставиться. · Форма представлення інформації повинна відповідати рівню знань слухачів. · Не пишіть на останньому слайді «Спасибі за увагу», «Дякую», «Запитання?» тощо. Загальновідомо, що найкраще запам’ятовується те, що було сказано останнім. По останньому слайду «Спасибі за увагу» вас запам’ятають як ввічливу людину, але не ваш виступ.
Розміщення інформації на слайді	· Краще обирати горизонтальне розміщення інформації. · Найбільш важлива інформація розміщується в центрі слайда. · Матеріали розташовуються на слайдах так, щоб зліва, праворуч, зверху, знизу від краю слайда залишалися вільні поля. · Потрібно вирівняти текст, буквиці, маркери списків. · Форматувати текст необхідно за шириною. Не допускати "рваних" країв тексту. · В презентації слід використовувати малюнки належної якості. · Якщо на слайді розміщено зображення, то надпис розміщується під ним, а не над ними. Використовуйте правило «Схема, малюнок, графік, таблиця, текст». Саме в такій послідовності. Текст використовуйте в тому випадку, якщо жоден із попередніх варіантів не підходить.
Шрифти	Вибираючи шрифти для презентації, слід керуватися такими відомостями: Вибраний шрифт визначає вплив повідомлення на слухачів. Для серйозної аудиторії та повідомлень обирайте класичний шрифт (наприклад Times New Roman); для радісних повідомлень – «веселий» шрифт (наприклад Comic Sans MS). Шрифти з зарубками (Times New Roman і Bookman) легко читаються, тому їх використовують для друку великих обсягів тексту. Шрифти без зарубок (Arial і Verdana) простіші, тому вони краще виглядають у заголовках та колонтитулах. Створюючи презентації для перегляду в електронному вигляді або показу слайдів, використовуйте шрифти, які гарно виглядають на екрані. Шрифти Verdana, Tahoma, Bookman, Arial розроблені спеціально для використання на веб-сторінках. · Щоб забезпечити легкість читання, колір тексту потрібно зробити контрастним відносно кольору фону. Напівжирний шрифт і курсив використовуються лише для виділення – часте використання послаблює їх ефективність. · Кожний шрифт несе в собі певну індивідуальність, тому дуже важливо дотримуватися узгодженості. Якщо часто змінювати шрифт, повідомлення може виявитися неузгодженим. У презентації рекомендується використовувати не більше 1-2 шрифтів. · Текст повинен бути добре видним. Розмір шрифту не повинен бути дрібним. Для заголовків – не менше 24. Для інформації - не менше 18. · Більше "повітря" між рядків - міжрядковий інтервал полуторний.
Способи виділення інформації	Слід використовувати: рамки, границі, заливку, штриховку, стрілки, малюнки, діаграми, схеми для ілюстрування найбільш важливих фактів. Підкреслення не використовується, тому що воно в документі вказує на гіперпосилання.
Обсяг інформації	Не варто перевантажувати слайд інформацією (одночасно запам’ятовується не більше 3-х фактів, висновків, визначень). Найбільша ефективність досягається тоді, коли ключові пункти відтворюються по одному на кожному окремому слайді.
Види слайдів	Щоб урізноманітнити способи подачі інформації, необхідно використовувати різні види слайдів: з текстом, з таблицями, з діаграмами.
Вставка музики, відео	Вставка музики Формати музики, які використовуються програмою PowerPoint - wav, mp3, wma. Вставка музики здійснюється двома способами. Перший спосіб: вставка - звук з файлу (формат wav, mp3) автоматично або по клацанню. На слайді з'являється знак гучномовця, який служить гіперпосиланням на вказаний файл, тому його необхідно прикладати до папки з презентацією. Комфортність: дозволяє відтворювати музику за бажанням доповідача, музика не прописується в саму презентацію, а, значить, не обтяжує її. Другий спосіб: закладка анімація - настройка анімації - відкривається рядок «Немає звуку», в якій є можливість вибрати «Інший звук» - музичний файл з вашого комп'ютера, диска, але тільки у форматі wav, вказати початок музики по клацанню або по часовим параметрам. Цей варіант має свої переваги: не треба прикладати музичні файли, вони прописуються в презентації, більше варіативності використання (припинити з певного слайда, відтворювати безперервно). Єдиний недолік - великий обсяг wav формату, що обтяжує презентацію. Музику доцільно накладати, якщо презентація йде без словесного супроводу. Так як музика у форматі wav має значний обсяг, рекомендую нарізати музичні фрагменти. Музика так само, як і фон, підбирається відповідно до теми презентації, доповнюючи її, створюючи певний емоційний настрій. Вставка відео Вставка відео підпорядковується тим же правилам, що і музика. Формати, відео, що використовуються програмою PowerPoint – wmv, avi, mpg, mpeg. Перший спосіб: Вставка - Фільм із файлу, вказати по клацанню або автоматично. Другий спосіб: з об'єкта на слайді (малюнок, слово, стрілка, кружечок) зробити гіперпосилання на відеофайл. Відеофайл обов'язково прикласти до презентації в папку. Цей спосіб зручний, якщо формат файлу не підтримується PowerPoint, наприклад, flv. Такий підхід дозволяє, не закриваючи презентацію під час показу, демонструвати відеофайл. Рекомендації: завантажити відео та музичний конвертор, який дозволить перевести аудіо чи відеофайл в потрібний для вставки формат.
Поважайте авторів	До презентації, як і до реферату, проекту, роботи на науково-практичну конференцію, складається список ресурсів, що включає в себе бібліографічні описи книг, дисків, статей з періодики, посилань на сайти Інтернету. Як правило, порядок списку алфавітний.
Упаковка (експорт) презентацій	Якщо ви хочете підготувати до перегляду на іншому комп’ютері чи для розповсюдження (і, наприклад, записати на компакт-диск) повноцінний «дистрибутив» вашої презентації, то необхідно не просто зберегти презентацію у файл за допомогою команди меню «Файл, Зберегти як», а виконати особливу операцію - упаковку, або експорт.

 

 

4. Організація і контроль самостійної роботи студентів

САМОСТІЙНА РОБОТА

№ п/п	Назва модулю, теми	Короткий зміст	Кількість годин
Змістовий модуль І. Українська та зарубіжна культура від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.
1.	Тема 1. Вступ до курсу “Історія української та зарубіжної культури”. Культура: сутність, структура, функції	Поняття “культура”. Етимологія та зміст терміна. Структура та функції культури в суспільстві. Типологія культур.
2.	Тема 2. Первісна культура	Особливості культури первісного суспільства. Найдавніша культура України.
3.	Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій	Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій. Культура Месопотамії, її основні досягнення. Культура Стародавнього Єгипту.
4.	Тема 4. Антична культура	Культура Стародавньої Греції. Культура Стародавнього Риму. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я.
5.	Тема 5. Культура Середньовічної Європи	Середньовічна культура Західної Європи. Духовно-культурна спадщина Візантійської імперії. Культура Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
6.	Тема 6. Ренесанс у європейській культурі та його особливості в Україні	Гуманістичний характер ренесансної культури. Ренесанс в Україні.
7.	Тема 7. Культура Бароко	Загальна характеристика бароко. Самобутність культури українського бароко.
8.	Тема 8. Культура Нового часу (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.)	Європейська культура (ХVІІІ – ХІХ ст.).: від класицизму до реалізму. Особливості прояву класицизму в українській культурі.Романтизм та національно-культурне відродження в Україні першої половини ХІХ ст. Українська культура другої половини ХІХ ст.
Всього годин за І-й змістовий модуль:
Змістовий модуль ІІ. Зарубіжна та українська культура ХХ – початку ХХІ ст.
9.	Тема 9. Культура модернізму кінця ХІХ – початку ХХ ст.	Культура західноєвропейського модернізму (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Модернізм в українській культурі (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
10.	Тема 10. Розвиток культури у 20-х рр. ХХ ст.	Еволюція модерністських напрямів у культурі. Національно-культурне відродження в Україні у 20-х рр. ХХ ст.
11.	Тема 11. Зарубіжна та українська культура напередодні та під час Другої світової війни	Наростання тоталітарного тиску на культурні процеси. Боротьба за демократію. Трагедія української культури у 30-х – 40-х рр. ХХ ст.
12.	Тема 12. Нові тенденції у світовій та українській культурі у перше післявоєнне десятиліття	Характерні особливості культури другої половини ХХ ст. Культура України у 1945-1955 рр.
13.	Тема 13. Зарубіжна та українська культура у другій половині 50-х – середині 60-х рр. ХХ ст.	Постмодернізм в контексті світової культури. Українська культура в умовах десталінізації.
14.	Тема. 14. Культура 60-х – 80-х рр. ХХ ст.	Масова культура. Українська культура у 1965-1991 рр.
15.	Тема 15. Сучасна культура на межі ХХ – ХХІ ст.	Тенденції до інтернаціоналізації культури. Культурні процеси у незалежній Україні.
16.	Тема 16. Культура української діаспори	Хвилі української еміграції. Освітня діяльність української еміграції. Культурно-освітні організації зарубіжного українства.
Всього годин за ІІ-й змістовий модуль
Всього годин за 2 змістових модуля

Змістовий модуль І.

Українська та зарубіжна культура від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.

Самостійна робота № 1

Тема: Вступ до курсу “Історія української та зарубіжної культури”. Культура: сутність, структура, функції.

Короткий зміст теми: Поняття “культура”. Етимологія та зміст терміна. Структура та функції культури в суспільстві. Типологія культур.

Питання, які вивчаються самостійно

1. Природа і культура.

2. Культура як засіб національної самоідентифікації.

3. Основні риси української ментальності.

Література

1. Губерський Л. В. Культура. Ідеологія, Особистість: Методолого-світоглядний аналіз / Л. В. Губерський, В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – 2-ге вид. – К.: Знання України, 2005. Горького

2. Історія української культури: навчальний посібник / за ред.: В. П. Мельника, М. В. Кашуби, А. В. Яртися. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – 482 с. Ун-т, Е

3. Культурологія: теорія та історія культури: навч. посіб. рек. МОН України / за ред. І. І. Тюрменко. – К.: ЦУЛ, 2010. – 370 с. Ун-т, Горького

4. Огнев’юк В. О., Кравченко П. А. Людина, культура, історія. – К.: “Генеза”, 1999. Ун-т

5. Попович М. В. Національна культура і культура нації. – К.: Т-во “Знання України”, 1991. Горького

6. Універсальні виміри української культури: [монографія] / НАН України, Український філософський фонд [О. Кирилюк та ін.[. – Одеса: Друк, 2000. Горького Е, myslenedrevo.com.ua›studies/uvuk/

 

 

 

Форма фіксації результатів самостійної роботи

1. Скласти тематичний конспект з першого питання про взаємозв’язок та впливи природи і культури.

2. Скласти план-відповідь до другого питання самостійної роботи.

3. Скласти схему основних рис української ментальності.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте вплив природи на антропогенез.

2. Назвіть типи реальності які існують у природі та культурі.

3. Визначте як культура впливає в умовах глобалізації на природу?

4. Поясніть поняття національної самоідентифікації.

5. Як українська культура вплинула на формування сучасної української нації?

6. Як співвідносяться національний менталітет та загальнолюдські цінності?

7. Які риси українського національного характеру негативно вплинули на існування української нації?

Тестові завдання з теми

1. Який учений уперше вжив слово “культура” як самостійний термін?

а). Катон Старший;

б). Ціцерон;

в). Дж. Віко;

г). С.Пуфендорф.

 

2. Назва якого мистецького стилю перекладається, як “дивний”, “чудернацький”, “вибагливий”?

а). Ренесанс;

б). Рококо;

в). Ампір;

г). Еклектизм;

д). Бароко.

 

3. Хронологічні межі існування держави Київська Русь:

а). X-XV ст.;

б). IX-XII ст.;

в). VI-X ст.;

г). XIII-XVII ст.

 

4. Які складові є провідними у системі духовної культури:

а). мова, житло, етика, освіта, релігія, наука, техніка, обряди;

б). знаряддя праці, їжа, техніка, житло, комунікації, транспорт;

в). право, мораль, політика, мова, освіта, транспорт, наука, техніка;

г). мова, наука, освіта, право, етика, релігія, мистецтво, звичаї, обряди.

5. Яка функція культури реалізується через систему цінностей і норм, що служать регуляторами суспільних відносин?

а). інтегративна;

б). комунікативна;

в). пізнавальна;

г). світоглядна.

 

Самостійна робота № 2

Тема: Первісна культура

Короткий зміст теми: Особливості культури первісного суспільства.

Найдавніша культура України.

Питання, які вивчаються самостійно

1. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті.

2. Пам’ятки палеоліту на території України.

3. Трипільська культура та її місце в культурі України та Європи

4. Культура скіфів. Скіфський “зві