Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

Самостійна робота 2

Питання 1. Мовленнєва культура - критерій профе­сійної майстерності фахівця

Література: 2, с. 178,181; 18, с. 414 - 418; 28, с. 122,123.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З'ясування даного питання слід почати з того, що офіцій­но-діловий стиль сприймається як мова документів і ділового спілкування. Насамперед культура ділового мовлення вимагає від мовців загальної культури, інтелігентності, ввічливості, знання норм літературної мови і вміння ними користуватися.

Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. Недаремно один мудрий філософ сказав: "Заговори, щоб я тебе побачив". Адже від того, якими лексичними засоба­ми володіє мовець, яку має інтонацію, вимову, як володіє своїми емоціями, залежить рівень його освіченості й культури, що є критерієм професійної майстерності.

Уміння володіти словом - велика майстерність. Мовні знання - один із основних компонентів професійної підготовки. Мовленнєва культура включає вільне володіння лексикою свого фаху, користування нею, мовознавчу компетентність, правильну вимову.

Мовленнєвий службовий етикет - це правила мовленнє­вої поведінки на роботі. Правила мовного етикету залежать від конкретних ситуацій. За умови їх дотримання можливе змістов­не спілкування. Знання правил етикету є підґрунтям для форму­вання іміджу працівника підприємства (фірми).

 

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Що таке мовний етикет?

2. Від чого залежить майстерність ділового спілкування?

3. Які існують загальноприйняті норми ділового етикету?

Тема 1.3. Специфіка мовлення фахівця

Самостійна робота 3

Питання 1. Майстерність публічного виступу

Література: 17, с. 405 - 410; 25, с. 306 - 310; 26, с. 201 -208.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні даного питання слід пам'ятати, що кожно­му фахівцю час від часу доводиться доповідати, інформувати, звітувати, виступати. Виступ перед публікою є невід'ємною час­тиною професійної діяльності. Кожен виступ має певну мету: інформування, переконання, створення певного настрою. Це за­лежить від того, де виступає промовець і з яким видом публіч­ного виступу.

При вивченні даного питання потрібно з'ясувати поняття "публічний виступ", повторити особливості жанрів публічних виступів.

Виступ - це один із видів усного ділового спілкування, своєрідний діалог оратора й аудиторії.

 

 

Готуючись до виступу, кожний промовець думає:

• що сказати (зміст);

• для чого (мотивація, ціль);

• для кого сказати (аудиторія слухачів);

• як сказати, який спосіб і форму мовлення та спілку­вання обрати.

Щоб вільно триматися перед аудиторією, вдало виступи­ти, треба бути оратором. Ораторське мистецтво - це найважче мистецтво, а справжній промовець - яскрава особистість. Але талант оратора є наслідком тривалої і наполегливої роботи над удосконаленням свого мовлення. Добре підготовлений оратор не

читає свій виступ, а імпровізує, творить думки в ході мовлення, у процесі спілкування з аудиторією.

Від чого ж залежить майстерність публічного виступу?

До публічного виступу потрібно готуватися, знати особ­ливості своєї пам'яті (слухова, зорова, моторна), склад аудито­рії, опрацювати ряд джерел, скласти конспект, план, тези, можна мати повний текст виступу.

Пропонуємо звернутися до поданих опорних схем 2, 3, 4, де зазначено, яким повинен бути публічний виступ, названо ви­моги до мови та поведінки оратора.

Пам'ятайте! Для публічного виступу важливе значення має індивідуальний стиль промовця, в якому проявляється хара­ктер, світогляд, ерудиція, мовні здібності людини, загальна культура. Це формується лише у того, кому доводиться постійно готувати публічні виступи. Поступово виробляється своя манера викладу, підхід до вибору й упорядкування фактів, засоби впли­ву на аудиторію. До поняття "індивідуальний стиль" входить так званий "образ автора". Це голос промовця, неповторна приваб­ливість, манера триматися, вміння донести думку до слухача.

Промовець не лише говорить, він повинен уміти слухати аудиторію, реагувати на її гомін, репліки, запитання, тишу. Ора­тор має бачити все з усіх сторін, відчувати аудиторію через жес­ти, риторичні запитання, через спонукання слухачів до активно­го мислення.

Лише за таких умов можна досягти майстерності публіч­ного виступу.

Пропонуємо вислови видатних людей про красномовство та роль оратора.

Добре говорити - означає просто добре думати вголос. (Е. Реман)

Істинне красномовство - це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба.(Ф. Ларошфуко)

Найбільша цінність оратора - не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба. (Цицерон)

Оратором буде той, хто будь-яке питання, яке вимагає словесної розробки, зуміє викласти чітко, струнко, гарно, пам'ятливо й у достойному виконанні. (Цицерон)

Красномовство - це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, а й із за­доволенням. (Б. Паскаль)