Творчий задумØ ALPHA: – тривалість рятувальних процедур – 1 хвилина; – контроль вітальних функцій – дихальні шляхи, дихання, кровообіг; – при необхідності термінова інтубація після стабілизації шийного відділу хребта при потребі - реанімація. Ø BRAVO: – тривалість заходів - 5 хвилин; – іммобілізація шийного відділа хребта, оцінка стану за шкалою Глазго, подача кисню, інфузійна терапія (1 л кристалоїдів через периферичні катетери).
Ø CHARLIE: – тривалість – 15 хвилин; – оцінка типу поранення, анальгезія, седативна терапія, інтубація і ШВЛ, плевральний катетер, адекватне положення хворого, іммобілізація та евакуація.
Пояснювальна записка до дипломної екранної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на тему___________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________
Виконав: студент 4 курсу, групи ТР напряму підготовки (спеціальності) 6.020203 «Кіно-, телемистецтво»
_____________________________________________________________ (прізвище та ініціали) Керівник Коваленко Ю. Б.
Рецензент___________________________ (прізвище та ініціали)
Харків - 2014 року ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………..3 РОЗДІЛ І ВИБІР ТЕМИ ТА МАТЕРІАЛУ ДЛЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ……………………………………………………………………………….. 1.1 Мета екранної роботи………………………………………………. 1.2 Тема роботи………………………………………………………….. 1.3 Матеріал, на якому розроблено тематику ……………………….. РОЗДІЛ ІІ ДРАМАТУРГІЯ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В ЕКРАННОМУ ДІЙСТВІ ………………………………………………………………………. 2.1 Режисерський аналіз літературної першооснови екранного твору 2.2 Творчий задум……………………………………………………….. 2.3 Принципи реалізації творчого задуму…………………………….. 2.4 Режисерський сценарій та операторська експлікація…………….. 2.5 Вимоги до якості (творчої та технічної) зображального ряду та способи їхнього досягнення…………………………………………………………. 2.6 Технічні засоби реалізації творчого задуму………………………… РОЗДІЛ ІІІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ЗАДУМУ………….. 3.1 Естетична якість екранного твору…………………………………… 3.2 Технологія виробництва та її вплив на естетичну якість твору…… 3.3 Співвідношення результату та задуму………………………………. РОЗДІЛ ІV ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ……………………………………………………….. 4.1 Нормативна основа принципів безпеки життєдіяльності та охорони праці в Україні………………………………………………………………….. 4.2. Організаційна робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності. 4.3. Правила експлуатації технічних засобів телебачення……………… 4.4. Обов’язки змінного експлуатаційно-технічного персоналу та режисерської бригади у процесі нормальної роботи обладнання……………….. ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………… ДОДАТКИ………………………………………………………………………..
ВСТУП Акутальність теми… Соціально-філософські протиріччя, які вирішує тема роботи…. Мета роботи… Завдання роботи… Цільова аудиторія роботи… РОЗДІЛ І ВИБІР ТЕМИ ТА МАТЕРІАЛУ ДЛЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ Розширена заявка: Мета, тема, матеріал, інформація, обґрунтування вибору жанрово-видової форми… Жанрова основа драматургічного матеріалу… Візуальне вирішення задуму… Стиль візуального втілення… Художня концепція… 1.1 Мета екранної роботи
Тема роботи
1.3 Матеріал, на якому розроблено тематику
РОЗДІЛ ІІ ДРАМАТУРГІЯ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В ЕКРАННОМУ ДІЙСТВІ Опис творчого задуму, методи й прийоми роботи над візуальним матеріалом (спостереження, інтерв’ю, дослідження, експеримент тощо)… Режисерська розробка драматургічної структури: Тема, тип конфлікту, лінія розвитку конфлікту, подієва структура… Опис принципів: стилістика візуального втілення сценарної композиції… опис розкадровки… перелік звуко-зорових монтажних одиниць… зображально-монтажна композиція… 2.1 Режисерський аналіз літературної першооснови екранного твору Творчий задум 2.3 Принципи реалізації творчого задуму 2.4 Режисерський сценарій та операторська експлікація
2.5 Вимоги до якості (творчої та технічної) зображального ряду та способи їхнього досягнення 2.6 Технічні засоби реалізації творчого задуму РОЗДІЛ ІІІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ЗАДУМУ Естетична оцінка… Чи досягнуто мету… Авторська оцінка технологічної моделі виробництва… Аналіз трьох періодів підготовки екранного твору… Художня та технологічна якість… Співвідношення задуму та втілення…. 3.1 Естетична якість екранного твору 3.2 Технологія виробництва та її вплив на естетичну якість твору 3.3 Співвідношення результату та задуму РОЗДІЛ ІV ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ 4.1 Нормативна основа принципів безпеки життєдіяльності та охорони праці в Україні За даними Міжнародної організації праці щорічно у світі нещасні випадки на виробництві та професійні хвороби забирають життя більш ніж 2 мільйонів працездатних робітників та близько 270 мільйонів отримують травми. На ліквідацію аварій і нещасних випадків щорічно витрачається 4% світового валового продукту, або 1,2 трил. доларів. Канадський конгрес профспілок виступив з пропозицією встановити День пам'яті загиблих на виробництві. У 2001 році Міжнародна організація праці (МОП) приєдналася до ініціативи профспілок, які координуються Міжнародною конференцією вільних профспілок (МКВП), та з 2002 року встановила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці (безпеки праці та здоров'я). Державна політика в галузі промислової безпеки та охорони праці будь-якої країни світу ґрунтується на принципах пріоритетності життя людини стосовно результатів виробничої діяльності. В Україні реалізація принципів безпеки й охорони праці є компетенцією Федерації професійних спілок, Федерації роботодавців України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних хвороб, центральних та місцевих органів виконавчої влади. Їх мета — звернути увагу органів державної влади, суб'єктів господарювання, суспільних організацій на вирішення питань безпеки та умов праці та забезпечення всіх необхідних передумов для реалізації конституційних прав громадян у цій сфері. Основний закон України визнає вищою цінністю людину, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність та безпеку. Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності, спрямована на протидію виникненню небезпек, наслідків їх упливу на організм людини, захист здоров'я, життя людини та середовища. Права громадян у галузі безпеки праці та захисту робітників, регулюються Законом України «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про дорожній рух», Положенням «Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (наказ МОНУ від 01.08.2001 року № 563) та іншими нормативними документами. До переліку основних нормативно-правових актів із питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, які є обов'язковими в роботі спеціалістів із соціології, соціальної роботи, політології, політичної соціології в організаціях як державного, так і недержавної форми власності, варто віднести: Закони України 1. Закон «Про охорону праці» (від 21.11.2002 року). 2. Закон «Про пожежну безпеку» (від 1993 року). 3. Закон «Про дорожній рух» (зі змінами від 19.02.2004 року № 1528-IV). 4. Закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ, зі змінами від 02.11.2004 року № 2137-ІV). 5. Закон «Про правові засади цивільного захисту» (від 03.02.1993 року № 2974-ХІІ, із змінами від 24.03.1999 року № 555-ХІV)/ 6. Закон "Про колективні договори і угоди" (від 01.07.1993 року № 3356-ХІІ, із змінами від 15.12.1993 року № 3693-ХІІ). 7. Закон «Про охорону здоров'я». 9. Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" (від 1991). 10. Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (від 23.02.2007 року № 3717-V та від 12.12.2006 року № 435-V)». Положення, правила, накази та інші нормативні документи 1. Положення про службу охорони праці підприємства (затверджено наказом ДНОП № 255, від 15.11.2004 року). 2. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань із питань охорони праці та перелік робіт з підвищеною небезпекою (затверджено наказом ДНОП від 26.07.2005 року № 15). 3. Положення про навчання неповнолітніх професій, пов'язаних із важкими роботами і роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці (затверджено наказом № 130 ДНОП від 30.12.1994 року зі змінами від 15.12.2003 року № 244). 4. Перелік робіт із підвищеною небезпекою (затверджений наказом ДНОП 26.01.2006 року № 15). 5. Перелік робіт, де є потреба у професійному відборі (затверджений наказом МОЗ та ДНОП 23.09.1994 року № 263/121). 6. «Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах» (затверджено наказом МОН № 429 від 30.11.1993 року зі змінами 31.08.2001 року № 616). 7. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях (від 25.08.2004 року № 1112). 8. Положення про розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру (від 22.03.2001 року №270). 9. Положення про медичний огляд працівників певних категорій (ДНАОП 0.03-4.02-94 зі змінами наказу Міністерства охорони здоров'я №139 від 07.06.1999 року). 10. Положення про розробку і впровадження інструкцій із охорони праці (ДНАОП 0.00-4.15-98, затверджено наказом ДНОМ від 29.01.1998 року). 11. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства (закладу) (затверджено наказом Держгірпромнагляду 21.03.2007 року №55). 12. Положення про діяльність уповноважених найманими робітниками осіб із питань охорони праці (НПАОН 0.00-4.11, затверджено наказом Держгірпромнагляду від 21.03.2007 року №56). 13. Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ 01.001-95) (затверджені Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України 14.06.1995 року зі змінами, введеними в дію наказом МВС України від 05.03.2002 року №217). 14. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (затверджені Міністерством праці і соціальної політики України, наказ №272 від 21.06.2001 року). 15. Перелік професій і видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд (затверджено Постановою КМУ №1238 від 06.11.2001 року). 16. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної і середньої освіти (затверджені Держнаглядохоронпраці наказ №81 від 16.03.2004 року). 17. Правила внутрішнього трудового розпорядку. 18. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах и навчальних закладах (затверджено наказом МОН від 01.08.2001 року №563). 19. Правила проведення туристичних подорожей із учнівською та студентською молоддю України (затверджено наказом МОН від 06.04.1999 року №96). 20. Програма забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року (Постанова КМУ від 01.07.2002 року №870). 21. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві (затверджено наказом МНС України від 27.06.2006 року №398). 22. Порядок проведення атестації робочих місць щодо умов праці (затверджено Постановою КМУ від 01.07.1992 року №442). 23. Рекомендації Федерації профспілок України стосовно змісту розділу «Охорона праці» в колективному договорі. 24. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечних факторів виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу (затверджено наказом МЗ України від 27.12.2001 року №528). 25. Типове положення про громадського інспектора з охорони праці (Додаток 1 до Постанови президії Федерації професійних спілок від 05.11.2004 року №П-10-4). 26. Положення про добровільну пожежну дружину (команду) (затверджено Постановою КМУ від 25.02.2009 року №136).
4.2. Організаційна робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності Теоретичного та практичного значення набуває задекларована державою необхідність розвивати підготовку спеціалістів відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм і галузевих стандартів вищої освіти з охорони праці в галузі і безпеки життєдіяльності для робітників соціальної сфери. Зокрема, випускники ВНЗ орієнтовані на знання нормативно-правової бази з охорони праці та БЖД, вміння створювати комфортні та безпечні умови, обирати запобіжні заходи щодо попередження травматизму, прогнозувати виникнення шкідливих і небезпечних факторів, приймати адекватні рішення для зменшення ризику, надавати першу медичну допомогу і т.д. Об'єктивна наявність небезпечних і шкідливих умов праці на більшості робочих місць вимагає від спеціалістів соціальної галузі діяти відповідно до: - Приписів служби охорони праці установи; - Положення про організацію навчання, інструктажу та перевірки знань працівників із питань охорони праці; - Положення про пожежно-технічну комісію; - Положення (згідно з Типовим) про комісію з питань охорони праці підприємства (установи). (Приймається на загальних зборах, конференції, затверджене наказом Держгірпромнагляду від 21.03.2007 року №55); - Положення про роботу уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, згідно з Типовим (за відсутності профспілки); - Колективного договору. А також вимагає: - вести (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою) Журнал реєстрації інструктажів (первинний, повторний, незапланований, цільовий) з питань охорони праці (за рекомендованою формою) для працівників; - проходити навчання та інструктаж із питань охорони праці в структурних підрозділах, - проходити навчання та перевірку знань із пожежно-технічного мінімуму під час прийому на роботу та періодично (раз на рік), а посадові особи – до початку виконання своїх обов'язків та періодично один раз на три роки (згідно з Законом «Про пожежну безпеку»); - проходити вступний протипожежний інструктаж під час прийому на роботу, протипожежний інструктаж (первинний і повторний) керівниками структурних підрозділів на робочому місці; - виконувати Наказ про організацію попереднього (під час прийому на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів робітників; - ознайомитися з планом ліквідації можливих аварій (аварійних ситуацій), діями посадових осіб і робітників підприємства щодо ліквідації аварій, діями обслуговуючого персоналу об’єктів із підвищеною небезпекою в надзвичайних обставинах. (Положення про розслідування і облік нещасних випадків); - контролювати ведення журналу реєстрації нещасних випадків, виробничих травм, гострих отруєнь і захворювань; - знати комплексні заходи по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої сфери, підвищенню існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій (що розробляються на рік); - ознайомитися з переліком професій та посад працівників, яким надається додаткова оплачувана відпустка і скорочений робочій день за несприятливі умови праці більш визначених законодавством термінів. Перелік професій і посад робітників, яким безкоштовно видаються знешкоджуючі, миючі засоби, захисні креми у зв’язку з можливим впливом на шкіру шкідливих речовин; - ознайомитися з розділом «Охорона праці» колективного договору або згоди на основі загальних рекомендацій державних органів і профспілок; - наявність інструкцій на робочих місцях працівників (дата узгодження, узгодження з профкомом і відповідальним з ОП); - наявність графіку технічних оглядів, очищення і випробування вентиляційної системи, паспортизація вентиляційних систем; - організацію безкоштовної видачі робітникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування (для робочих місць, де є виробництво з особливо шкідливими умовами праці), безкоштовної видачі молока чи інших рівноцінних харчових продуктів працівникам ПТУ, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці; - перелік професій і посад робітників, яким надається додаткова оплачувана відпустка і скорочений робочій день за несприятливі умови праці понад визначені законодавством розміри; - наявність актів розслідування хронічних професійних захворювань (отруєння); - наявність журналу реєстрації аварій I і II категорії; - порядок ознайомлення працівника, з яким укладається трудовий договір, з умовами праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих факторів, можливих наслідках їх впливу на здоров’я і його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; - перепис органів державного нагляду з питань ОП і БЖД, заходи що до усунення виявлених недоліків.
4.3. Правила експлуатації технічних засобів телебачення Правила експлуатації технічних засобів телебачення (ПТЕ): • Поширюються на: - державні та недержавні телерадіокомпанії, - організації, які виробляють відео та аудіопродукцію для телемовлення; • встановлюють правила експлуатації технологічного обладнання для виробництва, формування та випуску телепродукції; • визначають: - порядок використання та технічного обслуговування обладнання, - основні принципи організації процесів підготовки, виробництва та проведення телепрограм, - взаємовідносини робітників та служб (технічних та редакційно-творчих), які використовують та обслуговують технічні засоби телебачення у процесі експлуатації; • застосовуються у процесі: - виробництва телепродукції, - підготовки та проведення телепрограм, - виконання профілактичних та ремонтних робіт, - контролю та вимірювання параметрів технічних засобів, - технологічного проектування та модернізації технічної бази. Ці ПТЕ не застосовуються у процесі технічних засобів розповсюдження програм. ПТЕ розроблені на основі вітчизняних і міжнародних нормативних документів та рекомендацій, основних положень сучасних технологій виробництва телепродукції, технічних вимог до експлуатації телевізійного обладнання. Нормативні посилання У ПТЕ використані посилання на такі стандарти: ДСТУ 3807-98 Терміни та визначення ДСТУ 3808-98 Цифрове оброблення телевізійних сигналів. Терміни та визначення ДСТУ 3787-98 Якість телевізійного зображення. Методи суб’єктивного оцінювання ДСТУ 3837-99 Основні параметри та методи вимірювань ГОСТ 9021-88 Телевізори. Методы измерения параметров ГОСТ 11515-91 Каналы и тракты звукового вещания. Основные параметры качества. Методы измерений ГОСТ 13699-91 Запись и воспроизведение информации. Термины и определения ГОСТ 14872-82 Таблицы испытательные оптические телевизионные. Типы, размеры и технические требования ГОСТ 16703-79 Приборы и комплексы световые. Термины и определения ГОСТ 17677-82 Светильники. Общие технические условия ГОСТ 18198-89 Телевизоры. Общие технические условия ГОСТ 18471-83 Тракт передачи изображения вещательного телевидения. Звенья тракта и измерительные сигналы ГОСТ 19463-89 Магистральные каналы изображения радиорелейных и спутниковых систем передачи. Основные параметры и методы измерений ГОСТ 19871-83 Каналы изображения аппаратно-студийного комплекса и передвижной телевизионной станции вещательного телевидения. Основные параметры. Методы измерений ГОСТ 21185-75 Измерители квазипикового уровня электрических сигналов звуковой частоты. Типы, основные параметры и методы измерений ГОСТ 21879-88 Телевидение вещательное. Термины и определения ГОСТ 27505-87 Видеофонограмма на магнитной ленте шириной 25,4 мм. Параметры и размеры, методы измерений, упаковка, маркировка ГОСТ 12.0.004-90 ССБТ. Организация обучения безопасности труда. Общие положения ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны ГОСТ 12.2.006-87 (IEC 65-85) Безопасность аппаратуры электронной сетевой и сходных с ней устройств, предназначенных для бытового и аналогичного общего применения. Общие требования и методы испытаний. Основним технічним завданням телеорганізації є забезпечення чіткої, безперебійної роботи технологічного обладнання та персоналу в процесі виробництва та випуску телевізійної продукції з належною технічною якістю. Реалізація цього завдання досягається правильною організацією виробництва, додержанням вимог технології, кваліфікованим обслуговуванням технологічного обладнання, своєчасним проведенням перевірок параметрів обладнання на відповідність стандартам та іншим нормативним документам, технічних оглядів та ремонту обладнання, додержанням правил техніки безпеки (ПТБ) та правил пожежної безпеки (ППБ). Усі технічні засоби, що використовуються для створення та видачі телевізійної продукції, включаючи окремі одиниці обладнання і технологічні ланцюги, підлягають обов’язковій перевірці на відповідність стандартам та іншим нормативно-технічним вимогам. Будь-який технічний засіб виробництва телепродукції, який не відповідає нормативно-технічним вимогам не підлягає до використання. У кожному технічному підрозділі телеорганізації мають бути схеми та описи діючого технологічного обладнання, електроживлення, з’єднувальних ліній та їх комутації, а також розроблені системи резервування і правила переходу на резервне обладнання. Для кожного робочого місця розробляється експлуатаційно-технічні інструкції, що враховують конкретні умови роботи, згідно з ПТЕ, ПТБ, ППБ, а також ТУ на закріплене технологічне обладнання. Усі робітники, які обслуговують або використовують технічні засоби, зобов’язані вивчити та виконувати ці ПТЕ, а також ПТБ, ППБ, посадові, експлуатаційно-технічні та технологічні інструкції, стандарти та інші нормативні документи. До обслуговування та/або використання технічних засобів допускаються тільки робітники (технічні та редакційно–творчі), які пройшли перевірку знань цих ПТЕ, ПТБ, посадових та технологічних інструкцій. Відповідальність за збереження та правильну експлуатацію технічних засобів несе як технічний персонал, так і персонал редакційно-творчих служб, який працює на даному обладнанні. Відповідальність за недотримання цих ПТЕ, виникає згідно з чинним законодавством України. Локальними нормативними актами організації може встановлюватися дисциплінарна відповідальність за порушення цих ПТЕ. Організаційні питання, що впливають на зміну режиму роботи технічних засобів під час проведення передач, записів та інших видів робіт, вирішуються відповідальними представниками телеорганізації спільно з відповідальним представником редакційно-творчих і технічних служб. Загальноінженерні системи телеорганізацій повинні відповідати положенням наступних документів: • акустика і звукоізоляція – РМ-01 у частині забезпечення оптимальних значень рівнів звукових перешкод, часу реверберації та інших акустичних параметрів у студіях та апаратних; • електроустановки – ПУЭ, СН 357, ВСН 59; • вентиляція та кондиціювання повітря – ГОСТ 12.1.005. З метою забезпечення безперебійної роботи технічних засобів електроживлення телецентру повинно здійснюватися основним та резервним фідерам з автоматичним переключенням на резервне живлення. При цьому основний та резервний фідер мають бути підключені до різних незалежних одне від одного джерел електроживлення. Основне технологічне обладнання, з часом відновлення більше 5 секунд, та комп’ютерні станції мають бути забезпечені безперебійним електроживленням. Технічні вимоги до систем освітлення 1. Освітленість на знімальному майданчику в площині, перпендикулярній напряму до камери не повинна перевищувати 1500 - 2000 лк, мінімальна освітленість – 750 лк (при діафрагмі 1:4). 2.Система постановочного освітлення (СПО) телевізійних студій, незалежно від розмірів студій та характеру передач, повинна складатися із таких елементів: • підвісної освітлювальної установки (ПОУ); • освітлювальних приладів, що встановлюються на підлозі; • системи дистанційного управління освітленням. 3. До складу ПОУ повинні належати: • підвісна освітлювальна система, що забезпечує можливість переміщення освітлювальних приладів у студії; • підвісне механічне обладнання, що забезпечує зміну висоти освітлювальних приладів; • підвісні освітлювальні прилади. 4. Підвісне механічне обладнання повинне забезпечувати: • надійне кріплення підвісних освітлювальних приладів; • їх вільне переміщення в студії та орієнтацію у просторі; • забезпечувати виконання вимог охорони праці, техніки безпеки та ергономіки. 5. В СПО повинні використовуватися спеціальні телевізійні освітлювальні прилади, в яких застосовуються джерела світла з кольоровою температурою випромінювання: • кварцево-галогенні лампи розжарювання з кольоровою температурою випромінювання з Тцв 3200К; • метало-галогенні лампи з Тцв 5500К - 6000К; • люмінісцентні лампи з Тцв 3100К або 5500К. Парк освітлювальних приладів, що використовуються на виїзді (виїзне спецосвітлення), повинен містити у собі звичайні телевізійні освітлювальні прилади, в тому числі у виконанні для застосування на вулиці, репортажні освітлювальні комплекти з живленням від мережі та від акумуляторних батарей. У процесі репортажних зйомок з використанням камер ТЖК застосовуються накамерні освітлювальні прилади з живленням від акумуляторних батарей. Виїзне спецосвітлення, що використовується в процесі виїзних та репортажних телевізійних передач, повинно сполучатись з освітленням у приміщеннях та з природним освітленням. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має право вимагати від телекомпаній здійснення технічного аудиту їх ефірних комплексів та апаратних. Підготовка до роботи та технічне обслуговування ефірних комплексів (апаратних) здійснюється технічними службами телеорганізацій. Схеми подачі телевізійної програми на РПЦ та мережі розповсюдження визначаються положеннями про взаємодію між телеорганізаціями та підприємствами, які забезпечують розповсюдження телепрограм. При використанні обладнання сторонніх організацій встановлення та підключення обладнання повинно виконуватися згідно з діючими в телеорганізації вимогами (погодження зі службами пожежної охорони, головного енергетика, техніки безпеки). Електротехнічне обладнання повинно мати протокол іспиту опору ізоляції, крани – акти проведення іспитів, а обслуговуючий персонал – посвідчення на право роботи з відповідними пристроями. Організацію роботи по підключенню та обслуговуванню обладнання сторонніх організацій забезпечує “Замовник” за узгодженням з відповідними технічними службами телеорганізації. При організації передач з нових об’єктів, а також при зміні умов передачі або умов роботи на об’єктах, з яких передачі вже велися, проводиться технічне обстеження об’єкту. Обстеження об’єкту проводиться також, якщо передачі з нього не проводилися більш ніж 1 рік. Обстеження організуються по заявках редакційно - творчих підрозділів (Замовника) або на вимогу технічного підрозділу телеорганізації. Обстеження рекомендується проводити не пізніше, ніж за тиждень до передачі, що планується. Обстеження проводиться представниками редакційно-творчого підрозділу (Замовника) разом з технічним персоналом телеорганізації за участю режисера, звукорежисера, ведучого телеоператора, організатора та представників підрозділів телеорганізації, зайнятих у проведенні даної передачі. При необхідності в обстеженні приймають участь водій та представник служби техніки безпеки. За результатами обстеження складається спільний акт, у якому підтверджується можливість проведення позастудійної передачі з даного об’єкту, та визначаються умови необхідні для проведення передачі, або обґрунтовується висновок щодо неможливості роботи на даному об’єкті. Під час обстеження з’ясовується наступне: • під’їздні шляхи та місце розташування пересувних станцій; • спосіб забезпечення технічних засобів електроживленням; • система забезпечення необхідної кількості технологічного зв’язку; • місця та засоби встановлення телевізійних камер, мікрофонів, моніторів; коментаторських місць, антен радіоліній та додаткового обладнання; • траси прокладки кабельних комунікацій; • необхідна додаткова техніка та устаткування (станки, крани, помости, площадки, кабіни і т. ін.); • перелік необхідних технічних засобів, що не входять до складу обладнання телеорганізації; • необхідність та обсяги додаткового освітлення. Якщо у період між днем обстеження та початком роботи виникли умови, що заважають нормальній роботі технічних засобів, телеорганізація має право, по узгодженню з “Замовником,” почати передачу по готовності технічних засобів. Для забезпечення кожної позастудійної передачі повинні бути виконані наступні організаційні заходи: • отримано дозвіл на проведення репетицій, записів, прямих трансляцій та необхідних підготовчих робіт у адміністрації об’єкту та узгоджені всі питання, які пов’язані з проведенням цих робіт; • укладено списки та оформлено, узгоджений з адміністрацією об’єкту, прохід до робочого місця персоналу, який зайнятий у підготовці та проведенні передачі; • отримано дозвіл на під’їзд та стоянку пересувних засобів; • визначено час заїзду та місце розміщення пересувних засобів; • організована охорона технічних засобів; • визначені місця та порядок розміщення телевізійного, звукового та освітлювального обладнання та траси прокладки кабелів; • оформлені замовлення на додаткові технічні засоби, що не входять до складу обладнання телеорганізації; • узгоджено підключення до систем озвучування місцевих міських ретрансляційних мереж або театрально-видовищних підприємств; • узгодження можливості електроживлення пересувних засобів (ПТС, ПЗС, РРС, засобів освітлення і т. ін.) від місцевої електромережі об’єкту. • Вирішені організаційні питання, щодо підключення від місцевої електромережі. У зв’язку з шкідливою дією світла на людину, освітлення на знімальному майданчику не повинне перевищувати 2000 лк.(особливо у дикторських студіях). Перед початком роботи необхідно провести перевірку та огляд: освітлювального обладнання (цілість сіток, лінз Френзеля, зовнішнього скла, страховку приладів, шторок, рамок, неушкодженість кабелів, кріплення приладів, що встановлені на підлозі), стан заземлення корпусів приборів, працездатність системи резервування, комплектність обладнання, що закріплене за студією, цілістність ламп (ламп з строком світіння, що закінчився, необхідно замінити. Лампи розжарювання з ниттю розжарювання (накалу), що провисла, із склом, що потемніло. Після закінчення роботи необхідно:вимкнути живлення пульту керування світлом або освітлювальних приладів (при відсутності пульту), відключити кабелі від освітлювальних приладів, що розташовані на підлозі, та звернути їх, підвісні прилади підняти у верхнє положення, про всі порушення нормальної роботи сповістити старшого по АСБ або ПТС, після закінчення роботи про всі порушення нормальної роботи сповістити старшого по АСБ або ПТС. Після закінчення про всі порушення нормальної роботи сповістити старшого по АСБ або ПТС. Забороняється перевозити освітлювальні прилади (крім накамерного світла) з лампами. Лампи до освітлювальних приладів повинні встановлюватись на місці зйомки. 4.4. Обов’язки змінного експлуатаційно-технічного персоналу та режисерської бригади у процесі нормальної роботи обладнання У кожній апаратній призначається старший апаратної (керівник зміни), який керує черговим експлуатаційно-технічним персоналом. Під час вступу на чергування персонал зміни повинен перевірити: • комплектність основного та резервного обладнання; • наявність допоміжного майна (інструментів, приладів, технічної документації); • наявність засобів техніки безпеки та пожежної безпеки. Керівник зміни під час вступу на чергування повинен: • ознайомитися з записами в журналах апаратної, зроблених попередньою зміною; • ознайомитися з розкладом завантаження апаратної; • здійснити звірку годинників; • забезпечити перевірку працездатності основного та резервного обладнання та проведення регламентних робіт, передбачених інструкціями з експлуатації обладнання; • доповісти про готовність до роботи старшому керівникові. Під час чергування змінний персонал зобов’язаний: • дотримуватись встановлених режимів та технічних норм роботи обладнання; • дотримуватись розкладу завантажен
|
