Приклад виконання практичної роботи. 1. Згідно прийнятої системи розробки та вихідних даних приведених в таблиці розраховуємо параметри буропідривних робіт та визначаємо час гірничих виробок
1. Згідно прийнятої системи розробки та вихідних даних приведених в таблиці розраховуємо параметри буропідривних робіт та визначаємо час гірничих виробок, ширину та площу поперечного перерізу в залежності від розташування виробки у просторі та призначення.
| Станок глибокого буріння
| Діаметр
свердловини dсв, мм
| Станок для буріння штангових шпурів
| Міцність
| Щільність заряджання rвр, кг/м3
| | руди
| порід лежачого боку
| порід висячого боку
| | НКР-100М
|
| ПТ-45
|
|
|
| 0,90
|
2. Визначаємо лінію найменшого опору для глибоких свердловин методикою проф. Ю.П.Капленка за формулами
- для компенсаційної камери , м
- для відбійки камерного запасу , м
Визначаємо приведений діаметр заряду по формулі (5.3)
, м
Розраховуємо відстань між кінцями свердловин за виразами (5.4 та 5.5)
- для компенсаційної камери , м
- для відбійки камерного запасу , м
де m – коефіцієнт зближення свердловинних рядів, долі од.;

3. Викреслюємо схеми розбурювання масиву скориставшись рис.1.1 (який приведено в практичній роботі №1) та заповнюємо табл.5.2. Враховуючи те, що відстань між буровими підповерхами рівна та складає 25 м, кількість та довжина віял свердловин у кожному підповерху будуть однакові.
| Підповерх
| Порядковий номер свердловини
| Довжина свердловини lсв, м
| Кут нахилу свердловини α;, град
| Норма виробки на буріння свердловин Нбур, м/зміну
| | по компенсаційній камері
| | І,
ІІ
|
| 7,9
|
| 23,08
| |
| 8,1
|
| |
| 8,6
|
| |
| 9,4
|
| |
| 10,8
|
| | Всього
| 2×44,8=89,6
|
| 23,08
| |
| 12,6
|
| 17,96
| |
| 15,0
|
| |
| 18,0
|
| |
| 22,0
|
| |
| 23,2
|
| |
| 22,7
|
| |
| 22,3
|
| |
| 22,0
|
| |
| 21,9
|
| |
| 21,9
| -88
| | Всього
| 2×201,6=403,2
|
| 17,96
| | Разом
| 492,8
|
| 18,89
| | ІІІ
|
| 7,9
|
| 23,08
| |
| 8,1
|
| |
| 8,6
|
| |
| 9,4
|
| |
| 10,8
|
| | Всього
| 44,8
|
| 23,08
| |
| 12,6
|
| 17,96
| |
| 15,0
|
| |
| 18,0
|
| |
| 19,6
|
| |
| 19,0
|
| |
| 18,5
|
| |
| 18,2
|
| |
| 18,0
|
| |
| 18,0
| -87
| | Всього
| 156,9
|
| 17,96
| | Разом
| 201,7
|
| 19,10
| | Всього по компенсаційній камері
| 694,5
|
| 18,95
| | по камерному запасу
| | І,
ІІ
|
| 30,0
|
| 23,08
| |
| 29,5
|
| |
| 28,8
|
| |
| 27,8
|
| |
| 27,6
|
| |
| 27,5
|
| |
| 27,5
|
| |
| 27,6
|
| |
| 27,6
|
| |
| 28,0
|
| |
| 29,0
|
| | Всього
| 2×310,9=621,8
|
| 23,08
| |
| 29,8
|
| 17,96
| |
| 26,3
|
| |
| 24,6
|
| |
| 23,2
|
| |
| 22,1
|
| |
| 21,3
|
| |
| 20,7
|
| |
| 20,4
|
| |
| 20,3
| -89
| |
| 20,5
| -83
| |
| 20,9
| -78
| |
| 21,5
| -72
| |
| 22,4
| -67
| |
| 23,6
| -61
| | Всього
| 2×317,6=635,2
|
| 17,96
| | Разом
| 1257,0
|
| 20,49
| | ІІІ
|
| 30,0
|
| 23,08
| |
| 29,5
|
| |
| 28,8
|
| |
| 27,8
|
| |
| 27,6
|
| |
| 27,5
|
| |
| 27,5
|
| |
| 27,6
|
| |
| 27,6
|
| |
| 27,5
|
| |
| 24,7
|
| | Всього
| 306,1
|
| 23,08
| |
| 22,5
|
| 17,96
| |
| 20,6
|
| |
| 19,0
|
| |
| 18,0
|
| |
| 17,2
|
| |
| 16,7
|
| |
| 16,4
|
| |
| 16,6
| -84
| |
| 17,0
| -77
| |
| 17,6
| -71
| |
| 18,6
| -65
| |
| 11,4
| -57
| | Всього
| 211,6
|
| 17,96
| | Разом
| 517,7
|
| 20,99
| | Всього по камерному запасу
| 1774,7
|
| 20,64
|
4. Час на буріння глибоких свердловин визначається за формулою (5.8)
місяців
де , – час на буріння свердловин, відповідно компенсаційної камери та камерного запасу, міс.
місяця,
місяця.
5. Час на заряджання глибоких свердловин визначається за формулами (5.11 та 5.12)
- для компенсаційної камери , місяців;
- для відбійки камерного запасу , місяці.
6. Час на виконання окремих операцій визначається за формулами (5.13 та 5.14)
а) час на буріння шпурів при утворенні воронки випуску
місяця,
б) час на заряджання штангових шпурів
місяця.
7. Складаємо планограму виконання буропідривних робіт
Таблиця 5.1
Календарний план на виконання буропідривних робіт
| №№ поз. виробки
| Найменування виробки
| Тривал. проведення, м/міс.
| Тривалість виконання робіт, міс.
| |
|
|
|
|
|
| | 1.
| Буріння штангових шпурів для утворення воронки випуску
| 0,4
|
|
|
|
|
|
| | 2.
| Заряджання штангових шпурів для утворення воронки випуску
| 0,3
|
|
|
|
|
|
| | 3.
| Буріння глибоких свердловин для утворення компенсаційної камери
| 2,7
|
|
|
|
|
|
| | 4.
| Заряджання глибоких свердловин для утворення компенсаційної камери
| 0,4
|
|
|
|
|
|
| | 5.
| Буріння глибоких свердловин камерного запасу
| 2,8
|
|
|
|
|
|
| | 6.
| Заряджання глибоких свердловин камерного запасу
| 0,3
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином, за результатами складеного календарного плану, час на буровибухові роботи дорівнює 4,2 міс.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №6
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...
|
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, новогаленовые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экстракты, а также порошки и таблетки для имплантации...
Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...
Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...
|
Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста.
Врачи-хирурги выяснили...
ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...
Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...
|
|