Методи емпіричного дослідження

Спостереження - спосіб пізнання об'єктивності світу, що ґрунтується на безпосередньому сприйнятті предметів та явищ за допомогою органів чуття без будь-якого втручання в процес з боку дослідника. Даний метод набув широкого вико­ристання при вивченні робочого часу працівника, машини у формі фотографії та хронометражу. Наукове спостереження на відміну від звичайного споглядання має смисл, мету і засоби, за допомогою яких суб’єкт пізнання переходить до предмета дослідження (явища, що спостерігається) і до продукту (результату) дослідження у вигляді звіту про спостережуване. До наукового спостереження ставляться суворі вимоги:

· чітка постановка мети;

· вибір методики і розробка плану;

· систематичність;

· контроль за коректністю і надійністю результатів;

· обробка, осмислення і тлумачення одержаного масиву даних.

Широко використовується даний метод і в статистиці - статистичне спостереження, під яким розуміють науково організований збір даних про явища та процеси, що відбуваються в суспільстві. В статистиці ви­користовуються дві організаційні форми спостереження - зві­тність та спеціально організовані спостереження, до яких на­лежать переписи, одноразові обліки, вибіркові спостереження. За охопленням одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільні і несуцільні. Останні бувають кількох видів: спо­стереження основного масиву, вибіркове, монографічне та ан­кетне. При суцільному спостереженні реєстрації підлягають всі без винятку елементи сукупності. При вибірковому - ви­вчається лише частина сукупності, відібрана спеціальним ме­тодом. Монографічне спостереження передбачає детальний опис невеликої кількості або одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими. Анкетні спостереження застосовуються найчастіше при соціологічних дослідженнях. Існують три спо­соби одержання статистичних даних: безпосередній облік фа­ктів, документальний облік та опитування респондентів.

Порівняння - це встановлення подібності й розходження предметів і явищ дійсності, надходження загального, що властиво двом, або декільком об’єктам. Метод порівняння може бути плодотворним при задоволенні його основним вимогам:

- порівнюватися можуть і повинні лише такі явища, між якими існує визначена об’єктивна спільність. Не можна порівнювати заздалегідь непорівнянні речі (як кажуть, Божий дарунок з яєчнею (грішне з праведним) наприклад, творчі здатності людини з її гардеробом).

- порівняння повинне здійснюватися по найбільш важливим, істотним ознакам.

Процедура порівняння вимірних величин з одиницею виміру називають вимірюванням.

Вимірювання — це спостереження, яке фіксує не тільки якісні, а й кількісні характеристики об’єктів і явищ. Для цього необхідні деякі масштаби, еталони, правила, пристрої вимірювання.

Вимірювання є процедурою встановлення однієї величини за допомогою іншої, прийнятої за еталон. Спосіб вимірювання складається з трьох компонентів: 1) вибору одиниці вимірювання й одержання набору відповідних мір; 2) встановлення правил порівняння вимірювальної величини з мірою і правил складання мір; 3) опис процедури вимірювання як експериментальної дії.

Експеримент (від лат. experior — випробовую) - одна із форм людської практики, в якій піддається перевірці істинність висунугих гіпотез або виявля­ються закономірності об'єктивного світу. Це таке спостереження, за допомогою якого явища вивчають при доцільно обраних або штучно створених умовах. В процесі експери­менту дослідник втручається в досліджуваний процес з метою пізнання, при цьому одні умови досліду ізолюються, інші ви­ключаються, а треті посилюються або послаблюються. Експе­риментальне вивчення об'єкта має певні переваги порівняно із спостереженням, оскільки дає можливість вивчати явища в "чистому вигляді" за допомогою усунення побічних чинників; за необхідності випробування можуть повторюватись та орга­нізовуватись так. щоб дослідити окремі властивості об'єкта, а не їх сукупність.

 

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає суть методології наукових досліджень?

2. Охарактеризуйте загальну схему методики досліджень.

3. Охарактеризуйте три великі групи методів наукового пізнання.

4. Охарактеризуйте загальнонаукові методи дослідження та покажіть умови їх використання.

4. Назвіть базові закони логіки.

5. Розкрийте сутність та основні правила аргументації.

 

 

ЛЕКЦІЯ № 4

КОНКРЕТНО-НАУКОВІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

 

Мета: вивчити поняття конкретно-наукових методів дослідження, їх класифікацію, сутність спеціальних методів економічних досліджень.

 

План

4.1. Методи соціально-економічної статистики.

4.2. Економіко-математичні методи.

4.3. Методи соціально-економічного прогнозування

Література:[ 3, c.110-185, 10, 49-180, 11, с. 93-99, 6, 12, c.179-218, 16, c. 92-260]