Методи і прийоми аналізу.

Порівняння - встановлення відмінностей між об'єктами матеріального світу або віднаходження в них спільного, що здійснюється як за допомогою органів чуття, так і за допомогоюспеціальних пристроїв, прийомів, способів. Це найбільш загальний, універсальний, логічний прийом у пізнавальному процесі. Справа в тому, що все пізнається в порівнянні. За його допомогою оцінюється робота підприємства, вивчається вплив окремих чинників на виконання планових завдань, ви­являються резерви виробництва.

В аналітичній практиці використовують такі види порів­нянь: звіт - план для визначення рівня виконання планових показників і відхилень від накреслених величин; план - звіт попереднього періоду - для визначення динаміки розвитку та темпів зростання і приросту; звіт - звіт попереднього періоду - для визначення динаміки розвитку явища та його загальних тенденцій; звіт даного об'єкта - звіт загальногалузевий - для характеристики особливостей та порівняльної динаміки роз­витку об'єкта; звіт об'єкта А - звіт об'єкта Б - для порівняльної характеристики двох чи більше однакових об'єктів та особли­востей їх розвитку; план - норматив - для визначення рівня напруженості плану. Головне при використанні порівняння - забезпечення співставності порівнюваних показників щодо термінів, асортиментних змін, цін, умов роботи тощо. Чим ширше коло порівнюваних підприємств (об'єктів), тим більші можливості виявлення передового досвіду та його поширення.

Балансові співставлення - прийом аналізу, що викорис­товується для співставлення можливостей і потреб, ресурсів та їх використання. Розрізняють балансові перевірки та балан­сові оцінки. Балансові перевірки використовують для перевір­ки та оцінки погодження та вірогідності вихідних даних. Ба­лансові оцінки використовують для оцінки рівня виконання планових завдань, розрахунку впливу окремих чинників та ін. Залежно від характеру досліджуваного явища розрізняють ба­ланси матеріальні (паливо, сировина, обладнання), трудові та фінансові (прибутки, доходи і т.п.). Найбільш поширені бала­нсові співставлення при аналізі використання робочого часу та часу роботи обладнання, при аналізі сировинних, трудових і фінансових ресурсів, при аналізі фінансового стану, виявлення зв'язків розміщення коштів з їх джерелами і т.п.

Сальдовий прийом - прийом аналізу, що використову­йся у випадках, коли відомий вплив на досліджуваний показник всіх чинників, крім одного, а прямий розрахунок його впливу ускладнений.

В цих випадках вплив чинника підраховується як різниця (сальдо) між сумою відхилень та вирахуваною величиною впливу решти чинників. Використання даного прийому доці­льне і допустиме при дуже точних розрахунках впливу чин­ників та за умови, що визначений за різницею чинник або група чинників чітко виявлені. В інших випадках можливі не тільки помилки в обчисленнях величини впливу чинників, але й неправильна їх характеристика стосовно досліджуваного показника.

Елімінування - логічний метод аналізу, який дає змогу виключити вплив ряду чинників та виділити тільки один, вплив якого визначається. Це означає, що за допомогою елімінуван­ня умовно усувається вплив одночасно взаємодіючих чинни­ків, крім одного, і, таким чином послідовно встановлюється величина впливу кожного з них. Елімінування використову­ється в економічних дослідженнях у вигляді конкретних при­йомів: ланцюгових підстановок, перерахунку планових показ­ників, різниць та відносних величин.

В основі прийому лан­цюгових підстановок лежить прийнятий в статистиці метод агрегатних індексів. Його суть зводиться до того, що розгля­даючи кожний із порівнюваних показників (фактичний та плановий) як добуток певних складових, можна створити проміжні відкориговані показники або підстановки. Це дося­гається шляхом заміни в попередньому ряді показників одно­го із його часткових планових показників фактичним. Резуль­тат і буде характеризувати вплив аналізованого чинника.

Прийом перерахунку планових показників, що використову­ється при способі ланцюгових підстановок, має і самостійне значення як один з прийомів, що широко використовується при аналізі, особливо за даними звітності.

Прийом різниць є різновидом прийому ланцюгових підстановок. Він ґрунтується на обчисленні різниць між фактичними та плановими (ба­зисними) частковими показниками (чинниками) та множен­ням їх по кожному показнику на абсолютне значення іншої взаємопов'язаного з ними часткового показника.

Прийом відносних величин базується на визначенні різниць між окремими частковими показниками, що розраховані за відсотковим відношенням фактичних значень цих показників до планових (базисних). Ці процентні різниці множаться на основний досліджуваний показник плану.