Методи обробки первинної інформації

В процесі вивчення літературних джерел доводиться ви­конувати значну аналітико - синтетичну роботу, в результаті якої первинна інформація перетворюється в потрібну вторинну інформацію. Залежно від поставленої мети цю роботу можна виконувати такими методами: анотуванням, реферуванням та складанням оглядів.

Анотування - процес перетворення первинної докумен­тальної інформації, який закінчується складанням анотації.

Анотація включає короткі відомості, які характеризують документ з точки зору його тематики, спрямованості, ціннос­ті, оформлення та походження. Анотація складається за текс­том документа або на основі інших джерел з метою поглиб­лення інформації про документ, яка вміщена в бібліографіч­ному описі. Відомості про зміст роботи, її автора, цінність наукової праці в анотаціях носять зазвичай рекомендаційний характер.

Анотації поміщаються в книгах, брошурах, тематичних планах і рекламних матеріалах, а також в бібліографічних по­сібниках та спеціальних друкованих карточках. На початку анотації наводиться бібліографічний опис твору, потім харак­теристика типу твору (стаття, монографія, посібник), основ­ної теми, проблеми, об'єкта, мети роботи та її результати

За змістом та цільовим призначенням анотації поділяють на два види:

а) довідкові, які розкривають тематику документа і повідомляють відомості про документ, але не дають його критичної оцінки;

б) рекомендаційні, які включають оцінку документі з
точки зору його придатності для певної категорії споживачів

При складанні анотації слід дотримуватися таких вимог.

1) структура анотації повинна бути внутрішньо логічною і може відрізнятися від структури анотованого твору.

2) при підборі відомостей для анотації, їх формулюванні та розміщенні слід враховувати зміст твору, призначення дотації та споживача, на якого вона розрахована.

3) середній обсяг анотації не повинен перевищувати 400-600знаків і тільки в окремих випадках допускається 800-1000 знаків, тобто 7-10 і не більше 13-17 рядків.

Анотація виконує насамперед сигнальні функції і пови­нна відповідати на питання: "про що йдеться в первинному документі?". Саме тому анотація включає переважно фрази у формі звороту, де присудок виражений дієсловом недоконаного безособового виду (аналізується, пропонується, обгово­рюється і т. п.), або пасивною дієслівною формою (дослідже­но, розглянуто, доказано і т. п.). Анотація повинна бути ви­кладена якомога лаконічніше.

Реферування - процес перетворення первинної докуме­нтальної інформації, який закінчується складанням реферату. Реферат - це вторинний документ, який включає короткий виклад змісту документа (документів) з вказівкою на характер первинного документа, методику дослідження та його ре­зультати, а також місце проведення дослідження. В практиці проведення наукових досліджень розрізняють монографічні та оглядові реферати.

Монографічний реферат - реферат, який складено за одним джерелом.

Оглядовий реферат - реферат, який складено за декіль­кома первинними джерелами.

На відміну від анотації реферат виконує не сигнальну, а пізнавальну функцію, відповідаючи на запитання "що гово­риться в первинному документі?". Тому реферат може вклю­чати фрази, виражені будь-якою граматичною формою. Роз ­ міщують реферати в різних виданнях залежно від їх виду та визначення.

Реферати залежно від особи, яка їх складає, можуть бути різними. За цією ознакою розрізняють: авторські реферати (автореферати), які складаються авторами на виконані ними роботи; реферати, які складені спеціалістами; реферати, які складені референтами. Найбільшу наукову цінність мають автореферати, найменшу - реферати, складені референтами.

В практиці виконання науково-дослідницьких робіт ду­же часто залежно від змісту та призначення реферату виділя­ють наукові та інформаційні реферати. Такий поділ має особ­ливе значення, коли йдеться про магістерські та студентські роботи.

Науковий реферат - усний або письмовий виклад нау­кової теми (питання), складений на основі проведеного дослі­дження, огляду одного чи кількох літературних та інших джерел. В ньому переважно висвітлюються наукові дослі­дження, виконані автором реферату, з викладенням висуну­тої гіпотези, системи доказів, експериментів та отриманих результатів, вказується наукова новизна та практичне значен­ня цих результатів.

Інформаційний реферат - короткий письмовий виклад наукової праці як опублікованої, так і рукописної, де висвіт­люється основний її зміст. Основне призначення такого реферату полягає в оперативному інформуванні наукових працівниківта спеціалістів народного господарства про досягнення науки і техніки з метою подальшого поглибленого його вивчення та запровадження в практичну діяльність. Такі рефе­рати публікуються в різних реферативних журналах, збірни­ках та інформативних картах.

Огляд - вторинний документ, в якому узагальнюються дані та відомості, що містяться у відповідних первинних до­кументах. При виконанні наукових досліджень розрізняють два види оглядів: аналітичні та реферативні.

Аналітичний огляд - це огляд, який є результатом все­бічного аналізу первинних наукових документів, включає ар­гументовану оцінку матеріалу і дає обґрунтовані рекомендації стосовно перспектив використання відповідних досягнень на­уки та техніки.

Реферативний огляд - це огляд, який складається на основі систематизації певних даних (відомостей) з первинних документів. Він зазвичай містить відомості про досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, дає характеристику питань, що розглядаються в первинних документах.

 

Питання для самоконтролю

1. Наведіть класифікацію інформаційного забезпечення наукових досліджень.

2. Визначте зміст інформаційної діяльності.

3. Які види інформації виділяються згідно Закону України «Про інформацію».

4. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику первинних інформаційних документів.

5. Наведіть класифікацію та дайте повну характеристику вторинних інформаційних документів.

6. Розкрийте суть анотування інформаційних документів на конкретному прикладі.

7. Що таке реферування, його види та порядок проведення?

8. Що таке бібліографічна інформація та форми її використання?

9. В чому особливості складання бібліографічних описів?

 

 

ЛЕКЦІЯ № 3

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Мета:вміти розрізняти поняття методології та методів дослідження, види методів, сутність загальнонаукових методів дослідження.

План

 

3.1. Поняття методології, методики та методів дослідження.

3.2. Основні групи загальних методів.

 

Література:[ 3, c.77-97, 4, с.54-73, 9, с. 24-30, 11, c. 63-93, 12, с. 167-179, 14, c.31-40, 15, с.15-26 ]