Матеріал для самостійного вивчення. Суть системи полягає в тому, що навчальний матеріал розподіляється на модулі-блоки, які є базою для рейтингової оцінки знань
Суть системи полягає в тому, що навчальний матеріал розподіляється на модулі-блоки, які є базою для рейтингової оцінки знань. рейтинг — це сума балів, що набирає учень, виконуючи якусь самостійну працю. Рейтингова система оцінювання знань охоплює такі види контролю: тестові завдання, самостійні й контрольні роботи, індивідуальні завдання та ін. Рейтинговими можуть бути завдання на знання теорії, вирішення типових завдань, розв’язування індивідуальних задач, виконання практичних, залікових і контрольних робіт, ініціативні виступи на уроці, участь у проведенні дискусії, виконання проблемних завдань, розгляд і рецензування праць своїх товаришів. Завдання для письмового іспиту охоплюють найважливіші питання, що визначають зміст, суть і саму організацію викладання економічних дисциплін.
Рис. 9.1 Пример модульно-рейтингової системи
Кожній академічній групі пропонується окремий варіант, що виключає будь-які повторення. Він складається з трьох частин. У першій частині наводяться категорії та поняття, що зв’язані з суттю викладання економіки. Студент має дати чітке визначення цих категорій. Друга частина містить конкретні запитання щодо певних елементів (складових) технології організації викладання й вивчення економічних дисциплін. Від студента вимагається грунтовна відповідь щодо особливостей і специфіки цих елементів (складових). У третій частині студент на прикладі конкретної теми розкриває методику організації її викладання і вивчення. Рейтингова оцінка іспиту може дати до 35 балів, його складові пропонується оцінювати в такий спосіб: – перша — 5 балів, – друга — 10 балів, – третя — 20 балів. До іспиту допускаються лише студенти, які виконали весь комплекс самостійних завдань протягом семестру. Рейтинг по окремому модулю визначається, виходячи з середнього балу по всіх видах звітності з урахуванням кількості годин, що відведені на навчання цього модуля. За затримку здачі заліку, наприклад на тиждень, студент втрачає половину можливих балів. Учень, рейтинг якого дорівнює встановленій кількості балів або є вищим за неї, може бути звільнений від іспиту, якщо він не мав незадовільних оцінок і штрафних балів за невиконання навчального графіка. Під час контролю в межах рейтингової системи слід пам’ятати: 1. контрольні завдання мають бути взаємозв’язаними і взаємозумовленими, тобто становити систему. 2. Система контрольних завдань мусить забезпечувати реалізацію різних функцій перевірки (оцінювання навчання, виховання, розвиток, стимул, корекція). 3. Контроль має забезпечувати ефективну перевірку основних якостей знань — повноту, глибину, систематичність, системність, міцність, оперативність, конкретність, узагальненість. 4. Результативність виконання контрольних завдань, що відповідають рівням знань, оцінюється в балах на основі елементного аналізу. ефективність модульно-рейтингової системи підтверджується тим, що: а) 93 % опитаних студентів віддають перевагу кумулятивній системі заліку, а не традиційній сесії; б) 95 % високо оцінюють регулярну самостійну роботу; в) 85 % задоволені підвищенням інтенсивності й якості навчання; г) 80 % згодні з тим, що ця система дає можливість виявлення студентів, які випадково опинились у вузі. рейтингова система — це переведення оцінок з номінальної шкали до порядкової, що дозволяє зняти протиріччя між самооцінкою учня й оцінкою викладача. Експериментальні дослідження В.А. Козаковим впливу рейтингової системи оцінок на активність студентів показали, що в умовах традиційного підходу кількість студентів, які виконували завдання для самостійної роботи вчасно, становила 15–20 %, а за рейтингової системи вона збільшилась в 2–3 рази. Дуже важливо, що рейтингова система привчає учнів до самореалізації в умовах певної свободи поведінки, до вироблення стратегії і тактики індивідуального навчання. Дидактичний аналіз блочно-модульного навчання і рейтингової системи оцінювання успішності учіння показує, що вони базуються на діяльнісній концепції, а це дає можливість студентам бачити сенс і результат власної дії Проте рейтинг — це оцінка, її можна вивести тільки за наявності великого обсягу навчальної роботи. Суперечливими і невирішеними моментами у рейтинговій системі вважають те, що набирання балів має дещо формальний характер. Це можна згладити, коли надати творчий характер змісту і системі рейтингових оцінок. Питання для самоперевірки 1. Сутність модульно-рейтингової системи 2. Особливості контролю при модульно-рейтинговій системі 3. Аргументи на користь модульно-рейтингової системи 4. Недоліки модульно-рейтингової системи
Тести
1. Зміст освіти — це: а) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів б) перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їхнього вивчення, і форм підсумкового контролю в) наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки г) сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню. 2. Освітньо-професійна програма підготовки – це: а) основні вимоги до якостей і знань особи, що відповідає певному освітньому рівню. б) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів в) сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню г) перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їхнього вивчення, і форм підсумкового контролю 3. Структурно-логічна схема підготовки – це: а) наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки б) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів в) сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню г) перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їхнього вивчення, і форм підсумкового контролю 4. Державний стандарт освіти – це: а) основні вимоги до якостей і знань особи, що відповідає певному освітньому рівню б) перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їхнього вивчення, і форм підсумкового контролю в) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів г) сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню 5. Освітня характеристика – це: а) основні вимоги до професійних знань, умінням і навичкам фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків б) основні вимоги до якостей і знань особи, що відповідає певному освітньому рівню в) сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню г) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів 6. Кваліфікаційна характеристика – це: а) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів б) основні вимоги до професійних знань, умінням і навичкам фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків в) сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню г) основні вимоги до якостей і знань особи, що відповідає певному освітньому рівню 7. Тест – це: а) науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів б) основні вимоги до професійних знань, умінням і навичкам фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків в) система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня фахівця вимогам освітніх (кваліфікаційних) характеристик. г) основні вимоги до якостей і знань особи, що відповідає певному освітньому рівню 8. у навчальному плані загальнонаукові дисципліни повинні займати: а) до 15% б) близько 20% в) до 25% г) близько 30% 9. у навчальному плані загальноекономічні дисципліни повинні займати: а) до 15% б) близько 20% в) до 25% г) близько 30% 10. Графік навчального процесу формує: а) ведучий викладач б) завідувач кафедри в) декан г) ректор 11. Спосіб побудови навчальних програм, відповідно до якого матеріал даного ступеня навчання вивчається на наступних ступенях, але в більше розширеному виді, має назву: а) лінійного б) послідовного в) концентричного г) конструктивного 12. Спосіб побудови навчальних програм, відповідно до якого матеріал кожного наступного ступеня навчання є логічним продовженням того, що вивчалося на попередніх ступенях, має назву: а) лінійного б) послідовного в) концентричного г) конструктивного 13. Кількість навчальних годин у тиждень не повинне перевищувати: а) 28 б) 30 в) 36 г) 40 14. Кількість іспитів в одному семестрі не повинна бути більше: а) 3 б) 4 в) 5 г) 6
Тема 7
|
