Матеріал для самостійного вивчення. 1. Економічна інформація - інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ
1. Економічна інформація - інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ, корисні дані сфери економіки, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо - господарську діяльність та причинний взаємозв'язок між керуючим і керованим об'єктами. Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни, зокрема в усіх галузях агропромислового комплексу. Економічна інформація є об'єктом реєстрації, збирання, передачі, оброблення, зберігання, пошуку та репродукування. Вона має кількісну міру, яка може змінюватися. Це означає, що в самій суті економічної інформації закладені можливості для автоматичної її переробки. Вона може виражатись в числовій формі, її можна кодувати, записувати на будь-які носії, передавати її на відстань, декодувати та обробляти, зберігати та відшукувати за допомогою різних пристроїв. їй притаманні дискретність, масовість та циклічність. Економічна інформація, що підлягає перетворенню та обробленню, повинна бути вірогідною, однозначною, несуперечливою, не надлишковою та корисною. Вірогідність - властивість інформації точно відбивати дійсний або істинний стан чи розмір певного явища, процесу тощо. Вірогідною вважається інформація, яка не викликає сумніву у дослідника. Поняття вірогідності є певною мірою умовним, бо практично всі вимірювання явищ економічного життя не є абсолютно точними, а тільки приблизними. Тому в процесі дослідження завжди потрібно виявляти міру точності вихідних даних та враховувати її при формулюванні висновків. Однозначність - властивість інформації тотожно за значенням давати кількісну та якісну характеристику певних явищ, подій, процесів. Однозначність (тотожність) інформації дає можливість досліднику правильно оцінювати фактичний стан та робити належні узагальнення і висновки. Несуперечливість - властивість інформації забезпечувати однозначність тлумачення окремих подій та явищ на підставі якісної визначеності їх, що забезпечується однозначністю та вірогідністю зібраних фактів. Основною причиною суперечливості інформації є неточності та непослідовність у формуванні вихідної інформації. Ненадлишковість - це параметр, що характеризує рівень новизни інформації. Надлишковою інформацією прийнято називати інформацію, що не містить нових відомостей. Однак при цьому потрібно розрізняти виправдану та невиправдану надлишкову інформацію. До виправданої надлишкової інформації (насамперед фактографічної) відносять ту її частину (ті сигнали), без яких сприйняття потрібних сигналів погіршується, наприклад, статистичні відомості про стан чи розвиток об'єкта, подані в ретроспективній формі. Невиправдана надлишкова інформація - інформація у формі різних повторень, дублювань графічної та вербальної інформації тощо. Для повноти характеристики економічної інформації важливе значення має проблема цінності та корисності відомостей. Цінність інформації - це набір інформаційних відомостей, які необхідні для проведення розрахунків, прийняття управлінських рішень, формулювання висновків і т. п. При цьому важлива не кількість відомостей, а ймовірність досягнення поставленої мети. Оперативна інформація втратить свою цінність та корисність, якщо зміни в стані керованого об’єкта набувають незворотного характеру. Економічну інформацію класифікують за рядом ознак. Залежно від здійснюваних в управлінні функцій розрізняють планову, облікову та регулюючу інформацію. Планова інформація в структурі економічної інформації займає 8 - 10%. Вона містить директивні вказівки про розвиток конкретного об'єкта управління та його складових. Облікова інформація в системі економічної охоплює в середньому 88 - 90%, відображаючи господарські процеси у вигляді натуральних, трудових і вартісних показників. Складовими частинами облікової інформації є бухгалтерські, звітно-статистичні та оперативні дані. Регулююча інформація займає в середньому майже 2% від загального обсягу економічної інформації. На її основі приймають рішення щодо регулювання параметрів виробництва або планових завдань. За стадіями утворення економічну інформацію поділяють на первинну та похідну. - первинна інформація відображає виробничо-господарські процеси в момент їх проходження. Це, як правило, бухгалтерська інформація, збір якої переважно здійснюється вручну і заноситься на носій типу "первинний документ" (ПД). - похідна інформація є результатом обчислень і поділяється на проміжну, що підлягає подальшій обробці, та результативну. Як первинна, так і похідна економічна інформація може бути змінною (робочою, оперативною) і постійною. До змінної інформації належать показники разового використання, зокрема дані про кількість відпрацьованого часу, виконаних тонно - кілометрів, надоєного молока тощо. Показники змінної (оперативної) інформації мають властивість змінювати свої значення. Наприклад, виробіток одного й того ж працівника в різні дні, як правило, різний. Але ж норма виробітку і розцінка за працю можуть бути одними й тими ж. І тоді це вже постійні дані. їх, якщо необхідно, вибирають із баз даних (довідників норм виробітку, норм витрат праці, норм амортизаційних відрахувань, норм витрат пально-мастильних матеріалів, розцінок за одиницю роботи і т.д.). Постійна інформація використовується багаторазово, тобто вона характеризуються деякою стабільністю. Критерієм, що визначає стабільність показника в робочому масиві, є коефіцієнт стабільності інформації. При цьому постійною вважають інформацію, коефіцієнт стабільності якої становить не менше 0,85. За об'єктивністю відображення явищ, подій, господарських операцій інформацію розподіляють на достовірну і недостовірну. За насиченістю реквізитами - на недостатню, достатню та надлишкову. Інформація надходить працівникам апарату управління як із власних структурних підрозділів, так і від інших організацій. За цією ознакою інформацію поділяють на внутрішню і зовнішню. І, насамкінець, інформацію, що надходить до об'єкта управління, називають вхідною, а інформацію від об'єкта - вихідною. Економічна інформація має такі особливості: відображує діяльність галузей економіки (підприємств, об'єднань, галузі) за допомогою натуральних, умовних і вартісних вимірників; фіксується, як дискретна величина на матеріальних носіях (документах, магнітних стрічках, дисках тощо); має лінійну форму (записується рядками). Крім того, вона є масовою і об'ємною, потребує багаторазового групування, арифметичної і логічної обробки для управління; буває цифровою, буквено-цифровою, алфавітною (буквеною); характеризується тривалістю збереження, циклічністю у виникненні і обробці у встановлених часових межах; виступає активною щодо впливу на господарський і механізм. Структура економічної інформації.зумовлена її призначенням в управлінні і контролі господарської діяльності. Залежно від цілей і завдань опливу на керований об'єкт економічну інформацію групують у різні інформаційні сукупності, кількісні зміни яких визначаються номенклатурами, що складаються з позицій. До номенклатури включають повний перелік попередньо згрупованих позицій за певною якісною однорідністю. Наприклад, номенклатура статей витрат на виробництво промислової продукції (сировина, матеріали, заробітна плата виробничих робітників, загальновиробничі витрати та ін.) включає позиції за видами сировини і матеріалів, основної і додаткової заробітної плати тощо. По кожній з них групують витрати на виробництво у кількісних і вартісних вимірниках. Ця інформація використовується при дослідженнях виконання кошторису витрат на виробництво продукції, виявленні непродуктивних витрат і розробці заходів щодо запобігання різним втратам. Аналогічно використовується інформація про зміст і структуру витрат у торгівлі і громадському харчуванні. Для зручності групування інформації за кожною позицією номенклатури витрат закріплюють умовні цифрові позначення у вигляді коду (01 - "Витрати на залізничні, водні і повітряні перевезення", 11 - "Витрати на торговельну рекламу", 18 -"Витрати на тару" та ін.).
|