Студопедия — ХVІ століття 7 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ХVІ століття 7 страница






1946—1947 — голод в Україні.

1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі.

1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.

1950,5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).

1953, 5 березня — помер Й. Сталін.

1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду О. Кириченка.

1954,19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР.

1956, лютий — XX з´їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

1957, травень — проголошення М.Хрущовим надпрограмну тваринництві.

1959,15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери.

1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні.

1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук´яненком.

1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря

ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста. 1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького.

1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком.

1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.

1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС. 1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС.

1989, вересень — установчий з´їзд Народного Руху України за перебудову. 1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

1989, березень — вибори до Верховної Ради УРСР.

1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР.

1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України.

1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України. Обрання Президентом України Л. Кравчука.

1991,8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).

1992,19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.

1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України».

1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України.

1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано

Л. Кучму.

1995, 8 червня — підписання Президентом України Л. Кучмою та головою Верховної Ради України О. Морозом Конституційного договору.

1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою Конституції України.

1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.

1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

1998, 29 березня — вибори до Верховної Ради України.

1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.

2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.

2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією;

— створення парламентської більшості.

2004, жовтень — грудень — вибори Президента України;

— помаранчева революція.

2004, 26 грудня — переголосування у другому турі виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка.

ХVІ століття

Бл. 1525—1583 рр. — Роки життя Івана Федорова — українського першодрукаря.

1526—1608 рр. — Костянтин Острозький — засновник Острозької академії.

1556 р. — Заснування Запорозької Січі на о. Мала Хортиця Д.Вишневецьким (Байдою).

1556—1561 рр. — Переклад українською мовою Євангелія («Пересопницьке Євангеліє»).

1568 р. — Участь Запорозьких козаків, як окремої формації, у Лівонській війні.

1569 р. — Люблінська унія Польщі й Литви. Утворення Речі Посполитої.

1596—1647 рр. — Петро Могила — митрополит Київський (з 1634), засновник Києво-Могилянської колегії (1632 р.)

1591—1593 рр. — Козацьке повстання під проводом К.Косинського.

1594—1596 рр. — Козацьке повстання на чолі С.Наливайком.

Бл. 1595—1657 рр. — Богдан Зиновій Хмельницький — гетьман України (1648—1657 рр.).

1596 р. — Берестейська церковна унія.

[ред.]

ХVІІ століття

1616—1622 рр. — Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного.

1621 р. — Битва під Хотином.

1625 р. — Козацько-селянське повстання Марка Жмайла. Куруківський договір.

1630 р. — Козацько-селянське повстання Трясила (Тараса Федоровича)

1635 р. — Повстання Івана Сулими. Зруйнування фортеці Кодак.

1637-38 рр. — Козацько-селянські повстання Павла Бута, Д.Гуні, Карпа Скидана, Якова Острянина.

1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

1648 р., травень, вересень — Перемоги козацького війська над поляками під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями.

1649 р., серпень — Розгром польського війська під Зборовом. Зборівська угода.

1651 р. — Поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.

1652 р. — Розгром польської армії військами Б. Хмельницького під Батогом.

1653 р., жовтень — Битва під Жванцем. Рішення Земського Собору у Москві взяти Україну під високу царську руку".

1654, 8 січня — Переяславська рада.

1654, березень — Березневі статті. Політичний та правовий статус України в складі Російської держави.

1657, 27 липня — Смерть Богдана Хмельницького. Обрання гетьманом Юрія Хмельницького.

1657, жовтень — 1659 рр. — Гетьманування Івана Виговського.

1658 р. — Гадяцький договір Івана Виговського з Польщею. Початок московсько-козацької війни.

1659 р. — Битва під Конотопом.

1659—1663 рр. — Гетьманування Ю. Хмельницького.

1659 р. — Переяславські статті Ю. Хмельницького.

1660 р. — Слободищенський трактат — угода Ю. Хмельницького з Польщею..

1661 р. — Відкриття університету у Львові.

І663—1668 рр. — Гетьманування Івана Брюховецького на Лівобережній Україні.

1663 р. — Батуринські статті І. Брюховецького.

І663—І665 рр. — Гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.

1665 р. — Московські статті І. Брюховецького.

1665—1676 рр. — Гетьманування П. Дорошенка.

1667 р. — Андрусівське перемир'я між Росією і Польщею. Поділ України на Лівобережну(у складі Росії) і Правобережну (у складі Польщі).

1668—1672 рр. — Гетьманування Д. Многогрішного.

1669, березень — Глухівські статті. Обмеження автономії України.

1672—1687 рр. — Гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.

1674 р. — Перше видання «Синопсису» — нарису історії України

1677—1681 рр. 1677, 1678 — Російсько-турецька війна за Правобережну Україну. Чигиринські походи турків на Правобережну Україну

1681 р. — Бахчисарайський договір між Росією, Туреччиною і Кримським ханством.

1685 р. — Підпорядкування Київської митрополії московському патріарху.

1686 р. — «Вічний мир» між Росією і Польщею.

1687—1709 рр. — Гетьманування І. Мазепи. Коломацькі статті.

[ред.]

ХVІІІ століття

1708, жовтень — Перехід І. Мазепи на бік Карла XII.

1708, 2 листопада — Зруйнування російськими військами О. Меньшикова гетьманської, столиці — м. Батурина.

1708—1722 рр. — Гетьманство І. Скоропадського.

1709 р. — Зруйнування російською армією Чортомлицької Січі.

1709, 27 червня (8липня) — Полтавська битва

1709, 2 жовтня — Смерть гетьмана І. Мазепи в Бендерах.

1710, квітень — Обрання гетьманом України П. Орлика в Бендерах. Ухвалення Конституції («Пакти прав і вольностей Війська Запорозького»)

1711 р. — Заснування Олешківської Січі.

1722 −1727 рр. — Малоросійська колегія.

1722—1724 рр. — Павло Полуботок — наказний гетьман Лівобережної України

1722—1794 рр. — Роки життя Г. Сковороди.

1727—1734 рр. — Гетьманування Данила Апостола.

1734—1750 рр. — «Правління гетьманського уряду».

1743 р. — Заснування Нової Січі на р. Підпільній.

1750—1764 рр. — Гетьманування К. Розумовського.

1762—1775 рр. — Нова Січ.

1764 р. — Ліквідація Гетьманщини.

1764—1786 — Друга Малоросійська колегія

1768 р. — Коліївщина — гайдамацьке повстання на Правобережній Україні.

1772 р. — Перший поділ Польщі. Приєднання Східної Білорусі до Росії та Галичини до Австрії

1775 р. — Ліквідація Росією Запорозької Січі.

1774 р. — Загарбання Австрією Буковини

1775—1828 рр. — Задунайська Січ.

1781 р. — Ліквідація полкового адміністративного поділу на Лівобережжі.

1783 р. — Приєднання Кримського ханства до Росії. Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні.

1783 р. — Заснування Севастополя.

1788 р. — Утворення Чорноморського козацького війська.

1793 р. — Другий поділ Польщі. Включення Правобережної України до складу Росії.

1795 р. — Третій поділ Польщі. До складу Росії відійшли Західна Волинь, Західна Білорусь, Литва і Курляндія.

[ред.]

ХІХ століття

1805 р. — Відкриття Харківського університету.

1809—1852 рр. — Роки життя М. Гоголя.

1812—1835 рр. — Селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка.

1813—1873 рр. — Роки життя С. Гулака-Артемовського — автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм».

1814—1861 рр. — Роки життя Т. Шевченка.

1825, 29 грудня — 1826, 3 січня — Повстання Чернігівського полку. (Південного товариства декабристів)

1828 р. — Повернення запорозьких козаків з Туреччини Утворення Азовського війська.

1834, 15 липня — Відкриття Київського університету Св. Володимира.

1837 р. — Видання «Руською трійцею» літературного альманаху «Русалка Дністрова»

1845, грудень — 1847, березень — Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

1846 р. — Видання в Москві «Історії русів».

1848 р. — Виникнення першої української політичної організації — «Головної Руської ради» у Львові. Ліквідація кріпосного права в Східній Галичині і Буковині.

1851 р. — Розпуск «Головної Руської ради».

1856 — 1916 рр. — Роки життя І. Франка.

1861, січень — 1862 р. — Видання в Петербурзі щомісячного громадсько-політичного і літературного журналу українською мовою «Основа».

1863, 18 липня — Валуєвський циркуляр про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою.

1864 — 1913 рр. — Роки життя М. Коцюбинського.

1865 р. — Відкриття Новоросійського університету в Одесі.

1866—1934 рр. — Роки життя М. Грушевського.

1868 р. — Заснування товариства «Просвіта» у Львові

1873 р. — Заснування літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові

1875 р. — Заснування Чернівецького університету.

1876 р. — Підписання Олександром II Емського указу, який забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою

1880 — 1951 рр. — Роки життя В. Винниченка.

1885 р. — Заснування Народної Ради у Львові.

1890 р. — Утворення русько-української радикальної партії в Галичині.

1899 р. — Утворення в Галичині Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій.

[ред.]

ХХ століття

1900 — утворення Революційної української партії (РУП);

 

— видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в Петербурзі.

1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя»);

 

— початок першої російської революції.

1905, червень — повстання на броненосці -Потьомкін".

1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів.

1905, жовтень — підписання царем маніфесту -Про удосконалення державного порядку", в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи.

1905, грудень — збройні повстання в Харкові. Олександрівську. Горлівці.

1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської аграрної реформи.

1907.3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи. Державний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp.

1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП).

1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка.

1914, серпень — створення в Львові Головної української ради;

 

— заснування "Союзу визволення України- (СВУ).

1914 — створення в складі австро-угорської армії українського добровольчого Легіону січових стрільців (УСС);

 

— утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії.

1917.4 березня — утворення Центральної Ради.

1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради.

1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради.

1917, липень — збройний виступ полуботківців.

1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.

1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.

1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові.

1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ.

1918,11 січня — IV Універсал Центральної Ради.

1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками:— вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим.

1918,18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію України.

1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР;

 

— проголошення на Всеукраїнському хліборобському з'їзді П. Скоропадського гетьманом України. Здійснення державного перевороту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана.

1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);— утворення Директорії.

1918,14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії. Зречення гетьманом П. Скоропадським влади.

1919, 22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР.

1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України.

1919, 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з'їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні.

1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винятком Чернігівщини, військами Денікіна.

1919,3 грудня — затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б) «Про радянську владу на Україні».

1919.11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету на чолі з Г. Петровським.

1919,16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва.

1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.

1920, 25 квітня — початок радянсько-польської війни.

1920,6 травня — вступ польсько-українського війська до Києва.

1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радянських військ.

1920.12 жовтня — підписання у Ризі угоди про перемир'я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з іншого.

1920, листопад — остаточний розгром армії Врангеля в Криму. Ліквідація Південного фронту.

1921, березень — ухвала X з'їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп).

1921, 18 березня — підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР.

1921—1923 — голод в Україні.

1922, 30 грудня — затвердження І з'їздом СРСР декларації про утворення Союзу РСР і союзного договору.

1923, березень — остаточне визнання Східної Галичини частиною Польщі Радою послів великих держав у Парижі.

1923, 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР.

1924 — II з'їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР.

1925, березень — саморозпуск УКП.

1925, грудень — проголошення XIV з'їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію.

1925—1928 — літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим.

1928—1932 — п'ятирічний план розвитку народного господарства України.

1928 — «Шахтинська справа».

1929, січень — створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН).

1929 — перехід до політики суцільної колективізації.

1930 — кампанія «пацифікації» в західноукраїнських землях.

1932—1933 — Голодомор в Україні.

1932, жовтень — пуск Дніпрогесу.

1933—1937 — другий п'ятирічний план розвитку народного господарства України.

1937, січень — ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з'їздом Рад України.

1938,11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономії.

1938—1941 — третій п'ятирічний план розвитку народного господарства України.

1939,15 березня — проголошення самостійності Карпатської України.

1939, 23 серпня — підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі.

1939,1 вересня — початок Другої світової війни.

1939. 17 вересня — перехід радянськими військами польського кордону. Початок радянізації Західної України.

1939, вересень — підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони.

1940, червень — Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до складу Радянського Союзу.

1941, ЗО червня — ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави.

1941, липень — вересень — оборона Києва.

1941, жовтень — липень — оборона Севастополя.

1942, 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР).

1942, жовтень — утворення Української Повстанської Армії (УПА).

1942.18 грудня — Визволення першого українського населеного пункту — с. Півнівки Міловського р-ну Ворошиловградської (Луганської) обл.

1942 — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат.

1943, листопад — Київська наступальна операція, внаслідок якої визволено Київ.

1944, липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

1944, 28 жовтня — визволення радянськими військами Закарпатської України.

1945,6 травня — прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію 00Н.

1945,9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими військами гітлерівської Німеччини.

1946—1947 — голод в Україні.

1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі.

1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.

1950,5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).

1953, 5 березня — помер Й. Сталін.

1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду 0. Кириченка.

1954.19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР.

1956, лютий — XX з'їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

1957, травень — проголошення М. Хрущовим надпрограми у тваринництві.

1959,15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери.

1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні.

1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС). створеної Л. Лук'яненком.

1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря ЦК КПУ, призначення на цю посаду П. Шелеста.

1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ, обрання на цю посаду В. Щербицького.

1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком.

1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.

1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС.

1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС.

1989, вересень — установчий з'їзд Народного Руху України за перебудову. 1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

1989, березень — вибори до Верховної Ради УРСР.

1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР.

1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України.

1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України. Обрання Президентом України Л. Кравчука.

1991,8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).

1992,19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.

1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України».

1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України.

1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано Л. Кучму.

1995, 8 червня — підписання Президентом України Л. Кучмою та головою Верховної Ради України О. Морозом Конституційного договору.

1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою Конституції України.

1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.

1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. 1998,29 березня — вибори до Верховної Ради України.

1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.

[ред.]

ХХІ століття

2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.

2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією; створення парламентської більшості.

2004, жовтень — грудень — вибори Президента України; помаранчева революція.

2004, 26 грудня — переголосування у другому турі виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Хронологія_історії_України

Великий Князь Київський

 

Великий Князь Київський — титул правителя міста Києва і Київського князівства, найвищий титул правителя Київської Русі у 9 — 13 століттях.

 

Першим київським князем ймовірно був легендарний засновник міста Кий. Із подальших правителів Києва до нас більш-менш достовірно дійшли тільки два імені. Це Аскольд, що його Ян Длуґош називає нащадком Кия, а Візантійський імператор Василь I використовує слово каган — титул, що дорівнює імператорському та Дир, про якого Аль-Масуді пише, що він був «перший між слов`янськими королями». На жаль, хронологічно визначити часові рамки княжінь цих правителів наразі неможливо.

Легендарні Київські князі

Кий

[ред.]

Великі князі Київські

Київські князі

Князь Роки Примітки

Аскольд і Дір до 882

Олег 882—912

Ігор 912—945

Святослав Ігорович 945—972 Ольга, регентша до 964 року

Ярополк Святославич 972—980

Володимир Святославич 980—1015

Святополк Володимирович 1015—1019

Ярослав Володимирович 1019—1054

Ізяслав Ярославович 1054—1068

Всеслав Брячиславич 14 вересня 1068 — квітень 1069

Ізяслав Ярославович 1069—1073 вдруге

Святослав Ярославич 1073—1076

Ізяслав Ярославович 1077—1078 втретє

Всеволод Ярославич 1078—1093

Святополк Ізяславич 1093—1113

Володимир Всеволодович 1113—1125

Мстислав Володимирович 1125—1132

Ярополк Володимирович 1132—1139

Вячеслав Володимирович 1139

Всеволод Олегович 1139—1146

Ігор Олегович 1146

Ізяслав Мстиславич 1146—1154

Ростислав Мстиславич 1154

Ізяслав III Давидович 1154 - 1155

Юрій Володимирович 1155—1157

Ізяслав III Давидович 1157 - 1158 вдруге

Ростислав Мстиславич 1159-1167

Володимир ІІІ 1167 син Володимира Мономаха

Мстислав Ізяславич 1167—1170

Гліб Юрійович 1170—1171 син Юрія Долгорукого

Володимир ІІІ 1171 вдруге

Михайло Юрійович 12 червня 1171- 1 липня 1171

Роман Ростиславич 1171 — лютий 1173

Рюрик ІІ Ростиславич березень 1173 — вересень 1173

Ярослав Ізяславич 1173—1174

Роман Ростиславич 1175—1176 вдруге

Святослав Всеволодович 1176—1194 1173 — 18/19 грудня 1173

Рюрик ІІ Ростиславич 1194-1200, 1207-1210

Інгвар Ярославич 1200-1202, 1212

Роман Мстиславич 1204—1205

Всеволод Святославич 1206-1207, 1210-1212

Мстислав Романович 1212—1223

Володимир Рюрикович 1223—1234

Ізяслав IV Мстиславович 1235

Володимир Рюрикович 1236 вдруге

Михайло Всеволодович 1236—1239

Ростислав ІІІ Мстиславович 1239

Данило Романович 1240

Михайло Всеволодович 1241—1246 вдруге

Ярослав ІІІ Всеволодович 1246 з Суздальської династії,

посадив у Києві боярина Дмитра Єйковича

Занепад Києва

1169 — Андрій Боголюбський 2 дні жорстоко руйнує та грабує Київ

1203 — Рюрик ІІ, відбивши Київ у Романа Мстиславича, знову жорстоко його грабує

1240 — хан Батий руйнує та грабує Київ

 

Козацькі ватажки

№ Ім'я Титул Головування Герб Примітки

Юрій Пац воєвода київський 1486—1492 організатор козацьких загонів.

Богдан Глинський намісник черкаський 1488 — 1495 козацький ватажок, руйнівник Очакова.

Дмитро Путятич воєвода київський 1492 — 1505 організатор козацьких загонів.

Сенько Полозович староста черкаський 1510 — 1524 організатор козацьких загонів, козацький ватажок.

Предслав Лянцкоронський староста хмельницький 1516—1528

Остафій Дашкович староста канівський і черкаський 1514—1535 організатор козацьких загонів, козацький ватажок.

Дмитро Вишневецький староста канівський і черкаський 1550—1557 організатор козацьких загонів, засновник фортеці на Малій Хортиці — прототипа Запорозької Січі.

Біруля Мадський ватажок 1568

Карпо Масло ватажок 1568

Андруш ватажок 1568

Лісун ватажок 1568

Яцько Білоус ватажок 1568

Андрій Лях невідомий 1568 організатор нападу на московське посольство до Криму.

Фока Покотило кошовий отаман 1574

Демян Барабаш кошовий отаман 1575

Павлюк кошовий отаман 1576

Яків Шах гетьман «низовий» 1576—1578

Іван Підкова ватажок 1577—1578

Лук'ян Чорнинський гетьман 1578

Самійло Зборовський гетьман 1581

Богдан Макошинський гетьман 1584

Михайло Ружинський гетьман 1585

Кирик Ружинський гетьман 1585

Захар Кулага гетьман 1585

Лук'ян Чорнинський гетьман 1586 вдруге

Богдан Макошинський гетьман 1586 вдруге

Потребацький ватажок 1588

Захар Кулага гетьман 1589 вдруге

Богдан Макошинський гетьман 1594 втретє

Григорій Лобода гетьман 1594—1596

Северин Наливайко ватажок 1594—1596

Федір Полоус кошовий отаман 1595

Матвій Шаула гетьман 1596

Каспар Підвисоцький кошовий отаман 1596

Криштоф Кремпський гетьман 1596

Криштоф Нечковський гетьман 1596

Гнат Василевич гетьман 1596—1597

Тихін Байбуза гетьман 1597

Флоріан Гедройт ватажок 1598

Мітла ватажок 1598

Федір Полоус кошовий отаман 1598 вдруге

Семен Скалозуб кошовий отаман 1599

Іван Куцкович гетьман 1602—1603

Іван Косий гетьман 1603

Григорій Ізапович гетьман 1606

Зборовський гетьман 1606

Олевченко гетьман 1606

Бурдило кошовий отаман 1616

Дмитро Барабаш гетьман 1617

Михайло Скиба ватажок 1618

Яцько Неродич гетьман 1619—1621

Петро Одинець ватажок 1620

Грицько Чорний гетьман 1624

Пирський гетьман 1625

Грицько Чорний гетьман 1628 вдруге

Грицько Чорний гетьман 1629—1630 втретє

Тарас Трясило гетьман 1630 козацький ватажок, керівник антиурядового повстання 1630 року.

Семен Перев'язка гетьман 1632 вдруге

Арлам кошовий отаман 1632

Андрій Діденко гетьман 1632

Гиря Каневець ватажок 1633

Іван Сулима гетьман 1633—1635

Василь Томиленко гетьман 1636—1637

Павло Павлюк гетьман 1637

Яків Острянин гетьман 1638

Дмитро Гуня гетьман 1638

 

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 393. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методы анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия   Содержанием анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия является глубокое и всестороннее изучение экономической информации о функционировании анализируемого субъекта хозяйствования с целью принятия оптимальных управленческих...

Образование соседних чисел Фрагмент: Программная задача: показать образование числа 4 и числа 3 друг из друга...

Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия