РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ І ТЕМ КУРСУДідух Г. Ділове та наукове мовлення у вищій школі. – Тернопіль: ТДПУ, 2000. – 144 с. Медвідь А. М. Практикум з ділової української мови. – К.: Здоров’я, 2002. – 224 с. Юкало В. Я. Культура мови: Навч. посібник для студ. вищих мед. закладів освіти / За ред. Л.В.Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 77 с. Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з ділової української мови у вищому медичному закладі в умовах кредитно-модульної системи навчання. – Укл.: Г. Л. Василенко, М. І. Лісовий, А. А. Козачук, Л. М. Писаренко. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2006 – 50 с. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів-медиків з ділової української мови під час вивчення теми „Лексичний аспект ділового мовлення”. – Укл. М. І. Лісовий. Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2007. – 37 с. Методичні рекомендації щодо формування культури професійного мовлення майбутніх медичних працівників під час вивчення ділової української мови. – Укл. М. І. Лісовий. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2005. – 36 с. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів-медиків з ділової української мови в умовах кредитно-модульної системи навчання (1 курс). – Укл.: Г. Л. Василенко, М. І. Лісовий. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2005. – 66 с. Контроль знань і умінь студентів-медиків з ділової української мови. – Укл.: Г. Л. Василенко, М. І. Лісовий, А. А. Козачук, Л. М. Писаренко. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2008 – 52 с.
__________________________________________________________ Підписано до друку Зам.№ Формат 60х90 1/16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк. Тираж 100 прим. __________________________________________________________________
Вінниця. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, вул. Пирогова, 56 ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Методичні рекомендації до семінарських занять
ЗАТВЕРДЖЕНО
Запоріжжя 2006
УДК:
Методичні рекомендації до курсу “Теорія держави і права” для студентів юридичного факультету / Укладачі: С.М. Тимченко, Л.Г. Удовика. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 82 с.
Включає плани семінарських занять, термінологічні, схематичні, теоретико-аналітичні, практичні завдання, основні вимоги до підготовки до семінарських занять, питання для самоконтролю, перелік питань для підготовки до екзамену, список рекомендованої літератури (основної і додаткової).
Рецензент: д.ю.н., професор Т.О. Коломоєць. Відповідальний за випуск: к.філос.н., доцент Л.Г. Удовика.
ВСТУП
Курс теорії держави і права є одним із найскладніших і одночасно найбільш значущим у процесі всієї фахової підготовки юристів. Разом з тим, його викладання необхідне на початковому етапі навчання, оскільки засвоєння загальнотеоретичних положень і концепцій про державу і право дає студентам основу для вивчення галузевих юридичних наук. В системі юридичних наук теорія займає особливе місце, зумовлене тим, що вона, досліджуючи державно-правову форму організації суспільства в цілому є вступом і основою правознавчих наук. За навчальним планом вивчення теорії держави і права передбачається в першому й другому семестрі, включає лекційні, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, модульний контроль (тестування), написання курсової роботи, екзамен і об'єднується у чотири тематичні модулі. Мета і завдання курсу “Теорія держави і права” - сприяти студентам, майбутнім юристам, збагатити свій інтелектуально-творчий потенціал знаннями: а) на понятійному рівні – основних категорій, понять, конструкцій, ідей, концепцій, теорій держави і права; б) на фундаментальному рівні – осягнути структуру й зміст теорії держави та теорії права, їх сутність і цінність; в) на практично-творчому рівні – чітко розуміти основні поняття й судження, як містяться у книзі (статті); критично ставитися до змісту книги (статті), визначати власне ставлення до неї, давати їй загальну характеристику; Вивчення курсу передбачає також оволодіння, з точки зору практичної діяльності, такими навичками і методами: а) на репродуктивному рівні – вмінням самостійно наводити приклади відповідних норм і статей нормативно-правових актів, правових явищ, моделювати правові ситуації; б) на евристичному рівні (алгоритмічному) – виокремлювати основні положення книги (статті), аналізувати зміст юридичних норм; тлумачити правові норми; в) на творчому рівні – формувати власну точку зору на основі зв'язку права з дійсністю; обґрунтовувати правові рішення щодо конкретних правових ситуацій; визначати методологію дослідження правових і державних явищ. Пропонований курс із загальної теорії держави і права покликаний сприяти підготовці у Запорізькому національному університеті юристів високої кваліфікації, готових і здатних брати активну участь у розбудові демократичної, соціальної, правової держави, формуванні громадянського суспільства в Україні. Досягнення високої мети можливе лише за умови засвоєння студентами-юристами найбільш загальних і провідних закономірностей виникнення, структури, функціонування й розвитку держави та права, врахування кращих гуманістичних і демократичних державно-правових здобутків людської цивілізації. Вивчення теорії держави і права здійснюється на основі кредитно-модульної системи організації учбового процесу, метою якої є підвищення якості знань юристів, формуванні вміння самостійно, творчо і професійно вирішувати правові проблеми, забезпечення конкурентоспроможності студентів у світовому освітньому просторі. Кредитно-модульна система покликана також забезпечити можливості навчання студентів за індивідуальною освітньо-професійною програмою з урахуванням вимог замовників і побажань студентів у отримання кваліфікації, яка відповідає ринку праці.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ І ТЕМ КУРСУ Семінарські заняття покликані допомогти студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності. Мета семінарського заняття полягає у тому щоб: по-перше, перевірити якість засвоєння студентами відповідної теми курсу на основі їхньої самостійної роботи з матеріалами лекції, основною та додатковою літературою, документами, нормативно-правовими актами та матеріалами юридичної практики. По-друге, сприяти формуванню творчого мислення студентів, допомогти їм оволодіти методикою самостійного засвоєння програмного матеріалу. По-третє, виробити у студентів уміння грамотно, логічно, переконливо формулювати й відстоювати під час публічного виступу свої думки, ідеї про право, державу, не «прив’язуючись» до конспекту. Найбільш раціональною системою підготовки до семінару є система, яка включає в себе такі елементи: – своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями плану; – встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу; – перегляд власного конспекту лекцій; – вивчення відповідної теми за підручником; – опрацювання основної літератури, що рекомендується до теми семінарського заняття; – аналіз документів, нормативно-правових актів, судової практики; – опрацювання додаткової літератури; – безпосередня підготовка до виступу на семінарі (складання плану, тез, конспекту виступу); – запис незрозумілих питань, які слід з’ясувати на консультації чи семінарі; – самоперевірка готовності до семінарського заняття, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій, які вказані до кожного семінарського заняття; самоперевірку можуть здійснювати декілька студентів, ставлячи один одному запитання. На основі систематизації й узагальнення всього вивченого матеріалу слід самостійно підготувати на кожне питання плану семінару розгорнені відповіді, які повинні включати: 1) план виступу із зазначеного питання (розгорнутий чи стислий) або тези відповіді; 2) визначення (дефініції) відповідних понять, розкриття їх сутності; 3) характеристик родових і видових властивостей державно-правових явищ, їх закономірностей, класифікацію (типологізацію); 4) посилання на рекомендовані до семінару джерела, літературу; Основна частина відповіді на питання семінару повинна бути викладена самостійно. Зачитувати дозволяється лише цитати з наукової та іншої літератури, документів, нормативно-правових актів, судової практики. Якість і рівень відповіді знижує бідність мови, неправильне вживання спеціальних термінів, неграмотна, нелогічна побудова речень, висловів, вживання русизмів. План виступу на семінарі являє собою розкриття структури прочитаного підручника, монографії, їх розділів, глав та параграфів. Він не повинен механічно повторювати змісту самої роботи. Слід навчитись самостійно виділяти проблеми, питання, називати і розташовувати в логічній послідовності. Усі джерела потрібно вивчати крізь призму питань плану семінарського заняття. Тези – це не простий перелік проблем, а коротко сформульовані положення роботи без детального викладу доказів, принципів, міркувань автора твору. Конспект – це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень. Зміст конспектування полягає в поділі книги чи окремих глав, параграфів на частини і їх короткий виклад у стислому вигляді своїми словами. Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці. А зміст глави – на двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Писати треба зрозуміло, чітко, послідовно. Основні ідеї, висновки виділяти, підкреслюючи їх, беручи у рамку. На семінарських заняттях викладач оцінює не тільки знання студентами основного змісту питання, яке вивчається, а і їх уміння вести конспект. Під час підготовки до семінарських занять студентам слід раціонально використовувати навчальні посібники, монографії, словники, “Юридичну енциклопедію”, наукові статті та ін. Особлива вимога висувається щодо усвідомленого, сталого і ґрунтовного засвоєння теоретичних питань, основних понять теми, основних ознак, рис, властивостей, принципів, різновидів державно-правових явищ. Передумовою вищезазначеного є систематичне виконання схематичних завдань, які подаються до кожного семінарського заняття. У процесі вивчення курсу філософії кожен студент мусить написати і захистити реферат, брати участь в обговоренні рефератів своїх колег. Розпочинаючи вивчення курсу, студент обирає тему реферату, погоджує її з викладачем, одержує детальні рекомендації щодо добору та вивчення літератури, правил оформлення реферату. Маючи на меті формування творчого мислення студентів, семінарське заняття передбачає обов’язкове письмове виконання практичних і теоретико-аналітичних завдань. З метою вироблення у студентів уміння грамотно, логічно, переконливо формулювати й відстоювати під час публічного виступу свої думки, ідеї про право, державу, не «прив’язуючись» до конспекту семінар передбачає обов’язкові виступи, дискусії, обговорення при розв’язанні проблемних питань. Рівень досягнення цілей семінарських занять перевіряється викладачами шляхом: 1) заслуховування й оцінки змісту, форми виступів студентів з питань плану заняття; 2) заслуховування й обговорення запитань. Що ставляться студентами впродовж семінару; 3) розв’язання практичних і теоретико-аналітичних завдань на основі обговорення запропонованих студентами відповідних творчих рішень; 4) систематичної перевірки конспектів семінарських занять студентів з письмово виконаними обов’язковими завданнями; 5) проведення загальних письмових контрольних робіт (модульного контролю).
ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
|
