Підсумковий контроль
Іспит з курсу «Вступ до літературознавства» проводиться в усній формі. Студенти отримують питання до іспиту у вигляді білетів (загальна кількість – 30). Кожен білет має три питання: 1) теоретичне питання, 2) визначення термінів (5 термінів) і 3) питання по першоджерелах. Наприклад: Білет № 1.
Відповідь на кожне питання оцінюється у 15 балів (третє питання – 10 балів). При цьому враховується повнота розкриття питання, знання змісту аналізованих творів та вміння орієнтуватись у загальній літературній ситуації та культурному контексті означеного в іспитових білетах періоду. Питання до іспиту І. Теоретичні питання. 1. Літературознавство як наука предмет вивчення, мета, комплекс літературознавчих дисциплін. 2. Література як мистецтво слова: художня специфіка (об’єкт зображення, функції, критерій художності). 3. Принципи традиційної класифікації літературних творів на роди і жанри. 4. Лірика та її жанри. Класифікація за різними жанровими ознаками. 5. Епос та епічні жанри. Принцип жанротворення. 6. Драма як рід: генезис та основні жанри. 7. Трагедія як драматични жанр. 8. Комедія як драматичний жанр. 9. Драма як літературний жанр. 10. Міжродові та суміжні утворення (поема, байка, балада, дума, билина). 11. Тема, проблема, художня ідея, тенденція літературного твору. 12. Система образів у літературно-художньому творі (перелік, загальна характеристика). 13. Пафос, або тип авторської емоційності. Види пафосу. 14. Художній конфлікт. Типи конфліктів. 15. Фабула і сюжет. Співвідношення понять. Різні стадії розгортання сюжету. 16. Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції. 17. Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства. 18. Лексика у літературному творі: можливості використання її у прямому значенні (синоніми, антоніми, пароніми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, неологізми). 19. Переносне значення слова (тропіка): загальній механізм утворення, функції, характеристика найголовніших тропів з прикладами (порівняння, епітет, метафора, метонімія, алегорія, символ). 20. Стилістичні фігури: суть поняття. Принципи класифікації (від античності до сьогодні). Характеристика найголовніших фігур (анафора/епіфора, градація, асиндетон/полисиндетон, плеоназм, тавтологія; еліпсис; паралелізм, інверсія, хіазм; риторичне питання/оклик). 21. Фонічні засоби увиразнення художньої мови. 22. Віршування як розгалуження літературознавства: предмет вивчення, завдання. 23. Силабічна й тонічна системи віршування. Визначні чинники. 24. Силабо-тонічна система віршування: визначні чинники. Основні двоскладові і трискладові метри. 25. Міжсистемні форми віршування. Верлібр. 26. Строфа у віршовому тексті: суть поняття, функції, різновиди простих строф. 27. Поняття канонізованих, або твердих строф (види, характеристика найбільш популярних). 28. Рима у віршовому тексті: функції, принципи класифікації рими, характеристика основних різновидів (багата/бідна, точна/неточна тощо).
29. Нарація (оповідь) і наратор (оповідач/розповідач) в епічному літературному творі: зміст поняття; чинники, що впливають на характер оповіді. 30. Літературний процес. Внутрішні й зовнішні чинники його розвитку. 31. Стадіальність літературного розвитку. Принципи періодизації літератури за С. Аверинцевим. 32. Періодизація української літератури за Д. Чижевським. 33. Типи художньої творчості і їх характеристика (символічний, романтичний, сентиментальний, аналітично-реалістичний).
ІІ. Словник (визначення термінів) 1. Літературні роди і жанри. Епос, лірика, драма, ліро-епос, ліро-драма; епопея, оповідання, повість, новела, роман; лірика, пісня, вірш, ода, гімн, псальма, елегія, послання, сонет, епіграма, епітафія; поема, балада, байка, дума, билина; трагедія, комедія, драма (жанр), трагікомедія, водевіль, фарс. 2. Стилістика. Тропи. Метафора, метонімія, епітет, синекдоха, симфора, гіпербола, літота, порівняння, перифраз, евфемізм, антономазія, алегорія, персоніфікація, іронія. 3. Стилістика. Фігури. Анаколуф, еліпсис, асиндетон, полісиндетон, плеоназм, тавтологія, синтаксичний паралелізм, хіазм, анафора, епіфора, анепіфора, анадиплосис (епанастрофа), ампліфікація, градація (клімакс, антиклімакс, зламаний клімакс), парономазія, антитеза, оксюморон, риторичні фігури (риторичне звертання, питання, заперечення, оклик), інверсія, рефрен, симплока, силепсис, паліндром, анаграма, алюзія; 4. Стилістика. Інтертекстуальність (Текст у тексті). Парафраз, ремінісценція, стилізація, травестія, бурлеск, пародіювання, запозичення, наслідування, аплікація, колаж, центон, компіляція, плагіат. 3. Віршування. Вірш, стопа, метр, ритм, розмір, віршова константа, клаузула, цезура, ямб, хорей, амфібрахий, анапест, дактиль, білий вірш, верлібр, вільний, або довільний вірш, пірихій, спондей, гекзаметр; строфа, рима, бідна рима, багата рима, точна рима, неточна рима, холоста рима, елегійний дистих, акростих, дистих, терцина, тріолет, катрен, пентаметр, секстина, октава, нона, вінок сонетів, хвостатий сонет. 4. Літературний процес. Напрям, течія, стиль, метод художній, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, соцреалізм, декаданс, модернізм (символізм, імпресіонізм, акмеїзм), авангардизм (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм), постмодернізм. ІІІ. Питання по першоджерелах. 1. О. Потебня про внутрішню форму образу. 2. Обґрунтування класифікації літературних творів в «Поетиці» Аристотеля 3. Н. Буало про жанрові різновиди творів. 4. Й.В. Гете і Ф. Шиллер про епічну і драматичну поезію. 5. Ф. Шеллінг про конструювання окремих видів поезії. 6. Г.В.Ф. Гегель про особливості епосу, лірики, драми і роману. 7. М. Бахтін про епос і роман. 8. Х. Ортега-і-Гассет та його погляди на жанр роману. 9. Аристотель про трагедію та комедію. 10. Обґрунтування жанру драми в роботах Г.Е.Лессінга і Д.Дідро. 11. Ф. Шиллер про патетичне. 12. Ф. Шиллер «наївну» і «сентиментальну» поезію. 13. Гегель про єдність змісту і форми. 14. Гегель про манеру, стиль, оригінальність. 15. Теорія стилів за Д.Чижевським. 16. М.Чернишевський про форми комічного у поезії. 17. І. Франко про поетичну ідею. 18. Б.Шоу про типи дії в драмі («Квінтесенція ібсенізму»). 19. О.Веселовський про мотив і сюжет. 20. О.Білецький про зображення типів і речей у літературному творі. 21. Поетика вставної новели (за Г. Майфетом «Природа новели»). 22. О.Потебня про властивості слова і про теорію тропів. 23. М. Довгалевський про слов’янський силабічний вірш. 24. І.Франко як дослідник коломийкового розміру. 25. Погляди М. Ковалевського на риму, ритмічні засоби українського вірша. 26. Вільний вірш у його відношенні до традиційних систем віршування. Г. Сидоренко про верлібр («Від класичних нормативів до верлібру»). 27. Мова як база фоніки (за І.Качуровським). 28. Українська силабіка і силабо-тоніка (за І.Качуровським). 29. М. Зеров про новаторство романтизму. 30. Особливості реалізму як новочасного художнього мислення (за М. Ігнатенком). 31. Ю. Лотман про мову як вторинну моделюючу систему («Структура художественного текста»). 32. М. Бахтін про змістовність форми у літературно-художньому творі. 33. Артюр Рембо у сонеті «Голосні» про акустичні можливості вірша. 34. Футуристи про «самовите слово». Б. Пастернак про семантичну значущість сполучення різних звуків (ономатопея). 35. С.С. Аверинцев про три етапи у розвитку світової літератури («Категории поэтики в смене литературных эпох»)
|
