Витрати на виробництво й придбання окремих виробів

 

Найменування продукції	Постачальник	Ціна, тис. р.	Витрати на виробництво, тис. р.
1. Редуктор	МАЗ
2. Качана	МТЗ

 

Сучасний маркетинг рекомендує вивчати ринок сировини й матеріалів за допомогою прямих і непрямих методів.

Прямий метод припускає одержання інформації про кон'юнктуру ринку безпосередньо від резидентів із чотирьох джерел:

• контакти з постачальниками;

• контакти з посередниками;

• відвідування ярмарків і виставок, що подає багату інформацію про технічні розробки, ціни, якість товарів і можливість використати при цьому каталоги ярмарків і виставок;

• поїздки на підприємства-постачальники і їхній огляд, що дозволяє зробити висновок про здатності підприємства виконує замовлення, про його технічні можливості в частині надання послуг.

Непряме вивчення ринку сировини й матеріалів (вторинне) на відміну від первинного (прямого) припускає використання вже наявних документів. Цей метод дешевше первинного. У якості вихідних даних для вивчення ринку служать:

• огляди стану кон'юнктури ринку, біржові бюлетені, що містять відомості про зміну цін;

• журнали, газети, радіо, телебачення;

• фірмові журнали, що випускають торгово-промисловими палатами, а також постачальниками. Вони містять інформацію про нові розробки й технології;

• пропозиції про продажі, що втримуються в спеціальних журналах, каталогах, брошурах, проспектах;

• галузеві адресні книги, технічні довідники.

При вивченні ринку сировини й матеріалів на підприємствах обов'язкова наявність архіву, структурно орієнтованого по видах матеріалів або постачальникам. Поряд із цим досить корисна картотечна система, у якій відбивалися б постачальники, номенклатура й ціни.

Дослідження ринку сировини й матеріалів дозволяє відповісти на наступні питання:

• Хто й що поставляє на внутрішньому й зовнішньому ринках?

• Які можливі постачальники?

• Наскільки велика конкуренція серед покупців?

• Хто з покупців здобуває цей же матеріал дешевше?

• Чи є можливості для заміни матеріалів?

• Які шляхи придбання матеріалів?

• Які можливі види транспорту?

• Чи з'являються нові технології?

При вивченні ринку сировини й матеріалів проробляються можливості закупівель по імпорті. При цьому варто враховувати, що тільки великі фірми в стані захистити свої інтереси за рубежем, не підключаючи посередника, і тільки вони можуть містити власні представництва в інших країнах. Договірні угоди із закордонними виготовлювачами припускають знання діючих в інших країнах митних обмежень і правил міжнародної торгівлі. Крім того, необхідно враховувати, що перевезення матеріальних ресурсів, закуплених у закордонних фірм, сполучена з підвищеним ризиком і більшими витратами. Тому найбільшу доцільність представляє закупівля за рубежем лише тих видів сировини й матеріалів, які переробляються в більших кількостях і придбання яких за рубежем дозволяє значно скоротити витрати.

Для дрібних і середніх підприємств більше раціональним є придбання сировини й матеріалів за рубежем (якщо є необхідність) за посередництвом імпортера, що спеціалізується на цьому.

Планування закупівель матеріальних ресурсів

План закупівель матеріальних ресурсів складається на основі балансів матеріально-технічних ресурсів, у яких зіставляється потреба в матеріальних ресурсах із джерелами її задоволення й визначається кількість матеріалів, що підлягають завезенню з боку.

Джерелами задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах є:

• очікувані залишки матеріальних ресурсів на початок планованого року;

• завезення ресурсів з боку;

• мобілізація внутрішніх резервів;

• власне виробництво.

Розглянемо методику визначення зазначених показників.

Абсолютний розмір очікуваних залишків матеріальних ресурсів на початок планованого року визначається на підставі даних про наявність фактичного запасу матеріалів у момент розробки плану матеріально-технічного забезпечення, а також про очікуване надходження й витрату їх цього року за період, що залишився, часу по формулі

(28)

 

де О_ож — очікуваний залишок даного матеріалу; Зф — фактичний запас (залишок) матеріалу в момент розробки плану матеріально-технічного забезпечення; В_ож і Пик — відповідно очікуване надходження й очікувана витрата за період часу від дати, на яку взятий фактичний залишок, до початку планового періоду.

В очікуване надходження включаються:

а) кількість матеріалівів, що постачальники повинні відвантажити до кінця року по договорах попереднього періоду;

б) фактичне надходження матеріалів за період від дати, на яку встановлений фактичний залишок матеріалів, до настання моменту складання плану;

в) матеріали, що перебувають у шляху до даного підприємства в момент складання їм плану матеріально-технічного забезпечення;

г) передбачуване надходження матеріалів за рахунок місцевих і децентралізованих джерел.

Важливий резерв матеріального забезпечення плану виробництва на підприємствах — мобілізація внутрішніх ресурсів, здійснювана по наступних напрямках:

• економія матеріалів за рахунок проведення організаційно-технічних заходів;

• утилізація відходів виробництва за рахунок впровадження нових прогресивних технологічних процесів;

• повторне використання матеріалів й устаткування шляхом ремонту й відновлення запчастин і спецодягу, вулканізації гумових виробів, вторинного використання металів і т.д.;

• використання наднормативних і зайвих запасів матеріалів, своєчасна реалізація непотрібних матеріалів іншим підприємствам і т.д.

З метою виявлення внутрішніх резервів необхідно провести аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві. Для того розраховуються наступні показники.

Індекс питомої витрати матеріалів, сировини (I_м) характеризує відносна зміна витрати матеріалу на одиницю продукції (роботи, послуги) і розраховується по формулі

(29)

 

де У_р, У_р - показники питомої витрати (норми витрати) даного виду матеріалу відповідно у звітному й базисному роках на одиницю продукції.

Аналогічно визначається загальний індекс питомої витрати матеріалів, сировини /_мо:

 

(30)

 

де Н₁, H₀ — питома витрата (норма витрати) матеріалу на виготовлення одиниці даного виду продукції відповідно у звітному й базисному періодах; Т₁ - загальна кількість даного виду продукції, виготовленої у звітному періоді.

У многономенклатурном виробництві, коли різні матеріали використаються для виготовлення різних виробів, для визначення зміни питомої витрати цих матеріалів на весь обсяг зробленої продукції застосовується наступна формула:

(31)

 

де Ц₀ — порівнянна ціна одиниці даного виду матеріалу.

 

Коефіцієнт використання матеріалу (К_м) визначається відношенням чистої ваги виробу (В_и) до норми витрати матеріалу (Н_Р):

(32)

Коефіцієнт виходу корисної речовини (К_в) визначається відношенням кількості отриманої корисної речовини (В_п) до теоретично можливого виходу цієї речовини з одиниці сировини (Вт):

(33)

Коефіцієнт витрати листового матеріалу (К_р) визначається розподілом загальної ваги (площі) отриманих заготівель, деталей (П₃) до ваги (площі) аркуша, що розкроює, (Пл):

(34)

Коефіцієнт забезпечення виробництва (q_oб) характеризує рівень забезпечення виробництва різними видами ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії й т.п.) або різними видами послуг і визначається наступним відношенням:

(35)

 

де Мф — кількість ресурсів, що надійшли за даний період у виробництво (послуг ) у відповідних одиницях виміру; Мп - потребное (нормативне) кількість ресурсів (послуг) у відповідних одиницях виміру, що повинне надійти за цей період за планом.

Коэффициент плановості забезпечення q_поб визначається порівнянням кількості (вартості) матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива й т.п.), отриманих від постачальників з порушенням строків й обсягу поставки, і планового обсягу поставок за цей же період:

(36)

 

де М_нс — кількість (вартість) матеріальних ресурсів, що надійшли за даний період з порушенням строків поставки (із запізненням); М_пл — планова кількість (вартість) матеріальних ресурсів, які повинні були надійти за даний період.

Коефіцієнт організації постачання матеріальними ресурсами (q_ос) визначається множенням коефіцієнта забезпечення виробництва (q_поб) на коефіцієнт плановості забезпечення

(37)

Крім цих специфічних показників ефективність використання матеріальних ресурсів може бути оцінена по динаміці показників матеріалоємності (материалоотдачи) продукції, питомої ваги матеріальних витрат у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягів виробництва й матеріальних витрат. Заходу плану мобілізації ресурсів, передбачених планом інновацій, заносяться в таблицю 2.

Баланс по кожному виді матеріального ресурсу може бути представлений формулою

 

П_р + П_к + П„_т + Пр_Э„ + П_ти + П_нп + З_пер= О_ож + Мр + П₃, (38)

 

де П_р — потреба в даному виді ресурсу на виконання плану виробництва або обсягу робіт; П_к — потреба у відповідному ресурсі на капітальне будівництво; П_нт - потреба в даному виді ресурсу на впровадження нової техніки; П_рэн - потреба в аналогічному ресурсі на ремонтно-експлуатаційні потреби; П_ти — потреба в даному виді ресурсу на виготовлення технологічного оснащення й інструмента; П_нп — потреба в розглянутому виді ресурсу на приріст незавершеного виробництва; З_пер — величина перехідних запасів; О_ож - очікуваний залишок матеріалу на початок планового періоду;

Мр — мобілізація внутрішніх ресурсів; П₃ — величина завезення матеріалів.

На основі балансу матеріального забезпечення визначається величина планованих закупівель ресурсів (П₃) як різниця між загальною потребою й внутрішніми джерелами надходження ресурсів.

Кількість устаткування, що підлягає завезенню з боку, визначається в результаті складання балансу встаткування, що припускає рівність потреби в устаткуванні по напрямках його використання й ресурсів з поділом джерел задоволення виявленої потреби:

 

П₀₃ = Піп + П_он + П_орэн = 0„₀ + П_об + Ф_ов, (39)

 

де П₀₃ — потреба в устаткуванні для заміни зношеного й морального застарілого; Піп — потреба в устаткуванні для збільшення виробничих потужностей у зв'язку зі збільшенням виробничої програми; П_он — потреба в устаткуванні для проведення науково-дослідних робіт з механізації виробничих процесів, впровадженню нової техніки й передової технології; П_орэн — потреба в устаткуванні на ремонт-але-експлуатаційні потреби; Воно - залишки невстановленого встаткування, що вводить в експлуатацію в плановому періоді; П₀б - - власне виробництво устаткування; Ф_ов — величина планованих закупівель устаткування.

План матеріально-технічного забезпечення підприємства складається у формі балансу по кожному виді ресурсу й плану закупівлі ресурсів.

Розробка балансів матеріально-технічного забезпечення є передумовою для планування розподілу матеріальних ресурсів між виробничими одиницями, що входять до складу виробничих об'єднань, а також установлення господарських зв'язків з постачальниками продукції виробничо-технічного призначення. Виробниче об'єднання встановлює виробничим одиницям ліміти на матеріальні ресурси й перерозподіляє їх у встановленому порядку з урахуванням зміни виробничої програми.

 

Контрольні питання для самоперевірки

1. Розкрийте сутність планування матеріально-технічного постачання підприємства в умовах ринку.

2. У чому полягає вивчення ринку сировини й матеріалів?

3. Розкрийте сутність терміна «стратегія постачання» промислового підприємства.

4. Які ви знаєте методи визначення потреби в матеріальних ресурсах на підприємствах?

5. Дайте характеристику «бюджету постачання» підприємства.

6. Як визначається потреба цеху в матеріальних ресурсах?

7. Назвіть показники плану матеріально-технічного забезпечення підприємства.

8. Покажіть зв'язку плану МТО з іншими розділами тактичного плану.

9. Розкрийте зміст алгоритму складання плану МТО підприємства.

10. Як визначається потреба підприємства в сировині й матеріалах?

11. Як визначається потреба підприємства в паливі й енергії?

12. Як розраховується потреба в устаткуванні?

13. Як здійснюється планування закупівель матеріально-технічних ресурсів?

14. За якими показниками проводиться аналіз ефективності використання ресурсів на підприємстві?

15. Назвіть основні фактори й джерела планової економії ресурсів на підприємстві.

16. Розкрийте структуру балансу матеріальних ресурсів.