РЕСУРСАХ

Просто ноги связаны вместе. Похоже на Maete Hiji Shibari. Просто и незатейливо.

 

Лекція №1

ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБИ

У МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ

РЕСУРСАХ

§ 1. Мети, завдання й зміст планування потреби в матеріально-технічних ресурсах.

Розрахунки потреби в матеріальних ресурсах здійснюються в плані матеріально-технічного забезпечення підприємства, що є найважливішим розділом тактичного плану. Від старанності його обґрунтування залежать не тільки виконання виробничої програми й ефективність роботи даного підприємства, але й багатьох інших, тому що встановлені в ньому обсяги поставок матеріальних ресурсів одночасно є підставою для розробки плану виробництва й реалізації продукції інших підприємств й об'єднань.

Метою розробки плану матеріально-технічного забезпечення є оптимізація потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах, тому що економія на ресурсах може привести до погіршення якості й конкурентноздатності продукції, а прагнення до створення наднормативних запасів і нераціональному використанню ресурсів - до «омертвляння» оборотних коштів і зниженню ефективності їхнього використання, що, в остаточному підсумку, позначиться на кінцевих результатах діяльності підприємства.

Основними завданнями плану матеріально-технічного забезпечення (МТО) є:

· своєчасне й повне задоволення потреби перед­
прийняття в матеріально-технічних ресурсах;

· забезпечення високої якості ресурсів, що поставляють;

· мінімізація витрат на придбання, доставку й зберігання товароматеріальних цінностей;

· визначення оптимальних строків поставки й розмірів
транспортних партій матеріальних ресурсів, що здобувають; визначення оптимального рівня запасів матеріально-технічних ресурсів;

· розробка політики всілякої економії матеріальних ресурсів, максимального залучення в господарських оборот вторинної сировини, що випереджає розвитку виробництва економічних і ресурсозбережуючих видів продукції й технологій;

· створення умов для ефективної діяльності структурних підрозділів підприємства на принципах повного комерційного розрахунку й т.д.

Донедавна планування матеріально-технічного забезпечення підприємств вироблялося централізовано спеціальними органами державного керування. У централізований розподіл було залучено більше 80% найменувань матеріально-технічних ресурсів і продукції виробничо-технічного призначення. Зміст планування матеріального забезпечення підприємств полягало у визначенні планової потреби в необхідні для виконання виробничої програми й інших робіт матеріальних ресурсах, а також одержанні від вищих органів фондів (лімітів) на сировину, матеріали, паливо, що комплектують вироби, напівфабрикати. Розробка плану постачання підприємства завершувалася складанням балансу матеріально-технічного забезпечення, у якому матеріальні потреби рівнялися із джерелами їхнього задоволення.

У цей час система матеріально-технічного забезпечення перетерпіла істотні зміни. Підприємства самостійно організують матеріально-технічне забезпечення виходь зі сформованої кон'юнктури ринку, можливостей потенційних партнерів, інформації про коливання цін шляхом придбання ресурсів на ринку товарів і послуг. Придбання ресурсів на ринку товарів і послуг здійснюється підприємствами по прямих договорах, в оптовій торгівлі, у тому числі на ярмарках, аукціонах й в організацій матеріально-технічного постачання, а також в інших посередницьких організацій.

У цих умовах методологія планування матеріально-технічного забезпечення підприємства істотно змінюється. Насамперед подовжується лаг планування. Багато підприємств стали розробляти не тільки поточні, але й довгострокові плани матеріально-технічного забезпечення. Наприклад, систему довгострокового планування застосовують 70-80% великих японських корпорацій.

Змінилися також функції відділів матеріально-технічного забезпечення. Їхня робота стала носити аналітичний характер, впливати на діяльність підприємства: якість виробленої продукції, продуктивність праці, собівартість продукції й прибуток.

В умовах ринкових відносин потреби в матеріально-технічних ресурсах служба постачання повинна визначати на основі замовлень виробничих підрозділів, що виступають у ролі споживачів. Тільки виробничі підрозділи можуть знати, що, де й до якого часу потрібно. Однак служба матеріально-технічного забезпечення повинна перевіряти замовлення виробничих підрозділів з погляду відповідності замовлених матеріалів технічним умовам й, крім того, з обліком наявних матеріальних запасів.

Служба матеріально-технічного забезпечення вивчає ринок сировини й матеріалів з метою можливості закупівель більше дешевих матеріально-технічних ресурсів, вона може накопичувати замовлення виробничих підрозділів для того, щоб закуповувати матеріали економічно обґрунтованими партіями й одержувати знижки при покупці більших партій.

Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного забезпечення є намічені обсяги виробництва, обсяги робіт по технічному й організаційному розвитку, капітальному будівництву, а також нормативна база з урахуванням завдань по зниженню норм витрати матеріалів.

План матеріально-технічного забезпечення (мал.1) складається в натуральному й вартісному вираженні на рік і з розбивкою по кварталах.

У ході розробки плану матеріально-технічного забезпечення повинна всебічно враховуватися максимально можлива економія засобів виробництва, що досягає в результаті:

· зниження ваги машин виробів без погіршення їхніх якісних характеристик, що, крім економії сировини й матеріалів, спричиняє зниження трудомісткості їхнього виготовлення, збільшення пропускної здатності встаткування, зменшення
обсягу перевезень, витрати палива й т.д.; ця економія залежить від точного розрахунку конструкцій, вибору оптимальних запасів міцності, правильного вибору марок, розмірів і профілів матеріалів і т.д.;

· зменшення відходів і втрат за рахунок впровадження нових прогресивних технологічних процесів — точних методів лиття, заміни кування штампуванням, спеціальних нестандартних профілів і розмірів, раціонального розкрою матеріалів, комплексного
використання сировини;

· заміни дорогих і дефіцитних матеріалів більше дешевими, застосування пластмас замість чорних і кольорових металів, залізобетону як конструкційний матеріал і т.п., а також багаторазового використання мастил, макулатури, тари, гуми, скла.

План матеріально-технічного забезпечення складається з розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах і плану закупівель.

 

Рис. 1 Структура плану матеріально-технічного забезпечення

Потреба в матеріально-технічних ресурсах визначається з урахуванням галузевих особливостей підприємств у вигляді окремих розрахункових таблиць, классифицируемых по характері застосовуваних матеріалів:

а) потреба в сировині й матеріалах;

б) потреба в паливі й енергії;

в) потреба в устаткуванні.

План матеріально-технічного забезпечення підприємства (фірми) складається в чотири етапи (мал. 2).

На першому етапі розробляється проект плану у формі заявок, що містять розрахунки потреби в окремих видах матеріальних ресурсів. Вихідною вазою при цьому є:

· стратегічний план підприємства;

· досягнуті показники споживання ресурсів року, що передує планованому.

На другому етапі проводиться аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів, проект плану матеріально-технічного

 

 

Рис. 2. Алгоритм планування матеріально-технічного забезпечення

забезпечення коректується на основах уточненої виробничої програми, уточнених завдань по впровадженню нової техніки й проведенню експериментальних робіт, скоректованих норм витрати матеріалів і виробничих запасів.

На третьому етапі проводиться аналіз ринку сировини й матеріалів, оцінюється доцільність придбання того або іншого ресурсу або виготовлення його на підприємстві власними силами й приймається рішення про закупівлю.

На четвертому етапі; складаються баланси матеріально-технічних ресурсів і плани закупівель.

Розглянемо зміст етапів планувань МТО.