Б) Потреба в паливі й енергії.
Потреба в котельно-грубному паливі визначається по напрямках його використання: на основні технологічні процеси (наприклад, у чорній металургії - на виплавку чавуну, сталі, виробництво прокату, труб, агломерату й т.д.), на потреби промислового транспорту, на комунально-побутові потреби. Потреба в паливі на технологічні потреби обґрунтовується прямим розрахунком виходячи з обсягів виробництва й норм витрати палива. Аналогічним методом визначається потреба в котельно-грубному паливі на потреби промислового транспорту. Норми витрати палива на роботу внутрішньозаводського транспорту розраховуються в кілограмах умовного палива на 1 т перевезеного вантажу або на 1 ч роботи транспортних машин. Потреба в натуральному паливі Мт (т, м3) визначається розподілом потребного загальної кількості умовного палива Мту при даній виробничій програмі на калорійний еквівалент (Кэ) використовуваного палива:
або (13)
при цьому Кэ визначається відношенням калорійності ДО3 (у ккал) конкретного виду використовуваного (щозамовляє) палива до калорійності умовного палива 7 тис. ккал (1 кг умовного палива при спалюванні виділяє 7 тис. ккал тепла). Потреба в паливі на виробничо-технологічні потреби (Мпт) розраховується по наступній формулі:
(14)
де Q — витрата тепла на виробничо-технологічні потреби (за рік, місяць), кал; q — калорійність палива, кал; порівн — коефіцієнт корисної дії казанової установки. Потреба в паливі для опалення виробничих й адміністративних будинків і споруджень визначається з урахуванням типу будинків, їхньої конструкції, тривалості опалювального періоду, коефіцієнта калорійності використовуваного палива:
(15)
де Мто— річна потреба в натуральному паливі, кг; Н'-норма витрати умовного палива за добу на 1 тис. м3 зовнішнього обсягу опалювального будинку при різниці зовнішньої й внутрішньої температур 1° С (ця норма встановлюється по довіднику залежно від теплової характеристики будинку, кліматичних умов району й коефіцієнта корисної дії опалювальної системи), кг; Тс — тривалість опалювального сезону, установлювана по довіднику залежно від місцезнаходження району, днів; V — зовнішній обсяг опалювального будинку, м; Гв — температура внутрішнього повітря (звичайно відповідно до правил охорони праці й техніки безпеки приймається рівної 12-18° С для службових й 0-5° С для складських приміщень); Тн — середня температура зовнішнього повітря протягом опалювального сезону, обумовлена по спеціальній довідковій таблиці, у якій для кожного кліматичного пояса вказуються дати початку й кінця опалювального сезону й середня температура зовнішнє повітря по сезонах; q — коефіцієнт теплотворності натурального палива, яким буде користуватися підприємство в плановому році (цей коефіцієнт показує відношення теплотворності одиниці конкретного палива до теплотворності одиниці умовності палива). При розрахунках потреби в котельно-грубному паливі необхідно виходити з намічуваних у планованому періоді змін у структурі паливних ресурсів, установлених паливних режимів. Потреба в електричній і тепловій енергії складається з потреби в енергії на технологічні цілі (в електрометалургії, електрозварюванні, для гальванічних робіт і т.д.), потреби в енергії для надавання руху встаткування й інструмента, потреби в енергії на господарські потреби (висвітлення й вентиляція виробничих й адміністративних будинків і споруджень й ін.). При цьому повинні враховуватися: підвищення рівня експлуатації й використання енергетичного встаткування, усунення непродуктивних витрат і зниження внутрішньозаводських втрат при передачі електроенергії, максимальне використання вторинних енергоресурсів, економія електроенергії, що відпускає на освітлювальні цілі, і т.д. Розрахунок потреби в електричній і тепловій енергії на технологічні потреби виробляється на основі планованих обсягів виробництва й прогресивних норм витрати енергії. Потреба в руховій електроенергії в планованому періоді визначається виходячи із сумарної потужності всіх діючих моторів, запланованого коефіцієнта змінності роботи встаткування й тривалості змін, коефіцієнта завантаження встаткуванні. Потреба в електроенергії для висвітлення розраховується виходячи з потужності ламп, числа годин їхнього горіння в добу й тривалості роботи підприємства в планованому періоді. Потреба в автобензине (Мб), використовуваному при експлуатації піднімальних кранів, мотовозів, компресорів, пересувних електростанцій і т.п. техніки, оснащеної бензиновими двигунами, може бути визначена по наступній формулі (т):
де Nб — середньорічний діючий парк даного виду машин з бензиновим двигуном, ед.; Фэ — середньорічний плановий фонд часу роботи однієї машини, машино-ч; Нб — норма витрати автобензина на 1 машино-ч роботи, кг. Потреба в автобензине для автомобілів (автобусів, вантажних і легкових машин і т.п.) Мба визначається в тоннах з урахуванням марки автомобіля й планованого пробігу й розраховується по формулі
(17)
де Na — середньорічний діючий парк автомашин даної марки (типу), ед.; lа — річна норма пробігу автомашини даної марки, км; На — норма витрати автобензина на 100 км пробігу автомашини даної марки, кг.
|
(16)
