В) Потреба в устаткуванні.
Розрахунок потреби в устаткуванні (машинах), кабельних й інших видах продукції машинобудування здійснюється по наступних напрямках; • для заміни фізично износились і морально застарілого обладнання; • для збільшення виробничої потужності у зв'язку зі збільшенням виробничої програми; • для науково-дослідних робіт з механізації виробничих процесів, впровадженню нової техніки й передової • на ремонтно-експлуатаційні потреби. Потреба в устаткуванні для заміни фізично зношеного й морально застарілого обладнання на діючих підприємствах визначається з урахуванням необхідності планомірного відновлення діючого парку машин (на підставі актів про їхній технічний стан) з метою значного збільшення випуску продукції на цих підприємствах, підвищення інтенсифікації виробництва, росту продуктивності праці й поліпшення якості виробів. Потреба в устаткуванні для збільшення виробничих потужностей обґрунтовується техніко-економічними розрахунками, що доводять недостатність наявного парку встаткування для виконання заданої програми. При цьому необхідно ретельно проаналізувати фактичне використання наявного встаткування, щоб максимально виявити резерви й можливості його більше повного використання, наприклад, за рахунок підвищення змінності роботи встаткування, скорочення позапланових простоїв і допоміжного часу, модернізації встаткування, інтенсифікації процесу виробництва й т.д. Потреба в устаткуванні для проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також робіт з механізації виробничих процесів і впровадженню передової технології визначається на основі планів науково-дослідних робіт з урахуванням впровадження досягнень науки й техніки. Потреба в устаткуванні й машинах на ремонтно-експлуатаційні потреби визначається з урахуванням наявності й намічуваного росту експлуатаційного парку, його вікового складу, прогресивних норм витрати запасних частин, термінів служби й т.д. Потреба в запасних частинах може визначатися по наступній формулі:
(18)
де Пзч — потреба в запасних частинах; Нзч — норма потреби в запасних частинах на одиницю встаткування; Ксм — середня кількість змін роботи в добу; Смп — середній обліковий склад машин у плановому періоді (установлюється з урахуванням наявності машин, надходження й убули їх протягом планового періоду); Кв — коефіцієнт (більше одиниці), що показує ступінь повторного використання запасних частин за рахунок їхнього відновлення. Общая потреба в інструменті (И) ділянки, цеху, заводу на планований період визначається (шт.) по кожному виді інструмента:
(19)
де Ин — нормативна витрата інструмента за весь планований період, шт.; И0 — нормативний оборотний фонд інструмента, шт.; И0ф — фактичний наявний оборотний фонд інструмента на початок планового періоду, шт. Потреба в різальному інструменті (Ир) визначається для конкретного виду продукції й даної групи металорізального встаткування по формулі
(20)
де Ир — потреба в інструменті на задану програму випуску деталей (виробів), оброблюваних на певному виді встаткування, шт.; t — машинний час роботи даним інструментом на одиницю продукції (деталь, виріб), ч; nд — кількість оброблюваних деталей у натуральних одиницях у даному періоді; F - термін служби (норма стійкості, зношування) інструмента за часом його роботи до- повного зношування, ч.
(21)
де ti — час завантаження даної i-и групи встаткування на планований період, станко-ч.; d — питома вага машинного часу в роботі верстатів i-и групи; dИ — питома вага використання даного інструмента в машинному часі верстатів; F — термін служби (норма стійкості) інструмента до повного його зношування, ч; п — число груп верстатів, на яких застосовується даний інструмент.
(22)
де Гд — кількість продукції (деталей), оброблюваної за допомогою даного пристосування в планованому періоді; t — час використання пристосування при виготовленні одиниці продукції (деталі), ч; Fn — термін служби (норма стійкості) пристосування до чергового ремонту, ч; п — припустиме число ремонтів даного пристосування до повного зношування.
(23)
(24)
де Дш — планована кількість штампуемых деталей у даному періоді, шт.; пш — необхідне число ударів при штампуванні однієї деталі; пв — стійкість штампа до зношування (зміни) матриці (число ударів штампа); т — кількість припустимих переточувань або ремонтів матриць; qиз — коефіцієнт, що характеризує зниження стійкості матриці після чергового переточування; Пп — норматив стійкості матриці (кількість ударів між двома черговими переточуваннями); П5 — число періодів стійкості матриці, обумовлене відношенням величини припустимого сточування матриці (мм) до товщини шаруючи металу, що сточує за одне переточування, мм. Потреба в шинах для транспортних машин (автомобілів, навантажувачів і т.п.), використовуваних для вантажних (пасажирських) перевезень, а також для сільськогосподарських машин, розраховується по формулі
(25)
де Мш — потреба в шинах, шт.; N — загальна кількість машин даного типу, ед.; п — середня кількість коліс на одній среднесписочной машині, шт.; Т — середньорічний пробіг однієї среднесписочной транспортної (сільськогосподарської) машини, тис. км; а — амортизаційний пробіг однієї шини, тис. км. Потреба в шинах розраховується по наступних чотирьох групах: для вантажних автомобілів, для легкових автомобілів, для сільськогосподарських машин, для мотоциклів і моторолерів. Потреба в шинах для іншого парку машин, якщо для них не встановлюються експлуатаційні показники (спеціальні автомобілі, відомчі легкові автомобілі й автобуси, трактори, причепи, будівельно-дорожні та інші машини, мотоцикли й моторолери), розраховується з обліком середньої фактичної витрати шин на одну облікову машину за звітний рік і виходячи із приросту парку машин у планованому періоді. Ураховується також можливість використання шин після відбудовного ремонту методом накладення нового протектора. Потреба у вимірювальному інструменті розраховується по формулі
(26)
де nд — кількість деталей, що підлягають промірам у планованому періоді, шт.; п — потребное число вимірів на одну деталь; qВК— коефіцієнт, що характеризує выборочность контролю; пъ — кількість вимірів (довговічність) даного вимірювального інструмента. Загальна потреба в матеріальних ресурсах М (сировина, матеріалах і т.д.) визначається для підприємства на плановий період як алгебраїчна сума (по кожному виді) ресурсів наступних величин:
М = Мп + М„ + М„ + Мэ + Мк, (27) де Мп — потреба основного виробництва в даному виді матеріалу; Мн — потреба в даному виді матеріалу для виготовлення нової техніки; Мі — потреба в цьому виді матеріалу для виготовлення інструмента й оснащення; Мэ — потреба в даному виді матеріалу для ремонтно-експлуатаційних потреб підприємства; Мк — потреба в даному виді матеріалу для потреб капітального будівництва, здійснюваного господарським способом.
|
Повна потреба в різальному інструменті (наприклад, у різцях), використовуваному при роботі на різних групах устаткування, може бути розрахована по формулі
Потреба в пристосуваннях (Ипр) для виробництва певної продукції (роботи) укрупнене може бути визначена по формулі
Потреба в штампах (Ш) і змінних деталях штампів (Шд) розраховується за допомогою наступних формул (шт.):
