История как наука, виды исторических источников. 1. Україна. Закон. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: від 16.07.99 р
1. Україна. Закон. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: від 16.07.99 р. №996-Х1У (із змінами і доповненнями). 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87 (із змінами і доповненнями). 3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87 (із змінами і доповненнями). 4. Положення бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87 (із змінами і доповненнями). 5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”: Затв. наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92 (із змінами і доповненнями). 6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “ Нематеріальні активи”: Затв. наказом Мінфіну від 18.10.99 р. №242 (із змінами і доповненнями). 7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”: Затв. наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246 (із змінами і доповненнями). 8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Затв. Наказом Мінфіну від 08.10.99 р. №237. 9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”: Затв. наказом Мінфіну від 26.04.2000 р. №91(із змінами і доповненнями). 10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”: Затв. наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. №181. 11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доход”: Затв. наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290 із змінами і доповненнями). 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Затв. наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318 (із змінами і доповненнями). 13. Положення бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”: Затв. наказом Мінфіну від 07.07.99 р. №163 (із змінами і доповненнями). 14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”: Затв. наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193. 15. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291 (із змінами і доповненнями). 25.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291 (із змінами і доповненнями). 26. Порядок ведення касових операцій в національній валюті України: Затв. Постановою НБУ від 15.12.04 р. №637 (із змінами і доповненнями). 27. Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”: Затв. постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. №22. 28. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Затв. наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69. 29. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів/ за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 5-е видання, доповнене і переробл. – Житомир: ПП „Рута”, 2006. – 726 с. 30. Свідерській Є.І. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 231 с. 31. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. економічн. спец. вищ. навч. закл. – 6-те вид. – К: А.С.К., 2005 – 784 с. 32. Газета “Бізнес” (розділ “Бухгалтерія”) 33. Газета “Все про бухгалтерський облік” 34. Журнал “Бухгалтер” Северо-Западный государственный медицинский университет Им. И.И. Мечникова Кафедра социально-гуманитарных наук, экономики и права
Конспект лекций по ИСТОРИИ ОТЕЧЕСТВА для студентов лечебного и медико-профилактического факультетов СЗГМУ им. И.И. Мечникова
Санкт-Петербург
УДК 94 (47) (075.8) (06) С 89
Селезнев В.Д., Сушко А.В, Курепин А.А. Конспект лекций по истории Отечества. Учебное пособие для студентов лечебного факультета и медико-профилактического факультетов СЗГМУ им. И.И. Мечникова. – СПб.: СЗГМУ им. И.И. Мечникова, 2012 – 150 с.
Рецензент: Лучкевич В.С. – доктор медицинских наук, профессор, заслуженный деятель науки Российской Федерации.
Учебное пособие подготовлено на кафедре социально-гуманитарных наук, экономики и права.
Рекомендовано к печати Ученым советом СЗГМУ им. И. И. Мечникова Тема №1. Введение в историю Отечества. Восточные славяне. 1. История как наука, виды исторических источников. 2. Вспомогательные исторические дисциплины 3. Русские историки XVIII- начала XX вв. 4. Восточные славяне История как наука, виды исторических источников История в переводе с греческого языка означает рассказ о прошедшем, об узнанном. История – это процесс развития природы и общества. Также историей называют комплекс общественных наук (историческая наука), изучающих прошлое человечества во всей его конкретности и многообразии. История входит в группу гуманитарных наук, изучающих тот или иной регион (африканистика, балканистика), народ (синология и т. п.) или группу народов (славяноведение). Всемирная (всеобщая) история – это история, изучающая период человечества от появления первого Homo sapiens до настоящего времени. История Отечества – это история, изучающая историю отдельных стран и народов (история России, история Германии). История подразделяется на следующие разделы по хронологическому принципу:
Отрасли истории:
Органические части истории как комплекса наук:
История входит в группу гуманитарных наук, изучающих тот или иной регион (африканистика, балканистика), народ (синология и т. п.) или группу народов (славяноведение). Исторические источники – все объекты, непосредственно отражающие исторический процесс и дающие возможность изучать прошлое человечества. Исторические источники условно делят на несколько групп 1. по типу фиксации информации: 1.письменные – эпиграфические документы, берестяные грамоты, рукописи, печатные материалы. А) официальные, например:
Б) неофициальные, например, дневники, воспоминания, мемуары и др. 2. вещественные – орудия производства и созданные с помощью их материальные блага: постройки, оружие, украшения, посуда, произведения искусства — все, что является результатом трудовой деятельности человека. В отличие от письменных они не содержат прямого рассказа об исторических событиях и чаще всего не содержат никаких надписей. Например:
3. кинофотодокументы – документальные кино-, фоно- и фотоматериалы. 4. изобразительные – иконы, парсуны, картины, плакаты и др. Например:
II. с точки зрения изучения какой-либо наукой: 1.этнографические — сведения, которые сохранились до настоящего времени: данные быта, нравов, обычаев, которые нередко отсутствуют в письменных источниках. Такие сведения собираются, изучаются и обрабатываются этнографией. Например, сведения об обрядах – «святках», масленице, празднике Ивана Купалы, свадебных, похоронных церемониях. 2.фольклорные – памятники устного народного творчества, т. е. предания, песни, сказки, пословицы, поговорки и т.д. Такие сведения собираются, изучаются и обрабатываются фольклористикой. Например:
3.лингвистические – сведения о происхождении географических названий, личных имен, собственных имен кораблей, судов, собственных имен богов и божеств и др. Такие сведения изучаются лингвистикой. Например:
Отдельные исторические источники лишь условно могут быть отнесены к той или иной группе. Так, некоторые этнографические источники изучают и археология и этнография; антропологические источники стоят на грани естествознания и истории. Развитие общества постоянно ведёт к особенно быстрому расширению разновидностей письменных и возникновению совершенно новых видов исторических источников. Например, изобретение и использование звукозаписывающих фото- и киноаппаратов привело к образованию особой группы кино-, фоно- и фотоматериалов. Классификацией, изучением происхождения, авторства, достоверности, полноты исторических источников занимается наука — источниковедение.
|